Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 127/11812/26
Провадження № 2/139/269/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2026 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИВ:
09.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою судді цього суду від 16.04.2026 (а. с. 14) справу передано за підсудністю до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області, яку суд отримав 26.05.2026.
Підставою позову є те, що сімейне життя між подружжям не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки. На підставі цього в сім`ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що сторони стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім`ю немає. Подружні відносини припинилися. Спільне господарство не ведеться. Спору про спільне майно немає.
Предметом позову є розірвання шлюбу, укладеного 06.05.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мурованокуриловецького районного управління юстиції у Вінницькій області, про що складено актовий запис № 10 і видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .
У подружжя є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, як зазначила у позовній заяві ОСОБА_1 , проживає разом з нею; спору щодо місця проживання дитини немає.
Ухвалою від 27.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі і вирішив проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відповідачеві встановив строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (а. с. 22, 23).
Поштові відправлення з копією зазначеної ухвали позивачеві та відповідачеві (останньому - разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами) надіслані 28.05.2026 (а. с. 24), а вручені 04.06.2026 (а. с. 25, 26).
Відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача до суду не надійшло.
Згідно з ч. 8 ст. 178 і ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при її підготовці до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв`язку з наведеним суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).
За вказаних обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Розглянувши справу суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.
Виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мурованокуриловецького районного управління юстиції у Вінницькій області свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а. с. 5) підтверджується, що з 06.05.2016 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12.08.2016 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі в подружжя народилася дитина ОСОБА_3 (а. с. 6).
Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (у тексті - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
У ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 закріплено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, враховуючи принцип рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в п. «с» ч. 1 ст. 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979, відповідно до якого держави-сторони вживають усіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок в усіх питаннях, що стосуються шлюбу та сімейних стосунків, і, зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків і жінок: однакові права та обов`язки під час шлюбу і після його розірвання.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 24 СК України збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя вже є таким, що буде суперечити його інтересам.
Позивач у позовній заяві обґрунтував свою вимогу тим, що причиною розірвання шлюбу є те, що сімейне життя між подружжям не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки. На підставі цього в сім`ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що сторони стали зовсім чужими людьми, у зв`язку з чим просить розірвати шлюб.
Беручи до уваги вказані в позовній заяві причини розірвання шлюбу, які відповідачем не заперечені і не спростовані, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їхньої дитини.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2019 у справі № 605/434/18, яка кореспондується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Суд у цій справі не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки під час її розгляду зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне проживання подружжя і збереження сім`ї є неможливим, а перебування у шлюбі суперечитиме їх інтересам та інтересам їхньої дитини. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, зазначивши у позовній заяві, що подружні відносини припинені, тому він не згоден на примирення. Відповідач своїх заперечень проти розірвання шлюбу у встановлений судом строк не подав, клопотання про надання строку на примирення не заявив.
Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їхньої дитини, суд приходить до переконання, що його необхідно розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач у позовній заяві просить залишити йому прізвище, отримане у шлюбі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією (а. с. 12). Враховуючи повне задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 7, 12, 259, 263 - 265, 268, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 06 травня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Мурованокуриловецького районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 10, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА
Судове рішення № 138326547, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області було прийнято 20.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/11812/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: