ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2011 р.
Справа № 02/174-50. за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТМ-Сучасні торгівельні мережі”, м. Луцьк
про стягнення 1 308 834,33 грн.
Суддя Костюк С.В.
Представники :
від позивача: Носков О.М. головний юрисконсульт (довіреність від 05.01.2011р.)
від відповідача: Луцик Л.І. (довіреність від 11.01.2011р.)
Права та обовязки представникам сторін розяснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.
Відводу судді не заявлено.
Заяви про технічний запис судового процесу не подано.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Позивач ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з ТзОВ “СТМ-Сучасні торгівельні мережі” заборгованість за кредитним договором № 24-4 від 24.10.2007р. в розмірі 1308834,33 грн. та з ОСОБА_1 (іпотекодавця) стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на майно згідно іпотечного договору № 1766 від 25.10.2007р., а саме кафе та офісні приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1
При обгрунтуванні заявленої вимоги посилався на умови кредитного договору укладеного між банком та позичальником - ТзОВ “СТМ-Сучасні торгівельні мережі”, умови договору іпотеки, який укладено між банком та фізичною особою ОСОБА_1
Заявою про уточнення позовних вимог від 15.02.2011р. № 13/111/6 позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з ТзОВ “СТМ-Сучасні торгівельні мережі” заборгованість за кредитним договором № 24-4 від 24.10.2007р. в розмірі 1308834,33 грн.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в частині стягнення пені по відсотках в сумі 70,36 грн., інфляційних в сумі 20026,14 грн. та 3% річних в сумі 10599,03 грн., а також пені на підвищену відсоткову ставку 30% річних за неправомірне користування кредитом; вважає, що при вирішенні господарської справи повинні застосовуватись норми Господарського кодексу України, який є у даному випадку спеціальною нормою, а тому вказані суми нараховані безпідставно та просить відмовити в їх задоволенні.
З наданих позивачем матеріалів, пояснень представників сторін вбачається наступне:
27.10.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступник ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”) та ТзОВ “СТМ-Сучасні торгівельні мережі” було укладено кредитний договір № 24-4, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 1000 000 грн. з відсотковою ставкою 15 % річних з кінцевим терміном повернення до 28.09.2010р.
30.04.2008р. між банком та позичальником було укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №24-4 від 24.10.2007р., яким внесено зміни до п.3.2. кредитного договору та збільшено процентну ставку за кредитом до 16 % річних.
30.09.2008р. між банком та позичальником було укладено договір №2 про внесення змін до кредитного договору №24-4 від 24.10.2007р., яким внесено зміни до п.3.2. кредитного договору та збільшено процентну ставку за кредитом до 18 % річних.
З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 25.10.2007р. було укладено іпотечний договір р.№ 1766, посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу ОСОБА_2
Свої зобовязання по наданню кредиту банком виконано в повному обсязі, перераховано кошти в сумі 1000 000 грн., проте відповідач свої зобовязання не виконав, а саме не здійснив повернення кредиту і не сплатив проценти за користування кредитом у розмірах та в строки визначені договором.
Згідно п.3.2. кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за користуванням кредитом в останній робочий день поточного місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту визначеного п.2.2. кредитного договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника на рахунок відкритий в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк».
Пункт 3.3. кредитного договору передбачає, що у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2. строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 30 % процентів річних.
Станом на 23 грудня 2010 року заборгованість позичальника по сплаті процентів становить 235 397,25 грн.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.3 кредитного договору позичальник зобов'язувався сплатити за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або комісійної винагороди за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Станом на 23 грудня 2010 року сума пені по процентах становить 6 291,36 грн., сума пені по кредиту 36 520,55 грн.
Згідно п. 5.2. кредитного договору позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язань по поверненню банку сум кредиту та/або комісійної винагороди за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Станом на 23 грудня 2010р. заборгованість по кредиту з врахуванням індексу інфляції складає 9 933,33 грн. заборгованість по процентах з врахуванням індексу інфляції становить 10 092,81 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобовязує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача три проценти річних по кредиту становить 7068,49 грн., 3% річних по процентах 3530,54 грн.
Всього заборгованість відповідача із - за неповернення кредитних коштів на момент розгляду спору складає 1308834,33 грн.
18.01.2010р. за № 74 на адресу позичальника було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена без відповіді та задоволення.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, у позивача є право захисту порушеного свого майнового права шляхом стягнення кредитних коштів за рішенням суду.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
В силу загальних положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена заборгованість по кредиту в сумі 1308834,33 грн., з них 1000 000 грн. заборгованість за кредитом, 235397,25 грн. заборгованість по відсотках, 36520,55 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 6291,36 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 9933,33 грн. інфляційні за час прострочення платежу по кредиту, 10092,81 грн. інфляційні за час прострочення платежу по процентах, 7068,49 грн. - 3% річних по простроченому кредиту, 3530,54 грн. - 3% річних по прострочених процентах, вимога позивача є підставною і суд задовольняє позов.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то понесені позивачем витрати на оплату державного мита в сумі 13088,34 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 526, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТМ-Сучасні торгівельні мережі” (м. Луцьк, пр. Відродження, 47, к. 74, код ЄДРПОУ 34649170, п/р 260063011838 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк», код банку 303138) в користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк” (м. Луцьк, вул. С. Бандери, 20, код ЄДРПОУ 09303133) 1308834,33 грн., з них 1000 000 грн. заборгованості за кредитом, 235397,25 грн. заборгованості по відсотках, 36520,55 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6291,36 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 9933,33 грн. інфляційних за час прострочення платежу по кредиту, 10092,81 грн. інфляційних за час прострочення платежу по процентах, 7068,49 грн. 3% річних по простроченому кредиту, 3530,54 грн. 3% річних по прострочених процентах, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 13088,34 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.
Суддя С. В. Костюк
Повний текст рішення
складено та підписано
17.02.11
Судове рішення № 13832631, Господарський суд Волинської області було прийнято 17.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 02/174-50. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: