Рішення № 138327300, 09.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2026Справа № 910/1895/24 (910/2040/26)Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7, приміщення 13; ідентифікаційний код 40248942) арбітражного керуючого Терещука Олександра Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" (09740, Київська обл., Богуславський р-н, с. Хохітва, вул. Шевченка, 31-Г; ідентифікаційний код 42995414)

про стягнення 366 000,00 грн

в межах справи № 910/1895/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9; ідентифікаційний код 37906355)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7, приміщення 13; ідентифікаційний код 40248942)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати послуг оренди спецтехніки у розмірі 366 000,00 грн.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач зазначає про відсутність між сторонами договірних правовідносин з оренди спецтехніки.

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою від 31.10.2024 перебуває справа № 910/1895/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет".

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" арбітражний керуючий Терещук Олександр Володимирович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЗ-Інвест", Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" основний борг 366 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану справу передано для розгляду судді Стасюка С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" арбітражного керуючого Терещука Олександра Володимировича залишено без руху та встановлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" арбітражному керуючому Терещуку Олександру Володимировичу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції з урахуванням п. 2, 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

05.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" арбітражного керуючого Терещука Олександра Володимировича про усунення недоліків з доданою позовною заявою у новій редакції, де відповідачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Тартех".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 судом було прийнято позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" арбітражного керуючого Терещука Олександра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" про стягнення 366 000,00 грн до розгляду в межах справи № 910/1895/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет", відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 23.04.2026.

23.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення позивача.

У судовому засіданні 23.04.2026 суд на місці ухвалив відкласти засідання на 04.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 відповідача повідомлено про відкладення судового засідання на 04.06.2026.

01.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

04.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

Судове засідання 04.06.2026 не відбулось у зв`язку з сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 судове засідання призначено на 09.07.2026.

23.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

30.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

09.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

У судовому засіданні 09.07.2026 суд дійшов висновку про відсутність підстав для витребування доказів, про які позивач зазначив у позовній заяві.

Судом також було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від 04.06.2026.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про задоволення позову.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у позові.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 09.07.2026 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.10.2021 позивачем, як постачальником, було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1/1 на суму 366 000,00 грн, щодо надання послуг з оренди спецтехніки, а саме:

- екскаватора навантажувача JCB JS160W (16414АІ), 240 маш.год, на суму 100 000,00 грн та ПДВ 20 000,00 грн;

- катка дорожнього BOMAG BW 161AD-4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 240 маш.год, на суму 90 000,00 грн та ПДВ 18 000,00 грн;

- катка дорожнього BOMAG BW 24RH, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 240 маш.год, на суму 115 000,00 грн та ПДВ 23 000,00 грн.

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок відповідачем сплачувались грошові кошти, як оплата придбаного екскаватора-навантажувача колiсного згідно рахунку №3 вiд 11.11.2021 в загальному розмірі 1 458 800,00 грн, а саме:

- 11.11.2021 було сплачено 370 000,00 грн, платіжна інструкція №3564;

- 19.11.2021 було сплачено 500 000,00 грн, платіжна інструкція №3624;

- 24.11.2021 було сплачено 300 000,00 грн, платіжна інструкція №3675;

- 03.12.2021 було сплачено 288 800,00 грн, платіжна інструкція №3838.

Позивач звертався до відповідача з вимогами №02-23/04/19 від 11.02.2026 та №02-32/04/20 від 11.02.2026 про повернення майна та оплату за оренду спецтехніки

З огляду на невиконання відповідачем грошових зобов`язань з оплати наданих послуг з оренди спецтехніки, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 366 000,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частинами 1, 2 статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує, що між сторонами існували договірні відносини щодо надання послуг з оренди спецтехніки.

В обґрунтування вказаного позивачем надано копію податкової накладної №1/1 від 31.10.2021 на суму 366 000,00 грн, що сформована з огляду на виникнення податкових зобов`язань у зв`язку з наданням відповідачу послуг з оренди спецтехніки, а саме: екскаватора навантажувача JCB JS160W ( НОМЕР_3 ), 240 маш.год, на суму 100 000,00 грн та ПДВ 20 000,00 грн; катка дорожнього BOMAG BW 161AD-4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 240 маш.год, на суму 90 000,00 грн та ПДВ 18 000,00 грн; катка дорожнього BOMAG BW 24RH, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 240 маш.год, на суму 115 000,00 грн та ПДВ 23 000,00 грн.

Водночас, позивачем не надано доказів як укладення сторонами відповідного договору оренди (надання послуг з оренди спецтехніки), так і здійснення відповідних господарських операцій, а саме - первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій.

Так, суд зазначає, що з огляду на відсутність в матеріалах справи письмової копії відповідного договору оренди, або доказів укладення такого договору в спрощений спосіб, фактично неможливо встановити факт виникнення у сторін будь-яких зобов`язань щодо оренди спецтехніки.

Крім того, позивачем також не надано належних та допустимих доказів виконання правочину, на який він посилається, будь-якою зі сторін. В матеріалах справи відсутні докази передачі / отримання майна в оренду, докази надання послуг, докази внесення орендної плати, тощо.

Так, належними та допустимими доказами здійснення господарських операцій є саме первинні документи, складені у паперовій або електронній формі, що містять обов`язкові реквізити у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Водночас, надана позивачем податкова накладна №1/1 від 31.10.2021 на суму 366000,00 грн не може бути самостійним доказом існування відповідних орендних правовідносин між сторонами та підтверджувати факт надання майна в оренду.

Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З наведеного вбачається, що саме позивач, як платник податку, здійснює формування та реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, без участі контрагента - відповідача.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про необ`єктивність зазначених у податковій накладній відомостей.

Крім того, зі змісту наданих доказів неможливо встановити істотні умови договору, які визначають як умови оренди майна, так і умови внесення орендної плати.

Відтак, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт укладення між сторонами договору оренди, а відтак суд позбавлений можливості встановити наявність у відповідача будь-яких зобов`язань перед позивачем.

Також, суд додатково відзначає, що безпосередньо в судовому засіданні 09.07.2026 позивачем зазначено, що в рамках ліквідаційної процедури ліквідатором було з`ясовано, що одна із одиниць спецтехніки знаходиться у юридичної особи, яка не є відповідачем у даній справі.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 366 000,00 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алке Іншаат Санайе Ве Тіджарет" арбітражного керуючого Терещука Олександра Володимировича - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.07.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК