Ухвала суду № 138326602, 20.07.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/318/26

Провадження №6/145/79/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Патраманського І. І.

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 року в цивільній справі № 145/318/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою про розстрочення виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 року в цивільній справі № 145/318/26, яку мотивувала тим, що 01 червня 2026 року Тиврівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №145/318/26 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «Споживчий центр». Рішення суду набрало законної сили.

Вона не ухиляється від виконання рішення суду та визнає свій обов`язок щодо його виконання. Її метою є добровільне та повне погашення заборгованості. Однак одноразово сплатити всю суму боргу не має можливості через складне матеріальне становище.

На даний час вона вже виконує інше судове рішення щодо стягнення кредитної заборгованості та щомісячно здійснює платежі за ним. Одночасне виконання двох судових рішень шляхом сплати всієї суми боргу є для неї надмірним фінансовим навантаженням.

Водночас вона має реальну можливість добровільно виконати рішення суду шляхом щомісячної сплати боргу рівними частинами у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, що забезпечить повне виконання рішення без застосування заходів примусового виконання.

Враховуючи викладене просить розстрочити виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 червня 2026 року у справі №145/318/26.

Встановити порядок виконання рішення шляхом сплати заборгованості рівними щомісячними платежами у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень до повного виконання рішення суду.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена своєчасно, в установленому законом порядку.

Представник стягувача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився та про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, що стверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету. Тому, його неявка не є перешкодою для розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №145/318/26, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №26.06.2025-100000251 від 26.06.2025 у розмірі 16820 гривень 00 копійок. В решті позовних вимог відмовлено. А також стягнуто суму сплаченого судового збору в розмірі 2259 гривень 31 копійка (а.с. 42-51).

Наразі вказане рішення боржником у добровільному порядку в повному обсязі не виконане.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Вирішення питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення регламентується статтею 435 ЦПК України, яка розміщена у розділі VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Отже, розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19 також звернув увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Верховний Суд в постанові від 27 червня 2018 року у справі за №813/8842/13-а зазначив, що підставою для застосування вказаних правил є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Заявниця стверджує, що вона не має фінансової можливості сплатити борг одразу в повному обсязі. Проте, має намір виконати рішення суду добровільно і просить врахувати її матеріальне становище, у зв`язку з чим просить суд про розстрочку виконання рішення суду.

При вирішенні питання щодо розстрочки виконання судового рішення суд зважає на необхідність дотримання балансу інтересів сторін та зазначає, що ненадання такої розстрочки може мати значно негативніші наслідки для боржника, ніж розстрочення виконання рішення на незначний строк для стягувача.

На думку суду, обставини, на які посилається ОСОБА_1 щодо її фінансового стану, є істотними і такими, що значно ускладнюють виконання судового рішення. Вказані обставини в їх сукупності мають особливий характер, вимагають від боржника додаткових майнових зусиль для організації життя і ускладнюють виконання судового рішення.

Крім того, розстрочка виконання судового рішення на десять місяців не завдасть істотних збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», не створить занадто або безпідставно привілейованих умов для боржника і не призведе до порушення балансу інтересів сторін договірних правовідносин, а реалізація боржником його права на розстрочення виконання судового рішення у цій справі не є підставою для висновку про зловживання процесуальними правами або про ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення.

В даній ситуації суд вважає, що з урахуванням інтересів позивача, значення присудженої суми для його життєдіяльності, який є фінансовою установою, та боржника, відповідно до загальних засад цивільного законодавства, принципів справедливості, добросовісності та розумності, які передбачені п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, - є необхідність відповідно до вищевказаних положень норми ст. 435 ЦПК України розстрочити виконання рішення суду строком на 10 місяців, що відповідає принципу пропорційності ст. 11 ЦПК України та забезпечує розумний та справедливий баланс публічних інтересів виконання рішення суду у розумний строк та приватних інтересів боржника.

Отже, з огляду на фінансовий стан заявника та розмір стягнутих з відповідача судовим рішенням коштів, відсутність у нього наміру ухилитися від виконання судового рішення, бажання боржника повернути заборгованість позивачу не зважаючи на його матеріальний стан, а також відсутність заперечень з боку позивача, умови сьогодення, тобто дію в Україні воєнного стану, який впливає на усі сфери суспільного життя, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 року в цивільній справі № 145/318/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на десять місяців.

Загальна сума грошових коштів, яка має бути сплачена відповідачем позивачу, відповідно до вказаного рішення складає 19079,31 грн. (16820+2259,31).

При застосуванні розстрочення строком на десять місяців вказана сума має бути сплачена 9 рівними платежами розміром 2000 грн, та останнім 10 платежем розміром 1079,31 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та розстрочення виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 у справі № 145/318/26, застосувавши графіксплати відповідачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості на користь позивача 9 рівними щомісячними платежами по 2000 грн та останнім 10 платежем розміром 1079,31 грн, починаючи з 10.08.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 у цивільній справі № 145/318/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Розстрочити на десять місяців виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 у цивільній справі №145/318/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №26.06.2025-100000251 від 26.06.2025 у розмірі 16820 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, суми сплаченого судового збору в розмірі 2259 (дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 31 копійка.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) грошові кошти, визначені рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2026 у цивільній справі №145/318/26 до стягнення в загальній сумі 19079 (дев`ятнадцять тисяч сімдесят дев`ять) гривень 31 коп, дев`ятьма рівними платежами розміром по 2000 (дві тисячі) грн 00 коп кожен, та останнім десятим платежем розміром 1079 (одна тисяча сімдесят дев`ять) грн. 31 коп., встановивши строк оплати щомісячного платежу десятого числа кожного місяця, починаючи з 10 серпня 2026 року, до повного виконання рішення суду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя Патраманський І. І.