Рішення № 138330124, 16.07.2026, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2346/25

2/579/118/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Кибець І.А.,

з участю секретаря судового засідання Сомок А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КредитКапітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «КредитКапітал» звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4507783.

Відповідно до умов Договору відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, який зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 6 000 грн.

Позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач не виконав умови кредитного договору.

14.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено Договір факторингу №14/11/2024, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4507783 від 27.03.2024 року в розмірі 40 947 грн. 86 коп., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Представник позивача за змістом позовної заяви та окремо поданого клопотання просить розглядати справу без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.8,146).

Відповідач у наданий судом строк та станом на 16 липня 2026 року своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надав.

У відповідності до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил ч.6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4507783, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 83996, що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно п.1.2 розділу 1 вказаного договору на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту становить 6 000 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п.1.3, 1.4).

Відповідно до п.1.5 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 185 488,02% річних, за зниженою ставкою 84 057,31% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 60 000 грн. 00 коп. (п.1.6.1 договору).

П.2.1 розділу 2 кредитного договору визначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (а.с.18-40,41).

Також, 27.03.2024 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та додаткова інформація (а.с.13-17).

27.03.2024 року здійснено переказ грошових коштів від ТОВ «Лінеура Україна» в сумі 6 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 . Переказ здійснений через ТОВ «Пейтек Україна», в рамках співпраці ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна» за договором №03012024-1 від 03.01.2024 року (а.с.43).

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 10.06.2026 року, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . 27.03.2024 року відбулося зарахування коштів на суму 6 000 грн. по рахунку № НОМЕР_3 (а.с.97).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6 000 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобов`язання відповідно умов кредитного договору не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, в зв`язку з чим у нього станом на 14.11.2024 року виникла заборгованість у розмірі 40 947 грн. 86 коп., з яких: 5 999 грн. 99 коп. заборгованість за тілом кредиту; 31 947 грн. 87 коп. заборгованість за відсотками; 3 000 грн. заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.44-53).

14.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №14/11/2024, у відповідності до п.1.1 якого на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до глави 73 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с.54-67).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4507783 від 27.03.2024 року в сумі 40 947 грн. 86 коп., з яких: 5 999 грн. 99 коп. залишок по тілу кредиту; 31 947 грн. 87 коп. - залишок по відсотках; 3 000 грн. 00 коп. залишок по штрафах, пені, протерміновані відсотки (а.с.68).

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №4507783 від 24.03.2024 року в сумі 40 947 грн. 86 коп.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення відповідної досудової вимоги на поштову адресу відповідача (а.с.71).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони не ставили питання про розірвання договору від 27.03.2024 року. Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки, які вони врегулювали вказаним договором.

За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорював договір про надання споживчого кредиту, укладений між первісним кредитором та ним, не надав суду доказів, що кредитний договір укладений проти його справжньої волі.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач не надав доказів того, що він договір не укладав, не отримував грошові кошти, своєчасно та в повному обсязі виконав умови договору та не надав доказів про відсутність заборгованості чи про заборгованість у меншому розмірі.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, щодо якого не надійшло заперечень та спростувань відповідача, вбачається, що відповідач не погасив взятий ним кредит, не сплатив відсотків.

Вирішуючи вимогу про стягнення суми заборгованості за штрафом в розмірі 3 000 грн., суд виходить з такого.

За умовами кредитного договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов`язання кожнен 7-й день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4 договору).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 року № 3498-IX, який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час виникнення заборгованості не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення його у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17, невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акту (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема, станом на день розгляду справи продовжено воєнний стан.

Враховуючи те, що договір позики між сторонами укладено 27.03.2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована під час дії воєнного стану, який триває дотепер, на момент нарахування штрафних санкцій чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 3 000 грн.

Враховуючи положення ч.7 ст.81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №4507783 від 27.03.2024 року у розмірі 37 947 грн. 86 коп.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 244 грн. 92 коп. (37947,86 грн х 2422,40 грн : 40947,86 грн).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.1, п.1 ч.2, 3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до роз`яснень п.48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази.

01.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КредитКапітал»» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено Договір про надання правової допомоги №0107, згідно умов якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції (а.с.76).

Згідно акту №116 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.10.2025 року, підписаного сторонами Договору, та детального опису наданих послуг до акту №116 від 08.10.2025 року, витрати на правничу допомогу становлять 8 000 грн. (а.с.77,78).

Суд врахувавши, що справа не відноситься до складної, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до розміру 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 533, 549, 551, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, -

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4507783 від 27.03.2024 року в розмірі 37 947 (тридцять сім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 86 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати за сплату судового збору в розмірі 2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 20 липня 2026 року.

Суддя І. А. Кибець