Ухвала суду № 138327342, 20.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" липня 2026 р. Справа № 911/674/26 (910/7727/26)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд",

м. Житомир

про забезпечення

позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд",

м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Констракшн", Київська область, с. Софіївська Борщагівка, код ЄДРПОУ 42587748

про стягнення заборгованості у розмірі 806 000,03 грн.

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/674/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка ПК" про відкриття провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Констракшн".

Ухвалою суду від 20.05.2026 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Веда Констракшн", введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Веда Констракшн", призначено розпорядником майна ТОВ "Веда Констракшн" арбітражного керуючого Святецького Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2026 р. у справі № 910/7727/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Констракшн" про стягнення заборгованості у розмірі 806 000,03 грн. разом із доданими до неї матеріалами (в тому числі із заявою про забезпечення позову) направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

17.07.2026 р. до господарського суду Київської області надійшли зазначена позовна заява та додані до неї матеріали. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2026 р. зазначені матеріали передано для розгляду судді Лопатіну А.В. з присвоєнням № 911/674/26 (910/7727/26).

Разом із позовною заявою до суду також надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд" про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда Констракшн", а також на інше належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, у межах суми заявлених вимог;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Веда Констракшн", а також будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження належного відповідачу майна, в межах ціни позову 806 000,03 грн.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому правові підстави та умови застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

В даному випадку заяву про забезпечення позову подано одночасно з позовною заявою.

Перевіряючи дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання такої заяви, суд виходить із положень частини п`ятої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями пп. 3 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 р. становить 3 328,00 грн.

Отже за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати 1 664,00 грн. судового збору.

Однак доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі та в установленому законом порядку заявником до заяви про забезпечення позову не додано.

Згідно з частинами першою, другою ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Частиною четвертою ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.

Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову заявником до заяви додано квитанцію № 9971-7781-7807-5270 від 24.06.2026 р., у графі "Призначення платежу" якої зазначено: "…Судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд"...".

Разом із тим із зазначеного призначення платежу вбачається, що судовий збір сплачено за подання позовної заяви, а не за подання заяви про забезпечення позову.

За таких обставин квитанція № 9971-7781-7807-5270 від 24.06.2026 р. не є належним доказом сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до положень пункту другого частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною шостою ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд", як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язане зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Однак зазначений обов`язок заявником не виконано, що підтверджується відповіддю № 37795796 від 17.07.2026 р., згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

В свою чергу відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд" про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з підстав, передбачених частиною сьомою статті 140 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітфундаментспецбуд" про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 20.07.2026 р.

Суддя А.В. Лопатін