Рішення № 138326294, 09.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2026Справа № 910/15412/25

За позовомПриватного підприємства «Грейн агро партнершип»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрпереклад»простягнення 2 008 000,00 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Петрук Б.В. Представники сторін:

від позивача: Пустовіт Ю.Ю.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15412/25 за позовом Приватного підприємства «Грейн агро партнершип» (далі також - позивач, ПП «Грейн агро партнершип») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпереклад» (далі також - відповідач, ТОВ «Укрпереклад») про стягнення 2 008 000,00 грн, з яких 1 255 000,00 грн основного боргу та 753 000,00 грн пені.

Зважаючи на те, що представник відповідача в підготовчому засіданні 12.02.2026 заявив про відкладення з метою ознайомлення з матеріалами справи, то суд, з метою забезпечення рівності та змагальності учасників судового процесу, оголосив перерву в підготовчому засіданні на 12.03.2026.

12.03.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, яка обґрунтована тим, що він ознайомився з матеріалами справи лише 11.03.2026, після отримання доступу до них в електронному кабінеті.

Представник позивача безпосередньо в підготовчому засіданні 12.03.2026 надав усні пояснення по справі та стосовно заявленого представником відповідача клопотання про відкладення.

Суд наголосив, що саме з метою надання представнику відповідача достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи в підготовчому засіданні 12.02.2026 було оголошено перерву до 12.03.2026.

Більше того, як вбачається з наявних у справі доказів, а саме з Повідомлення № 107369, адвокат Куликов Олександр Андрійович 05.03.2026 отримав доступ до справи № 910/15412/25 в Електронному кабінеті користувача ЄСІТС.

Таким чином, у представника відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи як безпосередньо в приміщенні суду так і в електронному вигляді, тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 09.07.2026.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 09.07.2026 наполягав на задоволенні заявленого позову.

Відповідач явку представника в судове засідання 09.07.2026 не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи, а неявка представника відповідача в судове засідання 09.07.2026 не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2025 між Приватним підприємством «Грейн Агро Партнершип» (як позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпереклад» (як позичальником) було укладено договір поворотної фінансової допомоги № ФД 27/02-25 (далі також - договір), відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати на строк позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому договором, за заявками останнього, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. договору, загальна орієнтовна сума договору становить 2 100 000,00 грн та складається з усіх наданих постачальнику траншів. Відсотки на суму фінансової допомоги, позичальником не нараховуються та не сплачуються.

Позикодавець зобов`язаний впродовж трьох календарних днів з моменту отримання усного замовлення від постачальника надати грошові кошти у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника. Позика може бути надана як на всю суму договору одноразово так і періодичними траншами у сумах згідно усних заявок позичальника (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, строк надання грошових коштів - до 27.07.2025, а згідно з п. 4.1. договору строк повернення коштів - до 28.07.2025.

Крім того, у п. 6.1. договору сторони погодили, що при простроченні повернення суми коштів (її частини) позичальник сплачує пеню в розмірі 20% в місяць від простроченої суми до моменту повернення.

Договір набуває чинності з моменту укладення даного договору та діє до 28.07.2025, але до повного виконання зобов`язання (п. 7.1. договору).

Як вбачається із доводів позивача, на виконання умов договору, позикодавцем було перераховано позичальнику на рахунок грошові кошти в загальному розмірі 2 085 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позичальником (ТОВ «УКРПЕРЕКЛАД») було повернено кошти не в повному обсязі загальною сумою 830 000,00 грн, а сума заборгованості складає 1 255 000,00грн.

Крім того, керуючись п. 6.1. договору, за прострочення повернення суми коштів позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню на суму 753 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ФД 27/02-25 від 27.02.2025, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Як передбачено положеннями ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Крім того, положення ст. 1049 ЦК України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що на виконання умов договору, позикодавцем було перераховано позичальнику на рахунок:

- 27.02.2025 суму коштів у розмірі 395 000,00 грн.

- 28.02.2025 суму коштів у розмірі 800 000,00 грн.

- 03.03.2025 суму коштів у розмірі 890 000,00 грн.

Тобто, загальна сума переданих грошових коштів складає 2 085 000,00 грн. Наведене підтверджується долученими до позову копіями платіжних інструкцій.

Натомість, у строк до 28.07.2025 (п. 4.1. договору) відповідач повернув лише частину коштів на суму 830 000,00 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 1 255 000, 00 грн у строк до 28.07.2025.

Отже, суд встановив, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив повернення грошових коштів у строк до 28.07.2025 у повному розмірі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 255 000, 00 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як було вказано вище, крім суми основного боргу позивачем нараховано пеню за прострочення повернення коштів на суму 753 000,00 грн, період нарахування - за три місяці прострочення з 29.07.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню на суму 753 000,00 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Позов Приватного підприємства «Грейн агро партнершип» обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Грейн агро партнершип» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпереклад» (02099, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 35; код ЄДРПОУ 42865337) на користь Приватного підприємства «Грейн агро партнершип» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, оф. 242; код ЄДРПОУ 5052085) суму заборгованості в розмірі 1 255 000,00 грн, пеню в розмірі 753 000,00 грн та судовий збір в розмірі 24 096,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко