Ухвала суду № 138333437, 20.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10390/25

№ 2/183/3287/26

У Х В А Л А

20 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача Коробкова С. М., розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду питання про прийняття позовної заяви в новій редакції Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2025 року позивач звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з цим позовом, у якому просить:

в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DNN0GK00000116 від 07 грудня 2007 року, в розмірі 43 004,38 [Долар США] та 574 113,31 грн, згідно з рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року звернути стягнення на житловий будинок, загальною площею 69,50 кв. м, житловою площею 19,70 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;

виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), який зареєстрований та/або проживає у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановленою судом ухвалою від 14 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання.

15 червня 2026 року позивачем подано суду позовну заяву в новій редакції, в якій, не змінюючи підстав позову, вказавши відповідачем-2 ОСОБА_2 , представник позивача заявив позовні вимоги в такій редакції:

в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DNN0GK00000116 від 07 грудня 2007 року, в розмірі 43 004,38 [Долар США] та 574 113,31 грн, згідно з рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 69,50 кв. м, житловою площею 19,70 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;

виселити громадян: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

В підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви в новій редакції, як заяви про збільшення позовних вимог, без руху з підстав її невідповідності вимогам, викладеним у статті 177 ЦПК України, зокрема відсутності доплати судового збору за позовну вимогу про виселення іншого відповідача.

Представник позивача наголосив на тому, що судовий збір не підлягає доплаті, оскільки обсяг вимог не збільшився.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце підготовчого провадження, в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Неявка відповідача не перешкоджає вирішенню питання про залишення буз руху позовної заяви в новій редакції.

Розглянувши матеріали справи суд висновує таке.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення.

Згідно з ч. 3 ст. 176 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Згідно з пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 вказаного Закону).

За Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (на дату подання позивачем позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2025 року становив 3 028,00 грн.

Звертаючись з позовом до суду 02 жовтня 2025 року позивачем заявлено одну позовну заяву майнового характеру (погашення заборгованості шляхом стягнення на предмет іпотеки) та одну позовну заяву немайнового характеру (виселення однієї фізичної особи).

Подаючи позовну заяву в новій редакції, позивач, не змінюючи підстав позову (реалізація права на погашення заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та забезпечення реалізації майна шляхом виселення мешканця в порядку ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та відсутність згоди іпотекодержателя на реєстрацію в порядку ст. 629 ЦК України) позивач фактично доповнив предмет позову вимогою про виселення іншого мешканця, проживання якого встановив під час судового розгляду отримавши відомості від органу реєстрації ОСОБА_2 , чим фактично збільшив позовні вимоги.

При цьому, суд ураховує висновки з питань застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 201/4160/19 (провадження № 61-10524св23), згідно з якими під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

У цій справі, зі змісту прохальних частини позовних заяв убачається, що позивач доповнив позовні вимоги новими вимогами (до нового відповідача), тобто змінив предмет позову. Однак первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, які безпосередньо пов`язані з основними підставами позову.

Водночас, доповнивши такі обставини вимогами до іншого відповідача, позивач фактично збільшив їх ще однією вимогою не майнового характеру, за заявлення якої, при зміні предмету позову та подачі позовної заяви судовий збір не сплатив.

Відтак, при поданні заяви про зміну предмету позову, шляхом доповнення позовних вимог новими позивач мав би додатково сплатити 2 422,40 грн за позовну заяву немайнового характеру.

За ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З урахуванням зазначеного, позовна заява в новій редакції підлягає залишенню без руху з повідомленням про це позивача і наданням йому строку для усунення зазначених недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн, з поданням документів про його сплату для долучення до матеріалів справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 177, 187, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву в новій редакції Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення залишити без руху.

Надати Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, з поданням документів про його сплату.

Копію ухвали направити позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії.

Ухвала суду в повному обсязі складена і підписана 20 липня 2026 року.

Суддя Д. О. Парфьонов