Рішення № 138328365, 13.07.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 липня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/274/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Багрій В.Ю.

розглянув матеріали справи

за позовом Керівника Бережанської окружної прокуратури, вул. Пирогова, 5а, м.Бережани, Тернопільська область, 47501, в інтересах держави в особі

1. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46008;

2. Підгаєцької міської ради, вул. Шевченка, 39, м. Підгайці, Тернопільський район, Тернопільська область, 48000

до відповідача: Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс", вул. М. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46021

про стягнення 85 125,46 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища

За участі представників:

прокурора: не прибув;

позивача 1: Мартинюк З.І.;

позивача 2: не прибув;

відповідача: Нужда С.Ф.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи:

Керівник Бережанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Підгаєцької міської ради до відповідача - Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс", про стягнення 85 125,46 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс", яке є правонаступником Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс", вимог законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: нездійснення комплексних заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок, зокрема допущення незаконної рубки невстановленими особами у кварталі 32 виділі 1 лісових насаджень ПРКСЛП "Підгайціагроліс" 12 дерев, з них: 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, внаслідок чого заподіяно шкоду інтересам держави в розмірі 85 125,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04 травня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 04 червня 2026 року о 09:05 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

04.06.2026, враховуючи неявку представників позивача 2 та відповідача у підготовче засідання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст.ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно належного виконання завдань підготовчого провадження, суд відклав підготовче засідання на 22 червня 2026 року о 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, про що прокурора та представника позивача 1 повідомлено під розписку, інших учасників - відповідною ухвалою суду.

У підготовчому засіданні 22.06.2026 враховуючи те, що сторонам забезпечено можливість подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, відсутність заяв чи клопотань в присутньої у підготовчому засіданні представниці позивача 1 та відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч.2 ст.183 ГПК України, беручи до уваги те, що судом було створено сторонам необхідні умови для виконання завдань підготовчого провадження та надано достатньо часу для реалізації кожним учасником справи своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, суд у відповідності до ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08 липня 2026 року об 10:00 год., без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, про що представницю позивача 1 повідомлено під розписку, а прокурору, позивачу 2 та відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 08.07.2026, враховуючи усне клопотання представниці відповідача про відкладення судового засідання, суд з метою надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відклав судове засідання на 13.07.2026 року об 11:30 год., не переходячи до заслуховування вступного слова учасників справи, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до п.7 ч.2 ст.223 ГПК України, про що присутніх прокурора, представників позивача 1 та відповідача повідомлено під розписку, а позивача 2 відповідною ухвалою суду.

Ухвалою суду від 08.07.2026 задоволено заяву представниці відповідача адвоката Нужди С.Ф. (вх.№5547 від 08.07.2026) та надано останній доступ до електронної справи №921/274/26 в підсистемі "Електронний суд".

В судове засідання 13.07.2026 прокурор не прибув. Поряд з цим, 13.07.2026 через систему "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокуратури надійшла заява б/н від 13.07.2026 (вх. №3469) у якій зазначено про те, що з огляду на перебування у щорічній основній відпустці, згідно наказу від 07.07.2026 №586к, прокурор не зможе взяти участь у судовому засіданні 13.07.2026 року об 11:30 год. Просить суд позов задоволити в повному обсязі та здійснити розподіл судових витрат; при ухваленні рішення врахувати доводи позовної заяви, а також те, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення, а матеріалами справи доведено кількість незаконно зрубаних дерев, їх породу та якість, неналежність та недостатність заходів, вжитих постійним лісокористувачем для охорони лісових насаджень від незаконних рубок.

Присутній в судовому засіданні представник позивача 1 повністю підтримав заявлені Бережанською окружною прокуратурою позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Просить позов задоволити.

Зокрема зауважив, що підставою звернення до суду з цим позову стало виявлення факту незаконної рубки дерев у кварталі 32 виділі 1 земельної ділянки, яка на праві постійного користування належить ТОКЛП "Тернопільоблагроліс", внаслідок чого 10.05.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211050000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України. Зазначив, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження, для проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення було залучено державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Державної екологічної інспекції в Тернопільській області Дуду Василя Ігоровича, та у кварталі 32 виділі 1 земельної ділянки ТОКЛП "Тернопільоблагроліс", виявлено свіжозрізані пні дерев в кількості 12 штук, а саме 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів. Надалі, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області в рамках кримінального провадження державним інспектором проведено розрахунок розміру збитків внаслідок незаконної порубки деревини, який долучено до позовної заяви. Розрахунок розміру шкоди також підтверджується висновком експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.08.2023 №СЕ-19/120-23/7785-ФХЕД, складеним за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12023211050000148 від 10.05.2022. Зауважив, що норми Лісового кодексу України та природоохоронного законодавства встановлюють обов`язок постійного лісокористувача вживати заходів щодо охорони лісових насаджень від незаконної порубки дерев, однак оскільки відповідачем таких заходів у достатньому обсязі не було здійснено, вказане призвело до порушення норм статей 89, 90 Лісового кодексу України.

Представниця відповідача в судовому засіданні 13.07.2026 усно заперечила щодо позовних вимог Бережанської окружної прокуратури та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема підтвердила, що ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" є постійним користувачем земельної ділянки, на якій було здійснено незаконну порубку дерев. Зазначила, що предметом позову у цій справі є стягнення шкоди, завданої внаслідок бездіяльності відповідача, яка призвела до незаконної вирубки дерев, однак прокурором не доведено та не підтверджено відповідними доказами які саме норми права порушив відповідач, які заходи щодо охорони відповідачем не було здійснено, та якими доказами підтверджується невиконання цих заходів. Вважає, що прокурором не долучено до позовної заяви доказів, які свідчать про бездіяльність відповідача щодо охорони лісу. Разом з тим, саме рапортом працівника Підгаєцького комунального лісництва повідомлено про виявлену самовільну порубку дерев, в матеріалах справи міститься протокол допиту свідка лісничого і графік обходу лісником, що вказують на те, що заходи щодо охорони та збереження лісів відповідачем вживалися. Зазначила, що у правових висновках Верховного Суду, які сформовані внаслідок розгляду аналогічних категорій справ, не встановлено автоматичної відповідальності відповідача та звернуто увагу на те, що прокурор повинен довести низку обставин, зокрема обов`язок відповідача, протиправну бездіяльність, причинний зв`язок, вину відповідача, розмір завданої шкоди. Також вважає, що проведена експертиза в межах кримінального провадження не підтверджує факту бездіяльності відповідача, як про це зазначає прокурор у позовній заяві, а лише вказує на розмір шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев.

Представник позивача 2 (Підгаєцької міської ради) в судове засідання 13.07.2026 не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся у встановленому законом порядку (ухвала суду від 08.07.2026 направлена Підгаєцькій міській раді відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України та була доставлена до її електронного кабінету - 08.07.2026 о 19:44).

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Слід зазначити, що оскільки у позивача 2 є зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, процесуальні документи у справі (ухвали суду від 04.05.2026, 04.06.2026 та від 22.06.2026) надсилались судом позивачу 2 до його електронного кабінету та були йому доставлені.

Отже, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення позивача 2 належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому явка представника позивача 2 в судове засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для подання заяв по суті справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності прокурора та представника позивача 2 за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом заслухано позиції представників позивача 1 та відповідача, а також досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

13 липня 2026 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача 1 та відповідача, судом встановлено наступне.

Як вказується у позовній заяві, Бережанською окружною прокуратурою Тернопільської області в ході реалізації представницьких повноважень в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" за результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження №12023211050000148 від 10.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з постановою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Бережанської окружної прокуратури Лаби М.О. від 19.03.2026 надано дозвіл органам Бережанської окружної прокуратури та Тернопільської обласної прокуратури на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023211050000148 від 10.05.2023.

При цьому, до матеріалів справи долучено копії документів з матеріалів кримінального провадження, які належним чином засвідчені прокурором Лаба М.О. і подані Бережанською окружною прокуратурою до господарського суду через систему "Електронний суд".

З матеріалів справи слідує, що 10.05.2023 в чергову частину Відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшло звернення директора ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" Володимира Колесницького про те, що на підставі рапорту лісничого ОСОБА_1 в кварталі 32 виділі 1 виявлено самовільну порубку сосни звичайної в кількості 8 штук.

За вказаним фактом 10.05.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12023211050000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

Надалі, згідно з постановою про зміну кримінально-правової кваліфікації у кримінальному провадженні від 21.02.2024, змінено кримінально-правову кваліфікацію злочину у кримінальному провадженні №12023211050000148 від 10 травня 2023 року з ч.1 ст.246 КК України на ч.4 ст.246 КК України.

Постановою слідчого Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 12.05.2023 для проведення огляду місця події, встановлення суми завданих збитків унаслідок самовільної порубки дерев та надання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань у кримінальному провадженні за №12023211050000148 від 10.05.2023, в якості спеціаліста (спеціалістів) залучено працівника (працівників Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, для проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення та нарахування шкоди внаслідок незаконної порубки деревини.

Надалі, 12.05.2023 Відділ поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області звернувся до Державної екологічної інспекції з листом №6703/101/01-2023 щодо забезпечення участі спеціаліста (працівника Державної екологічної інспекції в Тернопільської області) з метою проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення та нарахування шкоди унаслідок незаконної порубки вищевказаних дерев.

24.05.2023 слідчим СВ ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Здеб В.Ю. за участю лісника ОСОБА_1 та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дуди В.І., проведено огляд місця події, про що складено Протокол огляду місця події від 24.05.2023, яким встановлено, що у кварталі 32 виділі 1 земельної ділянки, яка розташована неподалік м. Підгайці, Тернопільського району, Тернопільської області (хутір Марцилівка) виявлено свіжозрізані пні дерев в кількості 12 штук, а саме 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, а саме: пень №1 діаметром 34*36 см породи сосна, пень №2 діаметром 38*34 см породи сосна, пень №3 пошкодження дерева породи черешня до ступеня росту на висоті 1,4 м, діаметром 14 см, пень №4 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №5 діаметром 34*32 см породи сосна, пень №6 діаметром 20*20 см породи сосна, пень №7 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №8 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №9 діаметром 12*12 см породи черешня, пень №10 діаметром 10*10 см породи черешня, пень №11 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №12 діаметром 36*32 см породи сосна. Також в Протоколі огляду зазначено, що на даній земельній ділянці будь-яких предметів за допомогою яких здійснювали порубку вказаних дерев, осіб які могли б здійснювати порубку не виявлено.

Вказаний протокол підписано особами, що брали участь в огляді місця події 24.05.2023, в тому числі і представником ПРКСЛП "Підгайціагроліс" Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" ОСОБА_1 без зауважень.

Надалі, на підставі додатку 1 Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дудою В.І. проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки у кварталі 32 виділу 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" (проведений згідно протоколу огляду місця події від 24.05.2023 в межах кримінального провадження №1202311050000148 від 10.05.2023), з якого вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 85 125,45 гривень.

Розмір заподіяних збитків лісу внаслідок незаконного вирубування 9 дерев породи сосна та 3 дерев породи черешня у кварталі 32 виділі 1 лісових насаджень ПРКСЛП "Підгайціагроліс" в сумі 85 125,46 грн також підтверджується висновком експерта №СE-19/120-23/7785-ФХЕД від 24.08.2023 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12023211050000148.

Також, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12023211050000148, 10.05.2023 Відділом поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області проведено допит свідка лісничого Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" - ОСОБА_1 . Зокрема, у протоколі допиту свідка від 20.02.2024 останній зазначив, що в квітні 2023 року під час об`їзду лісового угіддя ним разом із майстром лісу ОСОБА_2 , 1972 р.н було виявлено самовільну порубку дерев породи сосна в кварталі 32 відділі 1, який знаходиться на території Вербівського старостинського округу, а саме поблизу хутора Марцилівка с. Галич в кількості 8 штук, після чого був сформований відповідний рапорт. Також, зазначено про те, що вирубана лісова продукція знаходилася поскладаною поблизу місця даної порубки. Хто може бути причетний до вчинення даної порубки йому не відомо, а також із опитаних ним підлеглих працівників не встановлено будь-якої можливої інформації про дану подію. Дана лісова продукція станом на січень 2024 року, при об`їзді лісового угіддя знаходилася на вищезазначеному місці.

В матеріалах справи також міститься копія протоколу допиту свідка від 20.02.2024 майстра лісу Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" ОСОБА_2 , який також підтвердив обставини, про які повідомив лісничий ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" - ОСОБА_1 .

Окрім того, до матеріалів справи долучено копію протоколу допиту свідка від 08.04.2026, а також копію нотаріально посвідченої заяви свідка (в порядку ст.88 ГПК України) від 15.04.2026 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Державної екологічної інспекції в Тернопільській області - ОСОБА_3 .

Зокрема, у поданій заяві свідка від 15.04.2026, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Державної екологічної інспекції в Тернопільській області - Дуда Василь Ігорович повідомив, що 24 травня 2023 року, спільно із слідчим СВ ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області Здебом В.Ю та в.о. лісничого ОСОБА_1 відправилися в м.Підгайці Тернопільської області, а саме в кварталі 32 виділ 1, який розташований біля території водонапірної станції Підгаєцької громади, неподалік м. Підгайці (хутір Марцилівка), де було проведено огляд місця події та в ході огляду було виявлено 9 сироростучих свіжозрізаних пнів дерев породи "Сосна" та 3 сироростучі свіжозрізані пні дерев породи "Черешня", різних діаметрів, які зрізані повним відокремленням стовбура дерева від пня. У зв`язку з тим, що діаметри пнів зрізаних дерев фіксувались у протоколі огляду місця події, окрема польова перелікова відомість пнів зрізаних дерев не складалась. На основі складеного протоколу огляду місця події від 24.05.2023 ним проведено розрахунок розміру школи, заподіяної лісу у результаті незаконної (самовільної) порубки дерев, який із врахуванням порядку індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, керуючись додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2003 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", враховуючи примітку 1 (плодові дерева), який склав 85 125,45 гривень. Якщо вказані дерева були б сухостійні чи вітрові, це б зазначалося в протоколі огляду місця події та було б враховано при розрахунку розміру шкоди.

19.03.2026 Відділ поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області звернувся до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" з листом №36932-2026 з вимогою надати копії документів, а саме: рапорту лісничого Підгаєцького комунального лісництва ОСОБА_1 про те, що в кварталі 32 виділі І виявлена самовільна порубка сосни звичайної в кількості 8 шт., діаметрами 36 см, 37 см, 32 см, 34 см, 38 см, 32 см, 33 см, 34 см; інформації про те, чи проводилося підприємством службове розслідування за фактом незаконної порубки 8-ми дерев сосни звичайної в кварталі 32 виділі 1, якщо так, надати відповідні копії документів; статуту Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс", "Підгайціагроліс"; інформації щодо лісового масиву де здійснено незаконну порубку 8 дерев сосни звичайної в кварталі 32 виділі 1; чи відноситься вказана територія до об`єктів природно-заповідного фонду, лісовпорядкування; план-схему (графічних зображень) кварталу та виділу лісу, де було виявлено незаконну порубку; посадові інструкції лісничого, який здійснює контроль за даною ділянкою, наказ про прийняття, його на роботу, наказ про поділ лісу (за ким він закріплений), договір про повну матеріальну відповідальність.

02.04.2026 Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс" на виконання запиту №36932-2026 від 19.03.2026 Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надано вказані вище документи.

Зокрема, згідно рапорту лісничого складеного 20.04.2023, вбачається, що лісничим Підгаєцького лісництва ОСОБА_1 повідомлено директора Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" ОСОБА_4 про те, що лісовою охороною ТОКЛП "Облагроліс" 20.04.2023 в кварталі 32 виділі 1, виявлено самовільну порубку сосни звичайної в кількості 8 шт., діаметром 36 см, 37 см, 32 см, 34 см, 38 см, 32 см, 33 см та 34 см. До вказаного рапорту долучено акт №1 від 20.04.2023 та польову відомість зрубаних дерев, складену лісничим та майстром лісу.

З наявного в матеріалах справи рішення Тернопільської обласної ради №552 від 26.08.2022 "Про реорганізацію Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" вбачається, що Підгаєцьке районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Підгайціагроліс" реорганізовано шляхом приєднання до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" та визначено, що Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" є правонаступником усіх прав, обов`язків та зобов`язань приєднаного Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс".

Як зазначає прокурор у позовній заяві, постійним лісокористувачем, а саме Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс" (надалі ТОКЛП "Тернопільоблагроліс"), яке є правонаступником Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" (надалі ПРКСЛП "Підгайціагроліс") порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок. Внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача - Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс", а саме, в порушення ст.ст. 89, 90 Лісового кодексу України, незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками на підвідомчій йому території, розташованій в межах кварталу 32 виділу 1 земельної ділянки, яка розташована неподалік м.Підгайці, Тернопільського району, Тернопільської області (хутір Марцилівка), допущено самовільну порубку 12 дерев, з них 9 древ породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.

Відтак, оскільки особу, яка здійснила незаконну порубку дерев під час досудового розслідування кримінального провадження не встановлено, прокурор вказує на те, що саме постійний лісокористувач має понести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої інтересам держави в сумі 85 125,46 грн, яка на даний час залишається невідшкодованою.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в цій справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.

Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

У ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.п. 1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 №195 (надалі Положення), є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекція України) та їй підпорядковується.

Пунктом 5 частини 2 розділу 2 Положення визначено, що Державна екологічна інспекція у Тернопільській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання га відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або ушкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених піл відновлення лісу, законності вирубування; здійснення комплексу необхідних заходів для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві, тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, Державній екологічній інспекції у Тернопільській області з 24.05.2023 (часу проведення огляду місця події кварталу 32 виділу 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс") стало відомо про наявність порушень вимог лісового законодавства при проведенні невстановленими особами незаконної рубки.

До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, листи від 20.03.2026 № 52-1009 вих-26 та 20.04.2026 №52-1348 вих-26, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, у яких зазначено про наявність підстав для вжиття заходів відносно ПРКСЛП "Підгайціагроліс" та запропоновано самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави шляхом подання відповідного позову.

У відповідь на звернення прокуратури, Державна екологічна інспекція Тернопільської області листами №8-05-771 від 23.03.2026 та №8-05-1118 від 21.04.2026 повідомила, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12023211050000148, відомості про яке внесено у ЄРДР 10.05.2023, уповноваженою особою Інспекції (на підставі постанови про залучення спеціаліста) прийнято участь в огляді місця події (квартал 32, виділ 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс"), де мала місце незаконна порубка 12-ти дерев різних порід та подальшого розрахунку шкоди, примірник якого долучено до матеріалів кримінального провадження. Інформація про досудове розслідування, як і будь-які матеріали розслідування, на адресу Інспекції не надходили, тому вжиття заходів з відшкодування шкоди не вчинялося. Станом на поточний час обрахована сума шкоди залишається не відшкодованою та, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору, Інспекція не заперечує щодо розгляду органами прокуратури питання вжиття заходів представницького характеру.

Отже, Державній екологічній інспекції у Тернопільській області було відомо про факт порушення інтересів держави, однак останньою в судовому порядку не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою з метою стягнення з відповідача коштів до відповідного бюджету.

Також, статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Як встановлено Бережанською окружною прокуратурою, територія кварталу 32 виділ 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" (у межах якого виявлено факт незаконної порубки дерев), правонаступником якого є Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс", перебуває у адміністративно-територіальних межах Підгаєцької міської ради.

Таким чином, Підгаєцька міська рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.

До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Підгаєцькою міською радою з приводу отримання інформації стосовно вжиття заходів щодо стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 85 125,46 грн, а також з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави (листи від 20.03.2026 №52-1012 вих-26 та від 20.04.2026 №52-1346 вих-26).

У відповідь на звернення прокуратури Підгаєцька міська рада листами від 01.04.2026 №291 та від 24.04.2026 №357 повідомила окружну прокуратуру, що органом місцевого самоврядування заходи щодо стягнення шкоди за фактом незаконної порубки дерев не вживались та не вживатимуться, у зв`язку із тим що у бюджеті Підгаєцької міської ради не закладено коштів на судовий збір. Враховуючи зазначене, міська рада просила органи прокуратури вжити заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення вказаної шкоди, а також надала реквізити для перерахунку коштів за заподіяні збитки.

Листами №52-1446ВИХ-26 від 27.04.2026 та №52-1450ВИХ-26 від 27.04.2026 Бережанська окружна прокуратура повідомила Підгаєцьку міську раду та Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про вжиття заходів представницького характеру шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви про відшкодування шкоди у розмірі 85 125,46 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Підгаєцької міської ради з позовною заявою про стягнення з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" - 85 125,46 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Щодо вимоги про стягнення збитків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природносоціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1 ст. 17 ЛК України).

Згідно Статуту Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс", останнє створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання і відтворення лісів.

Рішенням Тернопільської обласної ради №552 від 26.08.2022 "Про реорганізацію Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс", Підгаєцьке районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Підгайціагроліс" реорганізовано шляхом приєднання до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" та визначено, що останнє є правонаступником усіх прав, обов`язків та зобов`язань приєднаного Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс".

Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" (код ЄДРПОУ 44036764) є юридичною особою, державну реєстрацію якої здійснено 25.03.2021, що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п.1.1 Статуту Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" (нова редакція), затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 22 березня 2023 №737 (надалі Статут), Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" (далі - підприємство) утворено відповідно до рішення Тернопільської обласної ради від 17 березня 2021 року №99 "Про утворення Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" та призначення на посаду директора підприємства". Підприємство відповідно до рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року №552 "Про реорганізацію Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" є правонаступником усіх прав, обов`язків та зобов`язань приєднаного Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс".

Відповідно до пунктів п.п.1.4, 1.8 Статуту, підприємство створене на базі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області та за кошти обласного бюджету. Підприємство є юридичною особою публічного права, самостійним суб`єктом господарювання, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, що бере участь у справах, що розглядаються в судах України, третейських та міжнародних судах, укладати угоди (договори).

Відповідно до п. 2.3.3 Статуту, метою діяльності підприємства, зокрема, є ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання та заготівлі лісових ресурсів і відтворення лісів, що перебувають у постійному користуванні підприємства, забезпечення підвищення продуктивності, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі їх науково обґрунтованого раціонального використання та отримання на цій основі прибутку.

Згідно п.п. 2.4.16, 2.4.19 Статуту, до предмету діяльності підприємства належить: охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубок, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень і притягнення до відповідальності лісопорушників, стягнення з них збитків, пені, неустойки, штрафів відповідно до чинного законодавства; здійснення контролю за: додержанням правил лісокористування і лісовідновлення в районах області всіма дочірніми підприємствами чи філіями підприємства; охороною та захистом лісів від шкідників і хвороб; дотриманням встановленого порядку й правил ведення обліку лісів і лісового кадастру; проведенням заходів щодо посилення водоохоронних, захисних, санітарногігієнічних, оздоровчих та інших функцій лісу; використанням земель лісогосподарського призначення відповідно до їх цільового призначення і охороною таких земель; веденням мисливського господарства; раціональним використанням та відтворенням мисливського фонду; додержанням вимог пожежної безпеки і виконанням санітарних правил у лісах.

Також, рішенням Тернопільської обласної ради від 22 березня 2023 року №736 затверджено передавальний акт передавального балансу, матеріальних цінностей та активів Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" правонаступнику Тернопільському обласному комунальному лісогосподарському підприємству "Тернопільоблагроліс", в тому числі лісові квартали Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" (з 1 по 35 квартали); матеріали лісовпорядкування Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" в повному обсязі.

Таким чином, ТОКЛП "Тернопільоблагроліс", яке є правонаступником ПРКСЛП "Підгайціагроліс", за своїм правовим статусом є постійним лісокористувачем, якому для ведення лісового господарства державою надано у постійне користування лісові угіддя.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

У відповідності до ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

До основних завдань державної лісової охорони, як зазначено в ст. 90 ЛК України, входить здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтями 90, 93 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відтак, враховуючи вищезазначені норми законодавства, саме уповноважені особи постійних лісокористувачів, в першу чергу зобов`язані забезпечувати охорону лісу від незаконних рубок та запобігати злочинам у сфері лісового господарства і наділені рядом повноважень у сфері охорони, захисту лісу, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

В свою чергу, згідно з п.5 ч.2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (у тому числі через бездіяльність).

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, в даному випадку - ТОКЛП "Тернопільоблагроліс", яке є правонаступником ПРКСЛП "Підгайціагроліс". Обов`язок щодо збереження лісових насаджень передбачений також установчими документами ТОКЛП "Тернопільоблагроліс".

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються у постійне користування спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Суд враховує, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

При цьому, обставина, що Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" є постійним лісокористувачем ділянки, на якій виявлено порушення природоохоронного законодавства (квартал 32 виділ 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс") вбачається із наявних в матеріалах справи доказів і підтверджується представником відповідача в судовому засіданні.

Обов`язок щодо збереження лісових насаджень передбачений також установчими документами Тернопільського обласного комунального лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" (п. 2.3.3 Статуту).

Наказом директора Тернопільського обласного комунального лісогосподарського №10-К від 30.11.2022 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду лісничого (тимчасово виконуючий обов`язки) Підгаєцького комунального лісництва ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" з 1 грудня 2022 року.

Відповідно до наказу директора ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" №4-О від 07.03.2023 "Про формування обходу та закріплення кварталів", для забезпечення належної охорони лісових насаджень Підгаєцького комунального лісництва Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблгароліс" від лісових порушень, лісових пожеж та проведення лісогосподарських заходів, обхід №2 закріплено за лісничим ОСОБА_1 з метою забезпечення належної охорони від порушень кварталів 27, 28, 29, 30, 31; обхід №4 закріплено за майстром лісу Фатюком Ігорем Петровичем, з метою забезпечення належної охорони від порушень кварталів 4-6, 7, 11-16, 23-26, 32, 33.

Згідно Посадової інструкції лісничого, затвердженої директором ТОКЛП "Тернопільоблагроліс", лісничий серед іншого несе безпосередню відповідальність за роботи по охороні лісу від самовільних рубок, випасання худоби, попередження лісових пожеж, захист лісу від шкідників і хвороб, та іншими лісопорушеннями.

Разом з тим, встановлений факт незаконної порубки 12 дерев в кварталі 32 виділі 1 ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" свідчить, про те що відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев постійним лісокористувачем належним чином не здійснено.

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Суд зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі №906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та підтримано Верховним Судом у справі №914/669/22 від 18.05.2023.

У п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №№909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). У даному випадку бездіяльність відповідача полягає у невжитті всіх можливих і достатніх заходів з охорони лісу, оскільки факт незаконної порубки третіми особами не заперечується та не спростовано.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. У даному випадку відповідачем не дотримано вимоги ЛК України щодо забезпечення охорони лісу від незаконних порубок, внаслідок чого завдано збитки навколишньому природному середовищу, та державі, як власнику лісових ресурсів.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

В даному випадку порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях, користування якими здійснювало Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс".

Факт незаконної порубки у кварталі 32 виділі 1 земельної ділянки, яка розташована неподалік м. Підгайці, Тернопільського району, Тернопільської області (хутір Марцилівка) дерев в кількості 12 штук, а саме 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, а саме: пень №1 діаметром 34*36 см породи сосна, пень №2 діаметром 38*34 см породи сосна, пень №3 пошкодження дерева породи черешня до ступеня росту на висоті 1,4 м, діаметром 14 см, пень №4 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №5 діаметром 34*32 см породи сосна, пень №6 діаметром 20*20 см породи сосна, пень №7 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №8 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №9 діаметром 12*12 см породи черешня, пень №10 діаметром 10*10 см породи черешня, пень №11 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №12 діаметром 36*32 см породи сосна, свідчить, що відповідачем відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев здійснено не належним чином.

Наявність у Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" обов`язків щодо його охорони (лісу) та факт незаконної порубки лісу, про що відмічено раніше, свідчить про неналежне виконання останнім, як лісокористувачем таких обов`язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту незаконної порубки.

Відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення достатніх дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (збитки). Настання ж цих збитків стало прямим наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, встановлених законодавством і Статутом що, безумовно свідчить про причинно-наслідковий зв`язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.

Не можуть свідчити про відсутність вини дії, вчинені Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс" за наслідками виявлення незаконної порубки дерев, оскільки законом покладено на лісокористувача, в тому числі, і обов`язок вжиття заходів для недопущення/охорони лісу від незаконної вирубки, проте не лише вчинення усіх можливих дій з метою виявлення правопорушника.

Звернення Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" до правоохоронних органів вже по факту здійснених незаконних дій свідчить про намагання підприємства встановити обставини незаконної діяльності за допомогою правоохоронних органів, в той час як обов`язок лісокористувача - не допустити такої незаконної діяльності.

За таких обставин, Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс" як постійним лісокористувачем та особою, що має здійснювати лісову охорону, на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства належним чином не забезпечено охорону і збереження лісів, внаслідок чого допущено незаконну рубку на підвідомчій території.

Вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс" шкоди, заподіяної лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.

В свою чергу, відповідач не надав суду доказів, які б спростували зазначені обставини.

Суд враховує, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області відповідно до положень додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", враховуючи примітку 1 (плодові дерева), проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 32 виділі 1 земельної ділянки насаджень Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" дерев в кількості 12 штук, а саме 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, з якого вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 85 125,46 гривень.

Додатково, в підтвердження вказаної суми шкоди, до позовної заяви долучено заяву свідка - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_3 від 15.04.2026, копію Висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.08.2023 №СЕ-19/120-23/7785-ФХЕД, складеного за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12023211050000148 від 10.05.2022.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 98 ГПК України встановлено вимоги до висновку експерта. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При цьому, висновок експерта від 24.08.2023 №СЕ-19/120-23/7785-ФХЕД складений у межах кримінального провадження атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а самі висновки відповідають положенням 98 ГПК України, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.

Відповідно до сталої судової практики, зокрема наведеної у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі №686/23256/16-ц від 25.03.2021 та у справі №752/21411/17, суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містить інформацію щодо предмета доказування у позовному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі ще не ухвалений.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18, зроблено висновок, що отриманий згідно з вимогами закону висновок експерта у кримінальній справі є письмовим доказом в іншій справі.

Можливість використання при розгляді справи висновків експерта, виконаних у межах кримінального провадження як одного з доказів, наведена також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц; від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 та від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18.

Відтак, Висновок експерта від 24.08.2023 №СЕ-19/120-23/7785-ФХЕД є належним та допустимим доказом, яким підтверджено розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю) внаслідок незаконної вирубки 9 дерев породи сосна та 3 дерев породи черешня у кварталі 32 виділі 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" (правонаступником якого є Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс"), на території Підгаєцької міської ради, в сумі 85 125,46 грн.

Доказів на спростування даних, вказаних у розрахунку, відповідачем не надано.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає доведеною прокуратурою обставину неналежного забезпечення Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс" як лісокористувачем, охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши факт незаконної порубки лісу в кількості 12 штук, а саме 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс", внаслідок чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 85 125,46 грн.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, подані відповідачем, які б спростовували вказані у позовній заяві обставини.

За змістом норм природоохоронного законодавства, за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок (вказана позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17).

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави, а тому позовні вимоги Бережанської окружної прокуратури про стягнення з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" 85 125,46 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягають задоволенню.

При цьому, стягнення шкоди має здійснюватись у відповідності до норм Бюджетного кодексу України та зараховуватись до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища міської ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору 2 662,40 грн, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 20, 53, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" (вул. М. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 44036764) на користь держави 85 125 (вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн 46 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на розподільчий рахунок Підгаєцької міської ради: р/р UA538999980333149331000019765, код класифікації доходів бюджету - 24062100, ідентифікаційний код отримувача отримувач коштів 37977599, ГУК у Тернопільській області ТГ м. Підгайці, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.

3. Стягнути з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" (вул. М. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 44036764) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам справи відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.07.2026.

Суддя Н.В. Охотницька