Рішення № 138329596, 15.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17244/26

Провадження № 2/761/10997/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді - Фролової І.В..,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» про надання дозволу на розпорядження біологічним матеріалом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї», в якій просить суд надати їй право на розпорядження, у тому числі транспортування в межах України і поза її межами, та використання усього наявного біологічного матеріалу (сперми) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно із свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 23.02.2026, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що знаходиться на зберіганні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що із ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі. З метою застосування допоміжних репродуктивних технології ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до відповідача з метою отримання вказаних послуг.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер під час виконання бойового завдання. ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» стосовно видачі їй біологічного матеріалу загиблого чоловіка, однак позивачеві листом від 30 березня 2026 року було відмовлено у зв?язку із відсутністю правових підстав та смертю її чоловіка.

Вказане стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 травня 2026 року ОСОБА_3 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 липня 2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Просили суд задовольнити позов.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

14 серпня 2021 року у м. Тбілісі (Республіка Грузія) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_2 , виданого 14.08.2021 року Будинком одруження № 1 м. Тбілісі Агентства з розвитку державних сервісів.

Відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазької конвенції 1961 року) для подальшої легалізації та використання в Україні свідоцтва № НОМЕР_2 про укладення шлюбу, виданого 14.08.2021 Будинком одруження №1 м. Тбілісі Агентства з розвитку державних сервісів, указане свідоцтво про шлюб апостильовано

Згідно з п. 8 глави 1 розділу ІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України N? 52/5 від 18.10.2000, документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

ОСОБА_2 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» із заявою на кріоконсервацію сперми на строк до 14 жовтня 2026 року.

14 жовтня 2025 року ОСОБА_2 видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 бути його представником в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» з питань укладення та підписання від його імені всіх видів договорів про надання медичних послуг з використанням допоміжних репродуктивних технологій, які дозволені в Україні. Так, ОСОБА_2 уповноважив позивача представляти його інтереси при проходженні медичних процедур (медичних втручань) із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, шляхом вчинення наступних дій від його імені, а саме визначати порядок та обсяг медичних обстежень та втручань, обирати методику допоміжних репродуктивних технологій для лікування безпліддя, розпоряджатися його біологічним матеріалом, приймати рішення щодо його використання в програмах лікування безпліддя, або утилізації, вирішувати питання щодо проведення кріоконсервації, зберігання та розморожування біологічного матеріалу, визначати строк їх зберігання, транспортування біологічного матеріалу в межах та через кордон України, вирішувати питання щодо проведення ембріотрансферу редукцій ембріонів, проведення генетичних досліджень, приймати рішення щодо використання а програмах лікування донорських гамет та/або ембріонів, отримувати конфіденційну інформацію про стан його здоров?я, знайомитися з медичною документацією, підписувати від його імені будь-які договори, інформаційні згоди та інші документи, підписання яких може виникнути в процесі доручення, отримувати та додавати довідки та всі необхідні документи, завіряти від його імені копії документів, здійснювати необхідні платежі, отримувати належні йому грошові кошти, а також виконувати інші дії, що пов?язані з цим дорученням.

11 лютого 2026 року ОСОБА_2 видано особисте розпорядження на випадок загибелі (смерті) у м. Краматорську та засвідчене командиром батальйону БАК військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 . Відповідно до вказаного особистого розпорядження ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що невдовзі у чергове має отримати бойове розпорядження, виконання якого безпосередньо пов?язане з небезпекою для життя та/або здоров?я здійснив особисте розпорядження згідно з яким він на випадок своєї смерті (загибелі) передав своїй дружині - позивачу, всі правомочності щодо розпорядження його біологічним репродуктивним матеріалом, який зберігається у відповідача.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи в Краматорському районі Донецької області отримав вибухову травму, від якої помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 20 лютого 2026 року №662, виданим ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» та свідоцтвом про смерть від 23 лютого 2026 року серії НОМЕР_4 , видане Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 10 квітня 2026 року № 2026-0410-1620-4385-7 Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України травма та причина смерті лейтенанта ОСОБА_2 пов?язана із захистом Батьківщини.

18 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» щодо видачі біологічного матеріалу загиблого чоловіка.

Листом від 30 березня 2026 року №12 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» відмовлено позивачу в наданні біологічного матеріалу (сперми) ОСОБА_2 з підстав того, що нотаріально посвідчена довіреність про представництво позивачем інтересів чоловіка в силу вимог ст. 248 ЦК України втратила свою силу, а інші правові підстави для задоволення вимог позивача, у тому числі відповідне судове рішення, відсутні.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на репродуктивні права регулюється Законом України «Основи законодавства України про здоров`я», Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, наказами Міністерства охорони здоров`я України та іншими документами.

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» дозволяє використання штучного запліднення та імплантації ембріона за медичними показаннями дорослої жінки, з якою проводиться така дія, за умови письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження медичної таємниці.

Частиною 7 ст. 281 ЦК України встановлено, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Відповідно ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є нематеріальні блага, зокрема репродуктивний матеріал чоловіків, які виявили бажання його кріоконсервувати.

Питання донорства репродуктивних клітин частково регулюються ЦК України, зокрема ст. 290.

Частиною 1 статті 290 ЦК України визначено, що повнолітня дієздатна фізична особа має право бути донором репродуктивних клітин.

Частиною 3 ст. 290 ЦК України передбачено право фізичної особи дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його.

Особа донора не повинна бути відомою реципієнту, а особа реципієнта - родині донора, крім випадків, коли реципієнт і донор перебувають у шлюбі або є близькими родичами.

З метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.09.2013 № 787, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.10.2013 за № 1697/24229 затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2. Порядку допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах іn vitro. Іn vitro - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом.

Відповідно до розділу VII Порядку кріоконсервація сперми, ооцитів, ембріонів та біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка, оваріальної тканини та їх зберігання здійснюються за заявою на кріоконсервацію сперми, ооцитів, оваріальної тканини чи біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка (додаток 20), та заявою на кріоконсервацію ембріонів (додаток 21).

Дані заносяться до журналу обліку, зберігання та використання сперми пацієнтів, біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка, що підлягають кріоконсервуванню (додаток 22), журналу обліку, зберігання та використання кріоконсервованих ооцитів, журналу обліку, зберігання та використання кріоконсервованої тканини яєчника (додаток 23), журналу обліку, зберігання та використання кріоконсервованих ембріонів.

Заклад охорони здоров`я забезпечує необхідний режим зберігання та використання біоматеріалу на основі рекомендованих і апробованих протоколів виробників живильних середовищ. Процедура заморожування та розморожування проводиться ембріологом на підставі заяви на розморожування сперми, ооцитів, оваріальної тканини чи біологічного матеріалу, отриманого з яєчка або його придатка, за формою, наведеною у додатку 24 до цього Порядку, та заяви на розморожування і перенесення ембріонів за формою, наведеною у додатку 25 до цього Порядку.

Крім того, в умовах збройного конфлікту питання збереження репродуктивного здоров`я військовослужбовців набуло особливої актуальності. У зв`язку з чим, Законом України № 3496-IX від 22.11.2023 доповнено абзацом десятим пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким у період дії воєнного стану військовослужбовці, визначені у підпункті 1пункту 1 статті 3 цього Закону, мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов`язаної із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), зокрема на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов`язків із оборони держави, захисту Вітчизни та інших покладених на них обов`язків відповідно до законодавства, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3496-IX від 22.11.2023, встановлено, що у разі смерті або оголошення судом померлою особи, репродуктивні клітини якої зберігаються відповідно до законодавства, їх безоплатне зберігання відповідно до цього Закону здійснюється протягом трьох років з моменту смерті такої особи або оголошення судом її померлою. Після закінчення цього строку подальше зберігання таких клітин може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у заповіті особи щодо власних репродуктивних клітин, які зберігаються відповідно до законодавства, на випадок її смерті або оголошення судом її померлою.

Також, Постановою Кабінету Міністрів № 78 від 21.01.2025 року затверджено Порядок здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб на випадок втрати репродуктивної функції під час виконання обов`язків із оборони держави, захисту Вітчизни та інших покладених на них обов`язків відповідно до законодавства (далі- Порядок № 78).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 78 забір і кріоконсервація - послуга, яка включає медичне обстеження перед забором, забір у військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських (чоловіків та жінок) їх репродуктивних клітин з метою подальшої їх кріоконсервації і зберігання та заморожування репродуктивних клітин для подальшого їх зберігання з можливістю використання під час застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Пунктом 12 Порядку № 78 визначено, що у разі загибелі (смерті) або оголошення судом померлим в установленому порядку військовослужбовця, особи рядового, начальницького складу та поліцейського, репродуктивні клітини якого зберігаються, їх безоплатне зберігання здійснюється протягом трьох років з дати смерті такої особи або оголошення судом її померлою. Після закінчення зазначеного строку подальше зберігання таких клітин може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у заповіті військовослужбовця, особи рядового, начальницького складу та поліцейського щодо власних репродуктивних клітин, а у разі відсутності заповіту - за бажанням другого з подружжя або особи, з якою загиблий (померлий) військовослужбовець, особа рядового, начальницького складу та поліцейський проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою.

Суд звертає увагу на те, що забір і кріоконсервація здійснюється з метою зберігання репродуктивних клітин військовослужбовця з можливістю використання під час застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Разом з тим, на даний час відсутній правовий механізм щодо розпорядження та подальшого посмертного використання кріоконсервованого за життя репродуктивного матеріалу чоловіків, в тому числі військовослужбовців.

Суд враховує те, що як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 , останній надав свою згоду на проведення кріоконсервації і зберігання відповідного біологічного матеріалу на відповідний строк. Також ОСОБА_2 надав своїй дружині Ґершберґ Поліні довіреність на укладення та підписання від його імені всіх видів договорів про надання медичних послуг з використанням допоміжних репродуктивних технологій, які дозволені в Україні. Так, ОСОБА_2 уповноважив позивача представляти його інтереси при проходженні медичних процедур (медичних втручань) із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, шляхом вчинення наступних дій від його імені, а саме визначати порядок та обсяг медичних обстежень та втручань, обирати методику допоміжних репродуктивних технологій для лікування безпліддя, розпоряджатися його біологічним матеріалом, приймати рішення щодо його використання в програмах лікування безпліддя, або утилізації, вирішувати питання щодо проведення кріоконсервації, зберігання та розморожування біологічного матеріалу, визначати строк їх зберігання, транспортування біологічного матеріалу в межах та через кордон України, вирішувати питання щодо проведення ембріотрансферу редукцій ембріонів, проведення генетичних досліджень, приймати рішення щодо використання а програмах лікування донорських гамет та/або ембріонів, отримувати конфіденційну інформацію про стан його здоров?я, знайомитися з медичною документацією, підписувати від його імені будь-які договори, інформаційні згоди та інші документи, підписання яких може виникнути в процесі доручення, отримувати та додавати довідки та всі необхідні документи, завіряти від його імені копії документів, здійснювати необхідні платежі, отримувати належні йому грошові кошти, а також виконувати інші дії, що пов?язані з цим дорученням.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людини, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Безпосередньо забезпечення та реалізація гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина є однією з пріоритетних функцій правової та соціальної держави та є її обов`язком.

Одним із основних та важливих природних прав людей є репродуктивне право, що може реалізовуватися різними способами, забезпеченими законодавцем. Власне даний вид прав реалізується через батьківство.

Позивач ОСОБА_1 наполягає на тому, що вони з загиблим чоловіком добровільно розпочали вищевказану процедуру, хоче її завершити та отримати медичні послуги з посмертним використанням кріоконсервованого за життя репродуктивного матеріалу чоловіка.

Оскільки використання штучного запліднення з посмертним використанням кріоконсервованого за життя репродуктивного матеріалу чоловіка торкається делікатних моральних та етичних питань, а правовий механізм щодо такого розпорядження не врегульований, суд вважає, що межі оцінки можливості відновлення права позивача судом мають бути настільки широкими задля можливості досягнення балансу приватних та публічних інтересів.

Поряд з цим, судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Також ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що у відповідності до ст. 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.

Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» про надання дозволу на розпорядження біологічним матеріалом підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1311, 20 грн стягуються на її користь з відповідача.

Керуючись ст. 1-18, 76-89, 141, 263-265, 267, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» про надання дозволу на розпорядження біологічним матеріалом - задовольнити у повному обсязі.

Надати Ґершберґ Поліні право на розпорядження, у тому числі транспортування в межах України і поза її межами, та використання усього наявного біологічного матеріалу (сперми) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно із свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 23.02.2026, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що знаходиться на зберіганні Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 311 грн 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін по справі:

ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут планування сім?ї», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Платона Майбороди, буд. 8, код ЄДРПОУ 38939030.

Повний текст рішення виготовлений 15 липня 2026 року

Суддя