Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і
15 липня 2026 року Справа № 903/236/26
За позовам Керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Новодністровської міської ради Дністровського району Чернівецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго"
про стягнення 327977,63 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Аниськова К.В.
Представники:
від прокуратури Коцюба Т.С.
від позивача (в режимі ВКЗ) Мартинюк А.М.
від відповідача (в режимі ВКЗ) Терлецький О.М.
ВСТАНОВИВ:
Дністровська окружна прокуратура Чернівецької області, діючи в інтересах держави в особі Новодністровської міської ради Дністровського району Чернівецької області звернулась до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго" про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 327977,63 грн.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12 березня 2026 року постановлено справу №903/236/26 за позовом керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Новодністровської міської ради Дністровського району Чернівецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Органік Ескарго 327977,63 грн передати за підсудністю до Господарського суду Чернівецької області (вул. Кобилянської, 14, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 травня 2026 року у справі № 903/236/26 залишено без змін ухвалу Господарського суду Волинської області від 12 березня 2026 року у справі №903/236/26.
19 травня 2026 року до Господарського суду Чернівецької області надійшли від Господарського суду Волинської області матеріали справи №903/236/26.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2026 року, справу №903/236/26 передано судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 20 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 червня 2026 року.
21 травня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд подав до суду заяву (вх. №2092) про участь у судовому засіданні, призначеному на 10 червня 2026 року та у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, яку суд ухвалою від 22 травня 2026 року задовольнив частково.
03 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду відзив (вх. №2596) на позовну заяву, в якому просив долучити відзив до матеріалів справи, в задоволенні позову відмовити повністю та зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №926/3440/25.
В обґрунтування наявності підстав для зупинення провадження у справі до набрання рішенням у справі №926/3440/25 законної сили відповідач вказав, що положення пункту 5.3.3. договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва від 25 липня 2024 року суперечать статті 1, 20, 24, 26, 52 Регламенту Новодністровської міської ради VIІІ скликання Дністровського району Чернівецької області, частині 1 та 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 19 Конституції України, що підтверджено рішенням суду від 12 березня 2026 року у справі №926/3423/25, яке набрало законної сили.
Суперечливість вбачається в тому, що встановлений десятиденний строк на укладення договору оренди неможливо дотриматись в будь-якому випадку, так як так як прийняття рішення сесією Новодністровської міської ради VIІІ скликання Дністровського району Чернівецької області відбувається не раніше як за місяць, при чому проєкт порядку денного сесії Ради формується, не пізніш як за два тижні (14 днів) до дати початку сесії Ради.
Відповідач вказує, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, з пункт 5.3.3. договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва від 25 липня 2024 року є недійсним з моменту укладення договору, тобто з 25 липня 2024 року.
Таким чином, обґрунтування позову недійсним пунктом договору є неналежним обґрунтуванням та таким що спростоване рішенням суду яке набрало законної сили.
Разом із тим, в рамках справи №926/3440/25 слухається зустрічний позов із вимогами: - визнати недійсним пункт 5.3.3. Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, який посвідчений 25 липня 2024 року приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Банковською О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1122; визнати укладеним договір оренди землі від 10 вересня 2025 року, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7310600000:01:019:0040 в редакції протоколу розбіжностей від 10 вересня 2025 року з видаленням пунктів 4., 14. та 28.9. з тексту договору.
04 червня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд подала до суду клопотання (вх. №2300) про участь у судовому засіданні, призначеному на 10 червня 2026 року та у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, яку суд ухвалою від 05 червня 2026 року задовольнив частково.
08 червня 2026 року представник Новодністровської міської ради через підсистему Електронний суд направила до суду відповідь на відзив (вх.№2726), в якому просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні 10 червня 2026 року оголошено перерву до 29 червня 2026 року.
11 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заперечення (вх. №2802), в яких крім іншого просив суд зупинити провадження у справі до набрання рішенням у справі №926/3440/25 законної сили.
Відповідач, серед іншого, вказував, що рішення у справі №926/3440/25 матиме преюдиційне значення для розгляду справи №903/236/26 так як факти встановлені в у справі №926/3440/25 прямо впливають на предмет доказування щодо наявності чи відсутності права в позивача на безпідставно збережені кошти, та й взагалі чи такі кошти були збережені за наявності встановлених фактів бездіяльності позивача.
16 червня 2026 року представник Дністровської окружної прокуратури через підсистему Електронний суд направив до суду клопотання (вх.№2494) про зменшення розміру позовних вимог.
Змінюючи первинно заявлений період розрахованих безпідставно збережених коштів з орендної плати за земельну ділянку, прокурор вказував, що у ході розгляду Господарським судом Чернівецької області справ за № 926/34231/25 та № 926/3440/25, предметом яких було розірвання договорів купівліпродажу об`єктів малої приватизації та його повернення у комунальну власність у зв`язку із невиконанням умов, у тому числі, щодо укладення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7310600000:01:019:0040 площею 1,5002 га встановлено, що після скерування відповідних позовних заяв на розгляд суду та відкриття провадження у вказаних справах, Новодністровською міською радою від відповідача 22 жовтня 2025 року отримано підписаний договір оренди земельної ділянки, що в силу положень цивільного та земельного законодавства вказує на його фактичне укладення, при цьому датою його укладення визначено 10 вересня 2025 року. За таких обставин, останнім днем фактичного використання земельної ділянки за кадастровим номером 7310600000:01:019:0040 площею 1,5002 га без оформлення права її користування відповідачем, та, як наслідок, останнім днем нарахування відповідної плати, як це передбачено положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України є 09 вересня 2025 року.
18 червня 2026 року представник Дністровської окружної прокуратури через підсистему Електронний суд направив до суду відповідь на відзив (вх.№2930).
23 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заперечення (вх.№3026) на відповідь на відзив в яких крім іншого просив суд зупинити провадження у справі до набрання рішенням у справі №926/3440/25 законної сили.
Відповідач вказував, що судовими рішеннями у справах №926/3440/25 та №926/3423/25 підтверджено бездіяльність міської ради щодо вчасного оформлення договору оренди. Відповідач заперечує сам факт наявності порушеного права позивача, так як позивач самостійно надіслав договір тільки 28 серпня 2025 року, який був отриманий 09 вересня 2025 року.
29 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду клопотання (вх.№2683) про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 29 червня 2026 року постановлено: відкласти підготовче засідання на 15 липня 2026 року; відкласти розгляд клопотання про зупинення провадження у справі, яке зазначене у відзиві (вх.№2596 від 03 червня 2026 року) до наступного судового засідання; керівнику Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області та Новодністровській міській раді надати суду письмові пояснення з визначеною позицією щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання.
01 липня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заяву (вх. №2728) про участь у судовому засіданні, призначеному на 15 липня 2026 року, у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду, яку ухвалою від 06 липня 2026 року суд задовольнив.
Одночасно, 01 липня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заяву про відвід судді (вх.№2732).
Ухвалою суду від 03 липня 2026 року у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго" за вх. №2732 від 01.07.2026 року про відвід судді Тинок О.С. у справі №903/236/26 відмовлено.
03 липня 2026 року прокурор через підсистему Електронний суд направив до суду заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №3205).
Прокурор вказував, що предмети спору у справі № 903/236/26 та у справі № 926/3440/25 є різними. У справі № 903/236/26 - стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю, а у справі 926/3440/25 - розірвання договору купівлі-продажу об`єкту малої приватизації та повернення майна у комунальну власність.
Єдиною обставиною, яка об`єктивно могла б вплинути на розгляд судом даної справи є реальний спір щодо питання наявності у відповідача права власності чи користування відповідною земельною ділянкою за кадастровим номером 7310600000:01:019:0040 площею 1,5002 га.
Зазначений відповідачем пункт 5.3.3 договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 25 липня 2024 року стосувався обов`язку Відповідача укласти договір оренди земельної ділянки під об`єктом в десятиденний термін з моменту укладання договору купівлі-продажу майна, при цьому факт визнання його недійсним жодним чином не звільняє відповідача від обов`язку сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
15 липня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заяву про відвід секретарю судового засідання (вх.№2895) та клопотання про долучення доказів (вх. №3400).
Представник відповідача у судовому засіданні 15 липня 2026 року просив залишити без розгляду подану заяву про відвід секретарю судового засідання. Водночас, підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та долучення доказів до матеріалів справи.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 15 липня 2026 року заперечили проти задоволення клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та долучення доказів до матеріалів справи.
Щодо поданого клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №3400 від 15 липня 2026 року), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовує порядок та строк подання доказів.
Так, частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначають, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (постанова Верховного Суду у справі №910/7381/21 від 11 жовтня 2023 року).
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків регламентовано статтею 119 Господарського процесуального кодексу України.
Так, положенням частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що перша заява по суті відповідача відзив на позовну заяву, який надійшов до господарського суду 03 червня 2026 року.
Водночас, відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанова Верховного Суду у справі №910/16181/18 від 27 червня 2023 року).
Отже, строк на подання доказів сплив 03 червня 2026 року.
При цьому попри пропущений процесуальний строк відповідачем на подання доказів, останній не звернувся до суду із відповідним клопотанням про поновлення пропущеного строку встановленого законом, як це передбачено нормою статті 119 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками встановленого, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання представника відповідача (вх. №3400 від 15 липня 2026 року) про долучення доказів до матеріалів справи відмовити.
Щодо клопотань про зупинення провадження у справі №903/236/26, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 13 травня 2021 року у справі № 917/349/20, від 10 вересня 2019 року у справі № 922/1962/17 і від 17 грудня 2019 року у справі № 917/131/19.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Судом встановлено, що справи №903/236/26 та №926/3440/25 стосуються однієї земельної ділянки з кадастровим номером 7310600000:01:019:0040, площею 1,5002 га, яка розташована за адресою: Чернівецька обл., Дністровський р-н, м. Новодністровськ, м-н «Промисловий», буд. №51-А, якою відповідач користується у зв`язку із набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, згідно договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 25 липня 2024 року №1122, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав, номер відомостей про речове право: №56006869 від 25липня 2024 року та об`єкт незавершеного будівництва, згідно договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації об`єкта незавершеного будівництва від 25 липня 2024 року №1123, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав, номер відомостей про речове право: №55997040 від 25 липня 2024 року.
Рішення Новодністровської міської ради від 29 серпня 2024 року №170 щодо передачі відповідачу в оренду земельної ділянки у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно також розглядається як у справі №903/236/26 так і у №926/3440/25.
Отже спірні правовідносини у справах №926/3440/25 та №903/236/26 виникли між позивачем та відповідачем у одному часовому проміжку з однакових пісдтав.
16 червня 2026 року прокурор звертався до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимоги з посиланням на те, що у ході розгляду Господарським судом Чернівецької області справ за № 926/34231/25 та № 926/3440/25, Новодністровською міською радою від відповідача 22 жовтня 2025 року отримано підписаний договір оренди земельної ділянки, що в силу положень цивільного та земельного законодавства вказує на його фактичне укладення, при цьому датою його укладення визначено 10 вересня 2025 року. За таких обставин, прокурором було визначено, що останнім днем фактичного використання земельної ділянки за кадастровим номером 7310600000:01:019:0040 площею 1,5002 га без оформлення права її користування відповідачем, та, як наслідок, останнім днем нарахування відповідної плати, як це передбачено положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України є 09 вересня 2025 року.
При цьому відповідач у справі №903/236/26 не погоджується із заявленим позовом, та вказував, що ним був поданий зустрічний позов у справі №926/3440/25, де останній оскаржує пункт 5.3.3. договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва від 25 липня 2024 року з посиланням на його недійсність, оскільки останній суперечить вимогам чинного законодавства України.
Так, відповідач вказував, що у судових справах №926/3440/25 та №926/3423/25 судами було встановлено, що лише 28 серпня 2025 року Новодністровська міська рада рекомендованим листом № 6023601785694 вих. № 03-09/66 повідомила ТОВ «Органік Ескарго» про надіслання на адресу товариства договору оренди, що підтверджується рекомендованим відправленням.
Означене, на думку відповідача, матиме преюдиційне значення для розгляду справи №903/236/26 так як факти встановлені в у справі №926/3440/25 прямо впливають на предмет доказування щодо наявності чи відсутності права в позивача на безпідставно збережені кошти, та й взагалі чи такі кошти були збережені за наявності встановлених фактів бездіяльності позивача.
Наразі, справа №926/3440/25 перебуває на розгляді в апеляційній інстанції за поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 05 червня 2026 року.
Так, зокрема, із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10 липня 2026 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» на Рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.06.2026 та Додаткове рішення від 17.06.2026 у справі №926/3440/25.
Отже, з урахуванням викладеного вище, обставини, які можуть бути встанволені під час розгялду справи №926/3440/25, можуть мати значення для розгляду справи №903/236/26.
Повноціне зібрання усіх доказів та з`ясування усіх обставин справи на стадії підготовчого провадження забезпечить господарському суду дотримання усіх основних засад господарського судочинства на стадії розгляду справи по суті та ухвалення справедливого, неупередженого рішення.
Отже, з урахуванням того, що у справі №926/3440/25 буде досліджуватись питання бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо своєчасного направлення копії договору оренди землі для підпису його з орендарем, враховуючи, що кінцем заявленого до стягнення періоду нарахованого безпідставно збережених коштів є факт укладення означеного договору від 10 вересня 2026 року (з урахуванням задоволеної заяви про зменшення розміру позовних вимог), зважаючи на те, що задля ухвалення справедливого та неупередженого рішення з дотриманням усіх основних засад господарського судочинства, з метою повноцінного дослідження правомірності заявленого періоду та суми до стягнення, задля забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, сукупного встановлення всіх обставин справи з призми законності, з урахуванням права кожному учаснику справи бути почутим, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №903/236/26 до прийняття набрання законної сили рішенням у справі №926/3440/25.
Керуючись статтями 13, 80, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Ескарго" про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №903/236/26 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/3440/25.
3. Після набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/3440/25 учасникам справи у п`ятиденний строк повідомити суд про результат їх розгляду.
4. Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів підсистеми Електронний Суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 липня 2026 року
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК
Судове рішення № 138328862, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/236/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: