Ухвала суду № 138331164, 20.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

20 липня 2026 р. Справа № 120/10937/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Приватного акцінерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Гніванської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акцінерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Гніванської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора, яка полягає у невнесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно змін щодо форми власності об`єктів нерухомого майна відповідно до правовстановлюючих документів, а також визнання протиправними скасування рішень державного реєстратора, а саме:

№09-24/752 від 18.06.2026;

№09/24/753 від 18.06.2026;

№09-24/754 від 18.06.2026;

№09-24/755 від 18.06.2026.

та похідні від них вимоги зобов`язального характеру.

При цьому, звертаю увагу на те, що цей спір стосується протиправності дій відповідача щодо відмови у внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно змін щодо форми власності об`єктів нерухомого майна,, які оформенні рішеннями №09-24/752 від 18.06.2026, №09/24/753 від 18.06.2026, №09-24/754 від 18.06.2026, №09-24/755 від 18.06.2026 кожне з яких є окремим документом та стосується окремого майна.

Враховуючи, що позивачем заявлено п`ять позовних вимог немайнового характеру, за подання цього позову до сплати належить 16640,00 грн судового збору.

В той же час, позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3328 грн., тобто на 13312,00 грн. меншому від необхідного.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, а тому, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, сплативши судовий збір у повному розмірі, тобто додатково сплатити 13312,00 грн., або уточнити позовні вимоги.

У свою чергу, суд звертає увагу, що належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення, за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Вінницького окружного адміністративного суду також можна довідатися на офіційному веб-сайті суду (http://voas.gov.ua/) у розділі "Судовий збір".

Водночас, суд зазначає, що рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статті 2, 5 КАС України. Суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень або створення перешкод для їх реалізації.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Окрім того, вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.

За приписами пункту 2 частини п`ятої вказаної статті в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до пункту 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

За змістом пункту 9 частини першої статті 3 КАС України відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст заявлених позовних вимог повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло до конкретного відповідача, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так, у позовній заяві позивачем відповідачами визначено Гніванську міську раду Вінницької області та державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Гніванської міської ради.

Водночас зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що всі заявлені позовні вимоги звернуті виключно до державного реєстратора, тоді як будь-яких вимог до Гніванської міської ради Вінницької області позовна заява не містить.

В обсязі зазначених обставин, встановити у чому полягає протиправність дій Гніванської міської ради, яка визначена відповідачем, не вбачається можливим.

Отже, позивач має пояснити доцільність визначення вказаної особи в якості відповідача та, відповідно, уточнити суб`єктний склад учасників справи.

Водночас позивачем зазначено як третю особу Міністерство розвитку громад та територій України, однак у позовній заяві не наведено обґрунтування, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси чи обов`язки вказаної особи, що є необхідним відповідно до вимог статті 49 КАС України. Крім того, позивачем не зазначено, на стороні кого саме (позивача чи відповідача) має брати участь у справі зазначена третя особа.

За таких обставин позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи, а саме Міністерства розвитку громад та територій України як третьої особи - зазначити, на стороні кого вона має брати участь у справі, та обґрунтувати, яким чином рішення у цій справі може вплинути на її права чи обов`язки.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.

Частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акцінерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Гніванської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині даної ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна