Ухвала суду № 138327731, 20.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 року Справа № 915/871/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного підприємства «ІН ФОРС КЕМІКАЛ», вул.Юлії Здановської, буд.71-Г, м.Київ, 03189

електронна пошта: office@ifchemical.com

представник позивача: Пасемко Назар Іванович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ -ОН І С», вул.Садова, буд.60, с.Тридуби, Первомайський р-н, Миколаївська область, 55140

електронна пошта: newagronomist@gmail.com

про: стягнення 99 212,37 грн.

Приватне підприємство «ІН ФОРС КЕМІКАЛ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 10.07.2026 (вх.№10107/26 від 13.07.2026) в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ -ОН І С» заборгованості у розмірі 99 212,37 грн., яка складається з: - 68 301,44 грн. - основного боргу; - 13 660,29 грн. штрафу; - 13 781,30 грн. - інфляційних втрат; - 3 469,34 грн. процентів.

- зазначити в резолютивній частині рішення таке:

«Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою:

(СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів ,

де: СОБ - сума основного боргу, простроченого «ТРИ- ОН І С» (ідентифікаційний код 34327188); 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати «ТРИ- ОН І С» (ідентифікаційний код 34327188) суми основного боргу за період: з 16.06.2026 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів із «ТРИ- ОН І С» (ідентифікаційний код 34327188) на користь Приватного підприємства «ІН ФОРС КЕМІКАЛ» (ідентифікаційний код 44000701)».

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання умов Договору поставки №ПР-043 від 18.04.2024 в частині своєчасної оплати за товар.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява б/н від 10.07.2026 (вх.№10107/26 від 13.07.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1, 2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 3328 гривня.

Позовна заява б/н від 10.07.2026 (вх.№10107/26 від 13.07.2026) подана в електронній формі через систему «Електронний суд».

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, тому судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 2 662,40 грн. (99 212,37 грн. х 1.5% = 1 488,19 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.); 3 328,00 грн. х 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Як доказ сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію №ІК00003168 від 15.06.2026 на суму 2 662,40 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

На виконання вказаних норм, суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у справі №915/871/26 згідно платіжної інструкції №ІК00003168 від 15.06.2026 на суму 2 662,40 грн.

Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір сплачений позивачем у сумі 2 662,40 грн. (за платіжною інструкцією №ІК00003168 від 15.06.2026) зарахований за звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою у справі №915/733/26.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2026 у справі №915/733/26 позовну заяву Приватного підприємства "Ін Форс Кемікал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ- ОН І С" про стягнення заборгованості в загальній сумі 99212,37 грн. повернуто заявникові.

У відповідності до ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Отже, платіжна інструкція №ІК00003168 від 15.06.2026 на суму 2 662,40 грн. вже була використана заявником при зверненні до суду з іншою позовною заявою у справі №915/733/26.

Враховуючи викладене, надана платіжна інструкція №ІК00003168 від 15.06.2026 на суму 2 662,40 грн. не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки при перевірці зарахування судового збору згідно вказаної платіжної інструкції, не підтверджено його зарахування у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України саме у справі №915/871/26.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.

Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву б/н від 10.07.2026 (вх.№10107/26 від 13.07.2026) Приватного підприємства «ІН ФОРС КЕМІКАЛ» - залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Південноукраїнській міській раді, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук