Ухвала суду № 138327964, 15.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про призначення у справі судової експертизи

та зупинення провадження у справі

"15" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1790/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль (73028, м. Херсон, Бериславське шосе, 1)

до відповідача: Акціонерного товариства Херсонобленерго (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5)

про стягнення 2 407 368, 60 грн

у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

від позивача: Єрашов І.Є. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача: Кізім Т.О.

Судове засідання 15.07.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Акціонерне товариство Херсонобленерго звернулося із клопотанням (вх. № 18931/26 від 01.06.2026), в якому просить:

призначити у справі № 916/1790/26 судову електротехнічну експертизу;

поставити перед експертом наступні запитання: а) чи здійснювався з 01.01.2023 по 31.12.2023 транзит електричної енергії за однолінійною електричною схемою, наведеною у додатку № 5 до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2834/С від 20.06.2013? б) чи здійснювався з 01.01.2023 по 31.12.2023 транзит електричної енергії мережами, що належать ПрАТ Херсонська ТЕЦ?; в) чи були в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року мережі Херсонської ТЕЦ транзитними?; г) чи використовувався у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 той перелік умовних одиниць електричних мереж спільного використання, який зазначений у договорі про спільне використання технологічних електричних мереж № 2834/С від 20.06.2013? Якщо ні визначити перелік УО, які використовувались спільно АТ «Херсонобленерго» та АТ «Херсонська ТЕЦ» у період з 01.01.2023 по 31.12.2023; д) чи підтверджуються обсяги переданої електричної енергії заявлені Позивачем у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відповідними засобами обліку?;

доручити проведення експертизи Київському науково дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

Також, повідомляє, що оплату за проведення експертизи гарантує.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що за змістом листів, доданих ним до відзиву на позовну заяву ним було наголошено на тому, що внаслідок бойових дій на території м. Херсона змінився перелік тих умовних одиниць, які мали використовуватись при розрахунках для визначення витрат власника мереж; змінилась схема нормального режиму ХТЕЦ, у зв`язку з чим необхідно здійснити складання нової однолінійної схеми; скласти новий розрахунок умовних одиниць використання технологічних електричних мереж спільного використання та кошторис. Вказує, що за його даними транзит електричної енергії мережами позивача взагалі припинився та у 2023 році товариство не отримувало тих послуг, про які вказує позивач у позовній заяві. Крім того, відповідач не погоджується з наданим позивачем кошторисом, правильність нарахувань якого також входить до предмета доказування у даній справі.

Позивач у запереченнях, сформованих у системі "Електронний суд" 02.07.2026 (вх. № 23203/26 від 02.07.2026), просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Вказує, що нарахування послуги відбувалось на підставі кошторису витрат, який був затверджений у 2022 році, в основу якого покладено показники та дані, які виникли у 2021 році. Враховуючи те, що з 01.01.2024 НКРЕКП у Херсонській області (ч.2.4 Методики 691 передбачає, що Кошторис витрат затверджує тільки територіальний НКРЕКП) відновила свою роботу, що позбавило АТ «Херсонська ТЕЦ» затвердити кошторис витрат на 2023 рік, то позивачем прийнято рішення продовжити нарахування за договором № 2834/С на підставі затвердженого кошторису витрат 2022 року. У зв`язку з чим, нарахована сума була затверджена у 2022 році і не відноситься до подій, які відбулися у 2023 році.

Вважає, що дана експертиза не відноситься до предмету спору, так як предметом даної справи є наявність договірних відносин і їх виконання з боку учасниками справи, сплата/несплата за надану послугу; матеріали справи не містять докази на підтвердження необхідності проведення експертизи, а наявних в матеріалах справи доказів достатньо для прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, клопотання Акціонерного товариства Херсонобленерго про призначення експертизи, заперечення на нього, вислухавши учасників справи, суд встановив.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань із погашення заборгованості за надані позивачем послуги, що встановлені договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 2834/С від 20.06.2013, у зв`язку з чим розмір основної заборгованості за період з 01 грудня 2022 по січень 2024 становить 2 407 368, 60 грн.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За положеннями ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1 ст. 99 ГПК України).

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22).

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У постанові від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17 Верховний Суд наголосив, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд зіштовхується з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. Питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (n. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Частинами 4, 5 ст. 99 ГПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 100 ГПК України).

Відповідно до п. 1.2.1, 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експерти та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 року № 53/5 (далі - Інструкція), основними видами експертизи є, зокрема, електротехнічна експертизи.

Положеннями пункту 12 (підпункти 12.1, 12.2) "Електротехнічна експертиза" розділу 2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5), об`єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо.

До основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.

Судом встановлено, що предметом розгляду є позовні вимоги АТ Херсонська ТЕЦ про стягнення з АТ Херсонобленерго заборгованості за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 2834/С від 20.06.2013 за період з 01.12.2022 по січень 2024 року.

Водночас, відповідач стверджує, що з квітня 2023 року транзит електричної енергії мережами позивача до споживачів відповідача не здійснювався; у листах, направлених позивачу, відповідач наголошував на тому, що внаслідок бойових дій на території м. Херсона змінився перелік тих умовних одиниць, які мали використовуватись при розрахунках для визначення витрат власника мереж; змінилась схема нормального режиму ХТЕЦ, у зв`язку з чим необхідно здійснити складання нової однолінійної схеми; скласти новий розрахунок умовних одиниць використання технологічних електричних мереж спільного використання та кошторис; у 2023 році товариство не отримувало послуг, про які вказує позивач у позовній заяві; кошторис на 2023 рік позивачем не поданий, правильність нарахування якого також входить до предмета доказування.

Тобто, предметом даного спору є наявність чи відсутність у відповідача обов`язку зі сплати вартості послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж.

За таких обставин встановлення того, чи підтверджуються заявлені обсяги електричної енергії відповідними засобами обліку, а також визначення фактичного обсягу послуг зі спільного використання мереж потребує проведення спеціального технічного дослідження.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що поставлені відповідачем питання безпосередньо спрямовані на встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, мають істотне значення для її правильного вирішення та потребують спеціальних знань у сфері електроенергетики.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, доводи Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль, викладені у запереченнях на клопотання (вх. № 23203/26 від 02.07.2026), не знайшли свого підтвердження, оскільки призначення у даній справі такої експертизи є необхідним для правильного вирішення спору та прийняття законного і обґрунтованого рішення з дотриманням принципу змагальності сторін.

За таких обставин, клопотання Акціонерного товариства Херсонобленерго (вх. № 18931/26 від 01.06.2026) про призначення експертизи підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Так, у даному випадку відповідач просив провести судову експертизу в Київському науково дослідному експортно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. Позивач не заперечував.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 15 Закону України Про судову експертизу витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника. Державні спеціалізовані установи, а також фахівці, що не є працівниками цих установ, зазначені у статті 7 цього Закону, виконують інші роботи на договірних засадах.

Частиною 2 статті 125 ГПК України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 127 ГПК України).

Ураховуючи, що питання про призначення судової експертизи було порушено відповідачем, відповідно витрати по оплаті проведення судової експертизи покладаються на останнього.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 228 ГПК України).

Пунктом 6 частини 1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

У зв`язку із необхідністю проведення судової електротехнічної експертизи, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі № 916/1790/25 на час її проведення.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 182, п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства Херсонобленерго (вх. № 18931/26 від 01.06.2026) про призначення експертизи задовольнити.

2. Призначити у справі № 916/1790/26 судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково дослідному експортно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 5).

3. На вирішення експерта поставити наступні питання:

а) чи здійснювався з 01.01.2023 по 31.12.2023 транзит електричної енергії за однолінійною електричною схемою, наведеною у додатку № 5 до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 2834/С від 20.06.2013?

б) чи здійснювався з 01.01.2023 по 31.12.2023 транзит електричної енергії мережами, що належать ПрАТ Херсонська ТЕЦ?;

в) чи були в період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року мережі Херсонської ТЕЦ транзитними?;

г) чи використовувався у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 той перелік умовних одиниць електричних мереж спільного використання, який зазначений у договорі про спільне використання технологічних електричних мереж № 2834/С від 20.06.2013? Якщо ні визначити перелік УО, які використовувались спільно АТ «Херсонобленерго» та АТ «Херсонська ТЕЦ» у період з 01.01.2023 по 31.12.2023;

д) чи підтверджуються обсяги переданої електричної енергії заявлені Позивачем у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відповідними засобами обліку?

4. Витрати по оплаті проведення судової експертизи покласти на Акціонерне товариство Херсонобленерго.

5. Направити на адресу Київського науково дослідного експортно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 5) для проведення дослідження усі матеріали справи № 916/1790/26.

6. Роз`яснити сторонам, що згідно ч. 2 ст. 38 ГПК України вони вправі з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36, 37 цього кодексу, заявити експерту відвід.

7. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

8. Запропонувати експерту визначити коло необхідних документів та матеріалів для проведення експертизи, які підлягають витребуванню судом.

9. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

10. Зупинити провадження у справі № 916/1790/26 до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили 15 липня 2026 року у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено та підписано 20 липня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко