Ухвала суду № 138332757, 17.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про встановлення судового контролю

17 липня 2026 року Київ справа № 320/7660/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 14.04.2025 у справі № 320/7660/25 ухвалив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не здійснення перерахунку та не виплаті ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІІ групи, пов`язаної з наслідками аварії на ЧАЕС, пенсії, згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року № 1-р (1)/2021 та згідно статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року № 230/96-ВП.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 15.11.2024 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року № 1-р (1)/2021 та згідно статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року № 230/96-ВП у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.10.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року залишив без змін.

Представником позивача подано заяву щодо встановлення судового контролю, стосовно зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по справі № 320/7660/25.

У заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду представник позивача зазначив, що

В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю позивач зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 320/7660/25 відповідачем виконано частково.

Позивач вказує, що на виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області проведено перерахунок його пенсії, за результатами якого визначено її розмір у сумі 14 336,82 грн. Разом з тим листом від 05.03.2026 відповідач повідомив, що виплата пенсії здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». У зв`язку з цим, як зазначає позивач, з моменту набрання рішенням суду законної сили він жодного разу не отримував пенсію у перерахованому судом розмірі. На думку позивача, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 821 є безпідставним, оскільки порядок виконання судових рішень визначається виключно законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тоді як Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями змінювати чи обмежувати встановлений законом порядок виконання судових рішень. Крім того, позивач зазначає, що положення постанови № 821 можуть застосовуватися виключно щодо виплати заборгованості за минулі періоди, однак не можуть бути підставою для невиплати поточних сум пенсії у розмірі, визначеному судовим рішенням після набрання ним законної сили. Також позивач звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем усіх необхідних заходів, спрямованих на забезпечення повного виконання судового рішення, зокрема щодо ініціювання внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України для забезпечення фінансування відповідних видатків. На переконання позивача, відсутність або недостатність бюджетного фінансування не може бути підставою для невиконання рішення суду та порушення його права на отримання пенсії у встановленому судом розмірі. З огляду на наведене позивач вважає, що наявні підстави для застосування судового контролю, передбаченого статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 06.05.2026 заяву про встановлення судового контролю призначив до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін, встановив Головному управління Пенсійного фонду України у Київській області п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання інформації стосовно стану виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 320/7660/25, а також надання до суду заперечень щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (за наявності).

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало письмові пояснення, в яких вказало, що рішення суду виконано в частині проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до резолютивної частини судового рішення. На підтвердження виконання рішення суду відповідачем надано довідку про розмір призначеної та фактично отриманої позивачем пенсії. Разом із тим відповідач вказує, що виплата пенсії у перерахованому розмірі здійснюється відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Відповідач зазначає, що виплата сум пенсій, перерахованих на виконання судових рішень, здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. При цьому органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями здійснювати видатки понад встановлені бюджетні призначення, оскільки такі дії суперечили б вимогам Бюджетного кодексу України та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, відповідач посилається на положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на виконання чого і була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 821. Відповідач вважає, що виплата перерахованої пенсії має здійснюватися відповідно до вимог зазначеного Порядку та в межах виділеного фінансування.

Також відповідач зазначає, що невиплачені у поточному бюджетному періоді суми пенсії, нараховані на виконання судового рішення, підлягають виплаті у наступних бюджетних періодах у межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідну мету.

Київський окружний адміністративний суд, з метою повного та всебічного розгляду заяви, ухвалою від 02.06.2026 запропонував відповідачу в триденний строк доповнити пояснення щодо виконання рішення суду у цій справі надавши: копію рішення (розпорядження) щодо поновлення виплати пенсії позивачу, виданого на виконання рішення суду у справі № 320/7660/25 (якщо таке приймалось); копію картки в підсистемі РСР з відображенням відомостей щодо виконання рішення суду; чіткі розрахунки недостатності бюджетних асигнувань для виконання рішення суду, зокрема, із покликанням на план доходів і видатків Головного управління на 2025-2026 роки/ щомісячний розпис доходів і видатків Головного управління на 2025-2026 роки; відомості щодо фактичного виконання рішення суду в межах бюджетних асигнувань.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин другої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб.

Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов`язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи.

Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019).

Крім того, в рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.

Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань контролю за виконанням судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, окрім розв`язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюється законність дій суб`єкта владних повноважень, який зобов`язаний виконати рішення суду, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку такого суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи під час вчинення дій (прийняття відповідних рішень) на виконання рішення суду. Брак визначених на законодавчому рівні належних і дієвих національних юридичних механізмів, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи, може призвести до невиконання державою позитивного обов`язку виконати судове рішення (як невіддільного складника права кожного на судовий захист) з огляду на ускладнення або унеможливлення такого процесу, обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили, чим спричинить порушення права особи на доступ до суду, знівелює дієвість судочинства, що є несумісним із принципом верховенства права, що його встановлено частиною першою статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 382 КАС суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 382 КАС).

Частиною другою статті 382-1 КАС визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Як встановлено частиною шостою статті 382-1 КАС ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду, про що свідчать надані пояснення та довідка про розмір призначеної пенсії.

Водночас фактична виплата пенсії у розмірі, визначеному рішенням суду, не здійснюється, оскільки відповідач виплачує пенсію у попередньому розмірі, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 та відсутність необхідних бюджетних асигнувань.

Суд звертає увагу, що сам факт проведення перерахунку пенсії без здійснення її виплати у визначеному судом розмірі не свідчить про повне виконання судового рішення.

При цьому суд враховує, що ухвалою від 02.06.2026 відповідачу було запропоновано надати додаткові докази щодо фактичного виконання рішення суду, зокрема документи про поновлення виплати пенсії у новому розмірі, інформацію з підсистеми РСР, розрахунки щодо недостатності бюджетних асигнувань та відомості про виконання рішення в межах виділеного фінансування. Надані відповідачем пояснення не підтверджують повного виконання судового рішення та не містять належних доказів здійснення виплати пенсії у визначеному судом розмірі.

Поважних причин невиконання рішення суду з поданням доказів не подано.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення суду у справі № 320/7660/25 під час розгляду заяви виконано лише частково, а саме в частині проведення перерахунку пенсії, тоді як обов`язок щодо виплати перерахованої пенсії у встановленому рішенням суду розмірі відповідачем не виконано.

На думку суду, з огляду на зміну правового регулювання інституту судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, враховуючи також приписи абзацу другого частини першої статті 382 КАС щодо особливостей подання звіту у цій категорії справ, подану заяву належить задовольнити та зобов`язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення, з метою встановлення факту належного виконання відповідачем судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 243, 248, 382-1 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника позивача про встановлення судового контролю, зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення - задовольнити.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 320/7660/25.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.

4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Сас Є.В.