Рішення № 13833359, 15.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.11 р. Справа № 15/28

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30871714)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь-Конструкція” м. Курахове (код ЄДРПОУ 35560696)

про стягнення авансового платежу в сумі 70000,00 грн., пені в сумі 11286,26 грн., процентів в сумі 6372,49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Говорущенко С.С. за довіреністю б/н від 08.02.2011 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецмонтаж” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь-Конструкція” м. Курахове про стягнення авансового платежу в сумі 70000,00 грн., пені в сумі 11286,26 грн., процентів в сумі 6372,49 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/28, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 24.01.2011 р. відповідач в судове засідання не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–17/404 від 28.01.2011 р., з якої вбачається, що ТОВ „Сталь-Конструкція”, ідентифікаційний код 35560696, зареєстровано за адресою: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Промислова, буд. 69. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направив відповідачу ухвалу про порушення провадження у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2010 р. сторони уклали договір № 31–05/2010, згідно якого виробник (відповідач) зобов’язався виготовити, а замовник (позивач) зобов’язався прийняти та оплатити згідно умов даного договору металоконструкції. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару погоджуються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що металоконструкції відвантажуються в строки, погоджені сторонами додатково.

Згідно п. 2.3 договору оплата вартості робіт проводиться замовником в порядку, передбаченому в специфікаціях до даного договору. Відпуск продукції здійснюється по факту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору строки виготовлення продукції визначені в специфікації до договору. Виробник письмово (факсом) повідомляє замовника про готовність металоконструкцій до відвантаження за 10 календарних днів до передбачуваної дати готовності товару до відвантаження. Замовник повідомляє виробнику відвантажувальні реквізити для відвантаження автомобільним та залізничним транспортом в строк не більше 5 днів з моменту вступу в силу даного договору.

Пунктами 9.1, 9.2 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його представниками обох сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Будь–які зміни до даного договору мають силу тільки при їх оформленні в письмовому виді, підписанні уповноваженими представниками сторін та скріпленні відбитками печатки.

До спірного договору сторони підписали специфікацію № 1 від 31.05.2010 р., якою передбачили найменування товару, одиницю вимірювання, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару в сумі 141107,00 грн. Крім того, в специфікації сторони погодили умови здійснення оплати та поставки товару, а саме: форма розрахунків – 50% передоплата протягом 3 днів з моменту підписання договору, 50% по факту виготовлення продукції; строк поставки товару складає 14 днів з моменту отримання передоплати; доставка продукції здійснюється за рахунок замовника.

Спірний договір та специфікація до нього підписані представниками обох сторін та скріплені відбитками печатки, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 31–05/2010 від 31.05.2010 р. з урахуванням специфікації № 1 до нього він перерахував на рахунок відповідача передоплату на загальну суму 70000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.06.2010 р. на суму 70000,00 грн. з відміткою банку про проведення платежу, завірена копія якої додана до позову.

На думку позивача, строк поставки попередньо оплаченого товару на спірну суму позивачу для відповідача наступив у період до 23.06.2010 р., відповідач вказаний товар не передав.

Позивач стверджує, що він направив відповідачу вимогу № 05/01–1 від 05.01.2011 р. на повернення передоплати в сумі 70000,00 грн. у зв’язку з відсутністю поставки попередньо оплаченого товару. В підтвердження факту направлення такої вимоги позивач додав до позову завірену копію фіскального чеку № 6549 від 05.01.2011 р.

Відповідач суму передоплати згідно вимоги № 05/01–1 від 05.01.2011 р. не повернув.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором в частині передачі товару протягом 14 днів з моменту отримання 50% передоплати, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача передоплати, яка була перерахована згідно договору № 31–05/2010 від 31.05.2010 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та елементи договору поставки.

Відповідно до ст. 628 ч. 2 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно спірного договору № 31–05/2010 від 31.05.2010 р. з урахуванням специфікації № 1 до нього у відповідача існує обов’язок виконати певні дії, а саме передати товар покупцю на умовах, передбачених даним договором. Грошове зобов’язання у відповідача згідно договору відсутнє.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 693 ЦК України, закон передбачає альтернативні права покупця вимагати виконання зобов’язання в натурі щодо передачі товару або вимагати повернення попередньо сплаченої суми за непереданий товар. При цьому необхідно розуміти, що для виникнення для покупця підстав вимагати повернення передоплати необхідна одночасна наявність двох обов’язкових умов: одержання продавцем суми попередньої оплати та не передання ним товару у встановлений строк.

Умовами спірного договору передбачено, що строк виконання зобов’язання передати товар настає у виробника тільки після спливу 14 днів з моменту отримання 50% передоплати.

Згідно ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Фактично позивач перерахував грошові кошти в сумі 70000,00 грн., які складають 49,61% від суми специфікації, оскільки 50% від суми 141107,00 грн. становить 70553,50 грн. Умовами договору не передбачено передоплату окремої партії товару на суму, що менша від суми вартості товару згідно специфікації. Таким чином, недоплата позивачем попередньої оплати до 50% від суми специфікації склала 553,50 грн. За таких обставин у відповідача (виробника) наступить строк виконання зобов’язання по передачі товару замовнику протягом передбаченого специфікацією № 1 до договору № 31–05/2010 від 31.05.2010 р. строку тільки після сплати позивачем 553,50 грн., тому відсутні підстави для застосування положень ст. 693 ч. 2 ЦК України. І лише у випадку, якщо після доповнення передоплати до 50% продавець не передасть покупцю товар у встановлений договором строк, у останнього виникне право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не виконав умови договору стосовно здійснення оплати в розмірі 50% від загальної вартості погодженого в специфікації товару, у зв’язку з чим для відповідача строк передачі товару не настав. Прострочення виконання вказаного зобов’язання у відповідача відсутнє, тому у позивача не виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати, у зв’язку з чим у відповідача не виникло зобов’язання повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з моменту пред’явлення вимоги. Таким чином позовні вимоги про стягнення авансового платежу в сумі 70000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Додаткові позовні вимоги про стягнення пені та процентів були заявлені також безпідставно, тому що у відповідача перед позивачем не виникло грошове зобов’язання, порушення строку передачі товару або виконання грошового зобов’язання з боку відповідача перед позивачем також не існує.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про стягнення пені в сумі 11286,26 грн., процентів в розмірі 6372,49 грн. необґрунтованими, тому їх відхиляє.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 22; 33-34; 36; 43; 49; 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 15.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 16.02.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Богатир К.В.