Рішення № 138328206, 08.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2026 р. Справа № 918/201/26

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24"

до Рівненської міської ради

до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна

За участю представників сторін:

від позивача: Курганська О.В. (ордер серія ВК № 1211703 від 12.02.2026 року);

від позивача: Поліщук М.М. (самопредставництво);

від відповідача (Рівненської міської ради): Кунаш Т.В. (самопредставництво);

від відповідача (Управління комунальною власністю ВК Рівненської міської ради): Борисова І.В. (самопредставництво);

від відповідача ( ОСОБА_1 ): Оспанов Р.О. (ордер серія ВК № 1222849 від 29.04.2026 року).

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради (далі - Відповідач 1), до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Відповідач 2) та до ОСОБА_1 (далі - Відповідач 3) в якій просить: визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради № 4513 від 14.03.2024 р. "Про приватизацію нежитлових приміщень на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівному шляхом продажу на аукціоні" із змінами внесеними рішенням Рівненської міської ради № 5307 від 22.08.2024 р.; визнати недійсним, укладений 13.03.2025 року між Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради та ОСОБА_1 Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 18,8 кв.м, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житлового будинку на АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сергатюк О.В. р. №183 та витребувати у ОСОБА_1 нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку, зазначені на технічному плані літерою "А-14" на АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в будинку АДРЕСА_1 у відповідності до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" 06.06.2016 року було створено Об`єднання співвлаcників багатоквартирного житлового будинку "Небесна Сотня-24". 01.09.2016 року з балансу ЖКП "Сонячне" на баланс ОСББ "Небесна Сотня-24" на підставі Акту прийняття-передачі житлового комплексу (будинку) з балансу на баланс (в управління) було передано житловий будинок за адресою: м. Рівне, вул. Небесна Сотня, 24, з підвалом площею 470,8 кв.м. Для обслуговування будинку використовуються приміщення повітряної вентиляційної повітрозабірної шахти площею 8,5 кв.м. та 10,3 кв.м., які розташовані на 1-му поверсі житлового будинку та є допоміжними приміщеннями загального користування житлового будинку та перебувають у спільній власності співвласників житлового будинку. Також, у будинку за адресою АДРЕСА_1 частина підвального приміщення є укриттям, яке обслуговується у тому числі за допомогою повітряної вентиляційної повітрозабірної шахти та є місцем загального користування, до якого під час повітряних тривог прибувають не лише мешканці будинку, але і пасажири розташованого неподалік залізничного вокзалу. 26.12.2019 року КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" було виготовлено Технічний паспорт на нежитлові приміщення 1 поверху житлового будинку 1- площею 8,5 кв.м та 2- площею 10,3 кв.м., хоча ці приміщення є у власності співвласників житлового будинку та не є ізольованим нежитлових приміщень як об`єкт цивільно-правових відносин, а є допоміжними приміщеннями будинку.

Позивач зазначає, що рішенням Рівненської міської ради від 14.03.2024 р. із змінами від 22.08.2024 р. № 5307, вказані приміщення загальною площею 18,8 кв.м. на першому поверсі в житловому будинку на вул. Небесної Сотні, 24 в м. Рівне включено до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом проведення аукціону. 19.02.2025 р. ОСББ "Небесна Сотня -24" листом звернулось до Рівненської міської ради про припинення відчуження приміщень вентиляційної і охолоджувальної системи, оскільки це приміщення є частиною пункту протирадіаційного укриття і системи протипожежної безпеки всього будинку. Однак, 13.03.2025 р. між Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради, як продавцем, та Пилипакою Сергієм Анатолійовичем, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 18,8 кв.м., що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житлового будинку на вул. Небесної Сотні, 24 в м. Рівне, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сергатюк О.В., р. №183. 17.03.2025 р. листом за № 05-01-685/25-2459/25 було повідомлено, що нежитлові приміщення не відносяться до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації.

На думку позивача, належність спірних приміщень до допоміжних м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 24 підтверджується Робочим проектом №2083 14-типоверховго житлового будинку по вул. Кіквідзе, 24 (нова назва Небесної сотні, 24); даними первинної технічної інвентаризації житлового будинку на вул. Небесної Сотні, 24 в м. Рівне 01.12.1984 р.; листом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.12.2003 р. № 08-613.

