Рішення № 13833314, 16.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.11 р. Справа № 6/191

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерснек Україна” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС “Обжора” м.Донецьк

про стягнення 66 118грн. 68коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Чуйко А.О. – представник по довіреності №4 від 12.01.2011р.

відповідача – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерснек Україна” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС “Обжора” м.Донецьк, основного боргу за поставлений товар у сумі 47 598грн. 24коп., штрафу 7% у розмірі 3 231грн. 82коп., пені у розмірі 23грн. 25коп., 3% річних у сумі 741грн. 69коп., інфляційних у сумі 4 576грн. 03коп. відповідно договору купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №0307-08 від 03.07.2008р. (Усього 56 171грн. 03коп.)

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№25/191 від 25.08.2009р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що за змістом видаткових накладних, які позивач надав до суду не вбачається, що вони були складені в рамках дії договору купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №0307-08 від 03.07.2008р., оскільки в представлених позивачем видаткових накладних не має посилань на договір. Крім того, зазначив що видаткові накладні складені з порушенням вимог п. 1.1 зазначеного договору, а саме в них відсутній номер замовлення на поставку відповідно до якого повинно було здійснюватись постачання.

Неодноразово провадження по справі зупинялось, у зв”язку з надходженням апеляційних скарг від ТОВ “ТС “Обжора” м.Донецьк на ухвали господарського суду.

У процесі слухання справи позивач неодноразово збільшував позовні вимоги, але остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 47 598грн. 24коп., штрафу 7% у розмірі 3 231грн. 82коп., пені у розмірі 23грн. 25коп., 3% річних у сумі 3 178грн. 55коп., інфляційні у сумі 12 086грн. 82коп. (Усього 66 118грн. 68коп.), про що було викладено позивачем у заяві про збільшення позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України, яка надійшла через канцелярію суду 16.02.2011р.

16 лютого 2011р. відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

3 липня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чіо-Вольф Україна” м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТС “Обжора” м.Донецьк був укладений договір №0307-08 купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання поставити та передати у власність покупця товар, а останній (далі по тексту-покупець) зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах та в порядку, визначеному цим договором, згідно замовленню на поставку та товаросупровідної документації, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Вказаний договір складений з протоколом розбіжностей від 03.07.2008р.

12 січня 2009р. ТОВ “Чіо-Вольф Україна” змінило найменування на ТОВ „Інтерснек Україна”, що підтверджується протоколом рішення загальних зборів учасників та статутом ТОВ “Чіо-Вольф Україна”.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація від 03.07.2008р. в якій визначено найменування товару, штрих-код, ціна для товару за одиницю, знижки, базова ціна, строк придатності, кількість в упаковці та загальна сума.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань, де він у виконання умов укладеного договору у період з 10.09.2008р. по 23.10.2008р. включно за видатковими накладними №205-2167 від 10.09.2008р., №205-2168 від 10.09.2008р., №205-2264 від 25.09.2008р., №205-2265 від 25.09.2008р., №205-2266 від 25.09.2008р., №205-2267 від 25.09.2008р., №205-2268 від 25.09.2008р., №205-2269 від 25.09.2008р., №205-2270 від 25.09.2008р., №205-2441 від 23.10.2008р., №205-2442 від 23.10.2008р., №205-2443 від 23.10.2008р., №205-2444 від 23.10.2008р., №205-2445 від 23.10.2008р., №205-2446 від 23.10.2008р., №205-2447 від 23.10.2008р., №205-2448 від 23.10.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 47 609грн. 40коп., який прийнято відповідачем. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС “Обжора” м.Донецьк.

У кожній видатковій накладній, що є предметом розгляду даної справи, є посилання на договір, а саме: „Підстава передачі товару-договір”.

Розглянувши представлену у матеріали справи специфікацію від 03.07.2008р. судом встановлено, що ціни зазначені в ній на кожну асортиментну позицію товару не відрізняється від цін, зазначених у видаткових накладних. Таким чином, підписавши специфікацію відповідач погодився із цінами на продукцію, яка йому поставлялась.

Крім цього, у відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, що складені позивачем на виконання вимог зазначеного нормативного акту, в графі "умови поставки" містить посилання на договір.

Як пояснив позивач іншого договору купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №0307-08 від 03.07.2008р. між сторонами по справі підписано не було. Сторонами не представлені у матеріали справи інші договори.

Отже, суд доходить висновку, що поставка товару згідно представлених позивачем видаткових накладних відбулася в межах договору купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №0307-08 від 03.07.2008р.

Відповідно пункту 5.3 укладеного договору (зміненого згідно п.7 Протоколу розбіжностей) покупець зобов”язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого продавцем товару не пізніше 30 календарних днів від моменту одержання такого товару. Але відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково у сумі 11грн. 16коп., в результаті чого у відповідача перед позивачем виник борг за поставлений товар у розмірі 47 598грн. 24коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Що ж стосується замовлень на поставку товарів слід зазначити наступне. Відповідно до п.п.2.2.2 укладеного договору, замовлення на поставку товарів є обов”язковим для продавця. Замовлення може надаватися продавцю по факсу, електронній пошті за 7 днів до поставки. Як пояснив позивач відповідач надсилав замовлення по електронній пошті, отже такі дії не суперечать умовам договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 47 598грн. 24коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 3 178грн. 55коп. та інфляційні у сумі 12 086грн. 82коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Що стосується стягнення з відповідача штрафу 7% у розмірі 3 231грн. 82коп. та пені у розмірі 23грн. 25коп. слід зазначити наступне.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Документи, які б підтверджували, що позивач належить до державного сектора економіки у матеріалах справи відсутні. Позивачем не надано доказів, що ТОВ “Інтерснек Україна” м.Київ або ТОВ “ТС “Обжора” м.Донецьк включені до Переліку підприємств державного сектору економіки (додаток № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України № 216-р від 23.06.2005р.).

Обов’язок доведення такого факту покладається на позивача. Наявні ж матеріали справи не містять будь-яких належних доказів, якими позивач обґрунтував наявність підстав для стягнення з відповідача передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафу та пені. Отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими частково задоволенню з вищевикладених підстав.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерснек Україна” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС “Обжора” м.Донецьк про стягнення 66 118грн. 68коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС „Обжора” (юрид.адр.: 83050 м.Донецьк, пр-т.Театральний,4; факт адр.:83045 м.Донецьк, Пр.Богославських, 7б; п/р26009301785819 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 33967456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерснек Україна” (02068 м.Київ, пр-т.Бажана 1м, офіс 22, п/р26008014198000 в АТ „Каліон Банк Україна” МФО 300379 у м.Києві, ЄДРПОУ 30107943) основний борг за поставлений товар у сумі 47 598грн. 24коп., 3% річних у сумі 3 178грн. 55коп., інфляційні у сумі 12 086грн. 82коп., витрати по сплаті держмита у сумі 628грн. 64коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 297грн. 11коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.