За твердженням позивача, укладення договору купівлі-продажу Рівненською міською радою фактично здійснено відчуження конструктивного елементу вентиляційної системи будинку, що унеможливлює забезпечення роботи цієї системи належне технічне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку, порушує право спільної сумісної власності співвласників будинку за адресою: м. Рівне, вул. Небесної Сотні, 24, тому оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна є недійсним, так як не відповідає вимогам ст.ст. 203, 215, 382 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", ст. 32 Кодексу цивільного захисту України. Також, оспорюваний договір купівлі-продажу суперечить суспільним інтересам, оскільки створює перешкоди членам ОСББ "Небесна Сотня 24" у користуванні приміщеннями загального користування - об`єкту цивільного захисту - укриття.

Крім того, позивач вважає, що спірні приміщення відносились до спільного майна багатоквартирного будинку, вони були спільною сумісною власністю власників квартир та не підлягали включенню до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації та відчужені фізичній особі, оскільки це є втручанням у право власників квартир на мирне володіння спільним майном багатоквартирного будинку.

10.03.2026 року до господарського суду від відповідача 1 - Рівненської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд в задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня - 24" відмовити повністю вказуючи про те, що спірні приміщення загальною площею 18,8 м2 на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівне є власністю територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради, та перебували на балансі Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

На думку відповідача 1, доводи ОСББ "Небесна Сотня-24", що спірні приміщення є допоміжними - є необґрунтованими, відповідно і вимоги про скасування рішення Рівненської міської ради від 14.03.2024 р. № 4513 (зі змінами) є безпідставними. Рішенням Рівненської міської ради від 14.03.2024 р. № 4513, зі змінами від 22.08.2024 року № 5307, яким нежитлові приміщення загальною площею 18,8 м2 на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на вул. Небесної Сотні, 24 в м. Рівне включено до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом проведення аукціону є правомірним та не підлягає скасуванню, а укладений на його підставі договір купівлі-продажу є дійсним.

23.03.2026 року до господарського суду від відповідача 2 - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити позивачу ОСББ "Небесна сотня-24" у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного належного доказу щодо статусу спірних приміщень як об`єкта цивільного захисту. Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи будинку №24 по вул. Кіквідзе (Небесної сотні),24 в м. Рівне, яка знаходиться в КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", вбачається, що частина спірних приміщень, які позначені на технічному плані першого поверху під № 28 "вентшахта" площею 10.3 кв м та № 29 підсобне площею 8,5 кв м належали до площ "Ощадкаси". Тобто вони перебували в складі нежитлових приміщень "Ощадкаси" і слугували саме допоміжними для приміщень, які належали до комунальної власності. Такі ж приміщення знаходяться під ними, в підвалі, і входять до складу об`єкта цивільного захисту, що теж належить територіальній громаді. Твердження позивача про те, що зазначене майно має статус об`єкта цивільного захисту, саме по собі виключає його статус допоміжного, а отже і не може належати до спільної власності ОСББ.

Відповідач 2 вказує, що право комунальної власності на спірні нежитлові приміщення набуто на підставі закону. Приймаючи оскаржуване рішення про приватизацію Рівненська міська рада розпорядилася своїм майном відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Відповідач 2 зазначає, що ОСББ "Небесна сотня-24" набуло статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації - 06.06.2016 року, тобто, значно пізніше, ніж було набуто право комунальної власності на спірні приміщення. На момент набуття та реєстрації права власності юридичної особи ОСББ не існувало, а отже відповідно прийняте рішення Рівненською міською радою щодо розпорядження своєю власністю не порушувало і не могло порушити права ОСББ. А відтак, укладений договір купівлі-продажу між управлінням комунальною власністю та ОСОБА_1 на виконання рішення ради та за результатами проведеного аукціону, є законним та підстав для визнання його недійсним нема.

Разом з тим, відповідач 2 вважає, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У даному випадку право зареєстроване було за територіальною громадою, а тепер за ОСОБА_1 . Право власності за ОСББ ніколи не було зареєстроване, і не могло бути зареєстроване, так як набуте територіальною громадою на законних підставах.

26.03.2026 року до господарського суду від представника відповідача 3 - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову ОСББ "Небесна Сотня-24" посилаючись на те, що ОСОБА_1 набув у власність спірні приміщення в результаті проведення електронного аукціону №SPЕ001-UA-20250129-47169 від 12.02.2025 р. Нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на АДРЕСА_1 було включено до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом проведення аукціону на підставі рішення Рівненської міської ради від 14.03.2024 р. №4513, зі змінами від 22.08.2024 р. №5307. Проведення електронного аукціону відбулось із дотриманням процедури, передбаченої Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації. Жодних доказів того, що договір купівлі-продажу було укладено з порушенням вимог закону, позивачем не наведено.

За твердженням відповідача 3, договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації укладено з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України, відтак договір купівлі-продажу є дійсним, а ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.

Разом з тим, відповідач 3 вказує, що позовні вимоги про витребування майна у спірних правовідносинах не є ефективним способом захисту інтересу та права позивача. Оскільки, у разі витребування майна у добросовісного набувача, право власності на спірні нежитлові приміщення мало би перейти до позивача - ОСББ "Небесня Сотня-24". Однак, право власності на нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м ніколи не належали на праві власності ОСББ "Небесня Сотня-24". Таке право ніколи не було зареєстроване і не могло бути зареєстроване, так як набуте територіальною громадою на законних підставах задовго до створення ОСББ.

Відповідач 3 зазначає щодо строків позовної давності, зокрема про те, що порушене право спільної сумісної власності, якщо таке і було порушене, позивачеві відомо з моменту створення ОСББ, адже нежитлові приміщення перебували у комунальній власності територіальної громади, відтак, початком перебігу позовної давності за вимогою про витребування майна є день створення ОСББ, а саме 06 червня 2016 року.

Крім того, на думку відповідача 3, враховуючи той факт, що замовник судової будівельно-технічної експертизи не міг забезпечити належний та законний безперешкодний доступ до об`єкта дослідження, а судовий експерт Онишко Ю.С. за таких обставин не мав правових підстав заходити до приміщення, то складений Висновок есперта за результатом проведення судової будівельно-техічної експертизи №1961 від 06.06.2025 р., не є належним та допустимим доказом у даній справі щодо підтвердження тих чи інших обставин, на які посилається позивач у позові, оскільки такий доказ одержаний з порушенням закону.

26.03.2026 року до господарського суду від представника відповідача 3 - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову ОСББ "Небесна Сотня-24" посилаючись на те, що рішенням Рівненської міської ради від 14.03.2024 р. №4513, зі змінами від 22.08.2024 р. № 5307, нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на АДРЕСА_1 включено до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом проведення аукціону. За результатами електронного аукціону з умовами №SPЕ001-UA-20250129-47169 від 12.02.2025 р., між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та ОСОБА_1 , як переможцем аукціону, 13.03.2025 року укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нежитлових приміщень загальною площею 18,8 кв.м, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку, зазначені на технічному плані літерою "А-1" по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сергатюк О.В., зареєстровано в реєстрі за №183.

Відповідача 3 стверджує, що проведення електронного аукціону та підписання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації здійснено з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України, відтак договір купівлі-продажу є дійсним.

На думку відповідача 3, вимога про визнання недійсним рішення не є ефективним способом захисту права позивача, через обрання позивачем неналежного способу захисту. Крім того, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24" було зареєстровано 06.06.2016 року, відповідно із моменту державної реєстрації набуло статусу юридичної особи. Тобто реєстрація об`єднання відбулась значно пізніше, аніж набуто право комунальної власності на спірні приміщення. На момент набуття та реєстрації права власності на спірні приміщення ОСББ, як юридичної особи не існувало, а отже прийняте рішення Рівненською міською радою щодо розпорядження своєю власністю не порушувало і не могло порушувати права ОСББ.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "11" березня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.02.2026 року у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24" про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.02.2026 року заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24" про забезпечення позову - задоволено. Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно: нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на вулиці Небесної Сотні, 24 в місті Рівне, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065593056101, які належать ОСОБА_1 .

У зв`язку з перебуванням судді Романюка Р.В. у відрядженні, судове засідання, призначене на 11.03.2025 року, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.02.2026 року призначено підготовче засідання на "15" квітня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.04.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "29" квітня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.04.2026 року постановлено: клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24" про витребування доказів - задовольнити; витребувати у приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сергатюк О.В. належним чином завірені копії Договору купівлі-продажу від 13.03.2025 року, посвідченого за реєстровим № 183 та документів, на підставі яких він був укладений та посвідчений; витребувані докази надати суду у строк до "15" травня 2026 року; витребувати у Департаменті цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради належним чином завірені копії документів реєстраційної справи про державну реєстрацію права власності на об`єкт комунальної власності, проведену Плетньовим В.О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.04.2020 р. за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2065593056101, номер запису про право власності 36169402 (нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м., що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому будинку на вулиці Небесної Сотні, 24 в місті Рівному); витребувані докази надати суду у строк до "15" травня 2026 року; відкласти підготовче засідання на "27" травня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 918/201/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на "03" червня 2026 р.

В судовому засіданні 03.06.2026 року оголошено перерву до 25.06.2026 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.06.2026 року відкладено розгляд справи на "08" липня 2026 р.

Представники позивача в судовому засіданні 08.07.2026 року підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 08.07.2026 року заперечила проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 08.07.2026 року заперечила проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні 08.07.2026 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 06.06.2016 року зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Небесна Сотня-24", місцезнаходження - м. Рівне. вул. Небесної Сотні, буд. 24.

Згідно Акту прийняття-передачі житлового комплексу (будинку) з балансу на баланс (в управління), 01.09.2016 року ЖКП "Сонячне" передано на баланс ОСББ "Небесна Сотня-24" житловий будинок за адресою: м. Рівне, вул. Небесна Сотня, 24.

03.04.2020 року між Територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Колект" було уладено Договір про поділ майна в натурі, відповідно до умов п.1.1. - п.1.3. якого, за договором сторони ділять в натурі нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Небесної Сотні, буд. 24, далі - Приміщення, та є об`єктом спільної часткової власності сторін. Територіальній громаді належить 48/100 (сорок вісім сотих) частки в праві спільної часткової власності на Приміщення на підставі свідоцтва про право власності від 26.11.1999 року (дублікат якого виданий 03.02.2004 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради на бланку серії САА № 502480) та право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.01.2020 року за номером запису про право власності 35050191, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1908102456101. Товариству належить 52/100 (п`ятдесят дві сотих) частки в праві спільної часткової власності на Приміщення на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. 05.09.2019 року та зареєстрованого в реєстрі за № 935, та право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.09.2019 року за номером запису про право власності 33099513, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1908102456101.

Договір про поділ майна в натурі посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. 03.04.2020 року та зареєстровано в реєстрі за № 425.

Згідно п.п. 1.4.1.4. п. 1.4.1. Договору про поділ майна в натурі, територіальна громада отримує наступні окремі цілі самостійні об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Небесної Сотні, буд. 24, та складаються з приміщень зазначених нижче: 1 поверх; підсобне приміщення № 1 та № 2; площею 8,5 кв.м. та 10,3 кв.м; загальною площею 18,8 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 206033374 від 03.04.2020 року, щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2065593056101, приміщення загальною площею 18,8 кв.м за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Небесної Сотні, буд. 24, зареєстрованого 03.04.2020 року на підставі Договору про поділ нерухомого майна № 425 від 03.04.2020 року, власником якого є Територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради, розмір частки -1/1, форма власності - власність територіальних громад.

Рішенням Рівненської міської ради № 4513 від 14.03.2024 року "Про приватизацію нежитлових приміщень на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівному шляхом продажу на аукціоні", вирішено: включити до переліку об`єктів комунальної власності (окремого індивідуально визначеного майна), що підлягають приватизації, нежитлові приміщення одноповерхової будівлі загальною площею 18,8 м2 на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівному та затвердити цей перелік; здійснити приватизацію нежитлових приміщень одноповерхової будівлі загальною площею 18,8 м2 на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівному шляхом продажу на аукціоні; установити, що в цьому приміщенні забороняється розміщення ігрових автоматів та закладів грального бізнесу; Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради оголосити аукціон відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Рівненської міської ради № 5307 від 22.08.2024 року внесено зміни до пунктів 1 та 2 рішення Рівненської міської ради від 14.03.2024 р. № 4513 "Про приватизацію нежитлових приміщень на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівному шляхом продажу на аукціоні", виключивши з них слова "одноповерхової будівлі".

Наказом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради № 45 від 18.02.2025 року затверджено протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20250129-47169, сформований електронною торговою системою 12.02.2025 13:08:04, з продажу нежитлового приміщення загальною площею 18,8 м2, що розташоване на вул. Небесної Сотні, 24 вм. Рівному.

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20250129-47169, затвердженого наказом управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради № 45 від 18.02.2025 року, переможцем електронного аукціону став Пилипака Сергій Анатолійович.

ОСББ "Небесна Сотня-24" зверталося до Рівненської міської ради з листом від 19.02.2025 року, з проханням припинити відчуження приміщень вентиляційної і охолоджувальної системи, площами 10 м. кв. та 8 м. кв., що знаходяться на першому поверсі в 14-поверховому багатоквартирному будинку по вул. Небесна Сотня 24 в м. Рівне і залишити її в комунальній власності міста.

Листом відділу з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Рівненської міської ради № 12-01-2187/25 від 12.03.2025 року повідомлено, що згідно облікових даних, які знаходяться у відділі з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме облікової картки та технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 66924, загальною площею 316,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Pівне, вул. Небесноi Coтні, 24, знаходиться у підвальному приміщенні, що вбудоване в 14-ти поверховий житловий будинок. Нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м, які розташованi на першому поверсi 14-ти поверхововго житлового будинку за адресою: м. Pівне, вул. Небесноi Coтні, 24, не належать до основних та допоміжних приміщень протирадіаційного укриття № 66924.

13.03.2025 року між Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Пилипакою Сергієм Анатолійовичем було укладено Договір купівлі - продажу об`єкта малої приватизації-нежитлових приміщень, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на вул. Небесної Сотні, 24 в м. Рівному за результатами електронного аукціону з умовами, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області за реєстровим № 183.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору купівлі - продажу від 13.03.2025 року, продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації нежитлові приміщення загальною площею 18,8 кв.м, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку, зазначеному на технічному плані літерою "А-14", на вулиці Небесної Сотні, буд. 24 в місті Рівному (далі - Об`єкт), а покупець зобов`язується прийняти об`єкт на умовах цього договору. Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу об`єкта приватизації, визначену за результатами аукціону, яка становить 501 000,00 грн, в тому числі ПДВ 83500,00 грн.

Об`єкт приватизації є комунальною власністю, державна реєстрація права власності на який проведена, Плетньовим В.О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.04.2020 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 2065593056101, номер запису про право власності: 36169402 на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого Плетньовим В.О., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області 03.02.2020 за реєстровим №425, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав за індексним номером витягу: 206033374, сформованим 03.04.2020 (п. 1.3. Договору купівлі - продажу від 13.03.2025 року).

Згідно п. 2.1. та п. 2.2. Договору купівлі - продажу від 13.03.2025 року, право власності на об`єкт, приватизації переходить до покупця після укладання цього договору та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації. Право власності на об`єкт приватизації підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку та здійснюється на підставі договору купівлі-продажу та приймання - передачі об`єкта приватизації.

Між Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Пилипакою Сергієм Анатолійовичем 13.03.2025 року було підписано Акт приймання-передачі об`єкта приватизації, згідно якого, управлінням комунальною власністю передано, а Пилипакою С.А. прийнято нежитлові приміщення загальною площею 18,8 м?, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку ("А-14") на АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 417804660 від 13.03.2025 року, щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2065593056101, приміщення загальною площею 18,8 кв.м за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Небесної Сотні, буд. 24, зареєстровано 13.03.2025 року право власності згідно Договору купівлі - продажу № 183 від 13.03.2025 року, ціна нерухомого майна встановлена в договорі - 501000,00, власником якого є ОСОБА_1 .

Виконавчим комітетом Рівненської міської ради листом № 05-01-685/25-2459/25 від 17.03.2025 року повідомлено, що згідно облікової карти (Протирадіаційного укриття-ПРУ) та технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 31.03.2020 виданого Рівненським міським бюро технічної інвентаризації, захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 66924, загальною площею 316,3 м? розташоване в підвальному приміщенні, що вбудоване в чотирнадцятиповерховий житловий будинок на АДРЕСА_1 . Рішенням Рівненської міської ради від 14.03.2024 № 4513, зі змінами від 22.08.2024 №5307, нежитлові приміщення загальною площею 18,8 м? на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку на вул. Небесної Сотні, 24 в м. Рівному включено до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом проведення аукціону. Згідно технічного паспорту від 26.12.2019 виданого Рівненським міським бюро технічної інвентаризації об`єкт приватизації складається з підсобного приміщення № 1 площею 8,5 м2 та підсобного приміщення № 2 площею 10,3 м?, які не входять до складу протирадіаційного укриття № 66924 та не належать до захисних споруд цивільного захисту. Таким чином, вказані нежитлові приміщення не відносяться до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації визначеного пунктом 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Відповідно до Висновку експерта будівельнотехнічної експертизи № 1961 від 06.06.2025 р., виконаного експертом Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення голови ОСББ "Небесна Сотня-24":

1. При наданих матеріалах за умов наведених в дослiдницькiй частинi висновку експерта та за результатами проведеного вiзуально-iнструментального обстеженням приміщень № 28 площею 10,3 кв.м (повiтрозабiрна шахта) та примiщення за № 29 площею 8,5 кв.м (технічне примiщення) встановлено, що вiдповiдно до роз`яснень нормативно - правових акгiв в галyзi будiвницва, зокрема закону України "Про особливостi здійснення права власностi у багатоквартирному будинку" та Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житловi будинки. Основні положення" дані приміщення являються допомiжними примiщеннями в житловому будинку загальною площею 18,8 кв.м, розташованi на першому поверсi житлового будинку за адресою: Рівненськa область, м. Pівне, вул. Небесноi Coтні, 24.

2. При наданих матерiалах за умов наведених в дослiдницькій частинi висновку експерта вiдповiдно до роз`яснень нормативно-правових aктів в галyзi будiвництва, зокрема закону України "Про особливостi здійснення права власностi у багатоквартирному будинку" та Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15:2019 "Житловi будинки. Основні положення" являються допоміжними примiщеннями в житловому будинку загальною площею 18,8 кв.м, розташованi на першому поверсi житлового будинку за адресою: Рівненськa область, м. Pівне, вул. Небесноi Coтні, 24 та призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутововго обслуговування його мешканців.

3. При наданих матерiалах за умов наведених в дослiдницькій частинi висновку експерта зазначені приміщення не можуть бути відокремлені від житлового будинку як самостійний об`єкт нерухомості без порушення функціонування інженерних систем та цілісності будинку допоміжнимим приміщеннями.

Представники відповідачів не визнають результати проведеного дослідження, оскільки вказана експертиза проведена за кошти та на замовлення позивача і про її проведення не повідомлено ні Міську раду (як попереднього власника), ні Управління комунальною власністю (як балансоутримувача), ні ОСОБА_1 (як нового власника станом на дату проведення експертизи). Крім того, за твердженням останніх, спірні приміщення не знаходяться в загальному доступі, а отже провести таке дослідження "шляхом спостереження та візуального огляду" без згоди та дозволу власника, було неможливо.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 р. у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 р. у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 р. у справі № 483/448/20.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, якщо рішення органу державної влади, місцевого самоврядування виконане, вимога про визнання такого рішення недійсним не відповідає належному способу захисту, бо її задоволення не призводить до відновлення прав позивача. При цьому якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 р. у справі № 910/9933/20).

З огляду на те, що спірне рішення органу місцевого самоврядування уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення спірного договору, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору та повернення набутого за договором або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення слід відмовити через неефективність обраного прокурором способу захисту прав.

Подібний правовий висновок викладено у пункті 8.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 912/2797/21.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 ЦК України визначено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

Позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168).

Отже, власник, майно якого вибуло з його законного володіння, може захистити своє майнове право шляхом пред`явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).

Подібна правова позиція викладена у пунктах 143 - 151 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 р. у справі № 204/8017/17.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 р. у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 05.10.2022 р. у справі № 922/1830/19 (пункт 8.2).

Відповідно до ч. 5 ст. 390 ЦК України, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 2 статті 388 ЦК України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 р. у справі № 925/1351/19, у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 р. у справі № 922/3838/21).

Отже, предметом з`ясування у цій справі є добросовісність/недобросовісність набувача, для визначення чого важливо встановити чи знав чи мав знати набувач про перешкоди для набуття ними права власності, а також встановити характер набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2024 р. у справі № 922/461/22 зазначив, що якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписів статті 388 ЦК України слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 01.04.2020 у справі №610/1030/18, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19.

За змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/73/17).

Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання(стаття 78 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 11 вересня 2020 року у справі № 910/16505/19.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що оспорюване позивачем рішення Рівненської міської ради № 4513 від 14.03.2024 року "Про приватизацію нежитлових приміщень на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівному шляхом продажу на аукціоні" (із змінами внесеними рішенням № 5307 від 22.08.2024 року) станом на день звернення до суду вже виконано, шляхом укладення Договору купівлі-продажу та передачі у власність покупцю нежитлового приміщення, а отже позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради в даному випадку не призведе до відновлення права власності (володіння) спірним майном.

Суд зазначає, що власник, майно якого вибуло з його законного володіння, може захистити своє майнове право шляхом пред`явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).

За таких обставин, позовна вимога про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 13.03.2025 року об`єкта малої приватизації-нежитлових приміщень також не може бути ефективним способом захисту права власності, оскільки її задоволення також не призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в позові про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради № 4513 від 14.03.2024 року "Про приватизацію нежитлових приміщень на вул. Небесної сотні, 24 в м. Рівному шляхом продажу на аукціоні" та про визнання недійсним Договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 13.03.2025 року через неефективність обраного позивачем способу захисту права.

Щодо вимоги позивача про витребування у ОСОБА_1 нежитлових приміщеннь загальною площею 18,8 кв.м, що розташовані на першому поверсі в чотирнадцятиповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , то вцій частині суд відмовляє в позові з огляду на наступне.

На підставі зібраних у справі доказів судом встановлено, що право власності на спірне майно перейшло до ОСОБА_1 за відплатним договором купівлі-продажу від 13.03.2025 року і станом на дату укладення цього правочину будь-яких обтяжень, обмежень, прав третіх осіб в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було, що підтверджується наявним у справі витягом від 03.04.2020 року. Тобто покупець, укладаючи цей правочин, мав всі підстави покладатися на такі відомості, що свідчить про його добросовісність в даних правовідносинах. Суд також наголошує, що майно придбане відповідачем на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача визначено статтею 388 ЦК України, згідно якої якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна (п. 2 ч. 2 ст. 388 ЦК України).

За таких обставин, враховуючи що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що укладаючи вищевказаний договір купівлі-продажу ОСОБА_1 діяв недобросовісно, а спірне майно придбане останнім на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Суд також звертає увагу, що в силу ч. 5 ст. 390 ЦК України, для розгляду справи про витребування майна у добросовісного набувача та задоволення позову у разі обґрунтованості та доведеності вимог, обов`язковою умовою є внесення позивачем вартості спірного майна на депозитний рахунок суду.

Норми, які зобов`язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача. Компенсація вартості витребуваного майна матиме місце у випадку задоволення позову та вилучення майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2026 р. у справі № 922/2555/21 викладено наступну правову позицію: "У разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду."

Крім того, оскільки право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду в даному випадку не порушені, то, відповідно, суд не вирішує питання про сплив строків позовної давності про що заявлено відповідачем 3 у справі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20 липня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк