Рішення № 138326284, 17.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2026Справа № 910/2518/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Хаб" (м. Київ)

про стягнення 717 018,98 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Хаб" про стягнення 717 018,98 грн, з яких 520 190,24 грн пені та 196 828,74 грн штрафу за порушення строку виконання робіт за Договором про закупівлю послуг № 4600009641 від 01.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

25.03.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позовних вимог з підстав того, що підписання Акта про завершення виконання робіт відбулося пізніше ніж їх фактичне виконання з вини позивача, тож нарахування штрафних санкцій у визначений позивачем період є необґрунтованим. Також відповідач вказує, що вимоги позивача вже були задоволені банком, який надавав гарантію виконання Договору, тож стягнення з відповідача штрафних санкцій безпідставне.

31.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наведено аргументи на спростування доводів відповідача.

06.04.2026 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 між позивачем, як Замовником, та відповідачем, як Підрядником, за результатом проведення відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UA-2024-05-30-009823-a, було укладено договір № 4600009641 про закупівлю послуг (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Підрядник зобов`язувався на свій ризик надати послуги: «Електромонтажні роботи (Ремонт систем засобів безпеки КС Красилів Бердичівського ЛВУМГ)» відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами і доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, далі - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов Договору.

Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Строк виконання Робіт за Договором, відповідно до пункту 4.1. - протягом 210 календарних днів з моменту укладання Договору (тобто до 27.01.2025).

Відповідно до п. 5.1. Договору передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Згідно з п. 5.2. Договору кожен акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує Підрядник і надає їх Замовнику не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Приймання виконаних Робіт та довідки про вартість виконаних Робіт в частині фактично виконаних Робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення в порядку передбаченим п. 15.10 цього Договору. При прийманні, виконаних Робіт Замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документа, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що в разі виявлення в процесі приймання-передачі Робіт недоліків, Підрядник зобов`язаний усунути їх за власний рахунок та у погоджений Сторонами строк у порядку, визначеному Договором. Замовник письмово повідомляє Підрядника про виявлені в процесі приймання-передачі Робіт недоліки та про час і місце зустрічі для складання акту про недоліки виконаних робіт, в якому обов`язково фіксується дата виявлення недоліків і дата їх усунення Підрядником. Для участі в складанні акту про недоліки виконаних робіт Підрядник зобов`язаний забезпечити явку свого представника і документально підтвердити його повноваження. У разі якщо Підрядник не забезпечив явку свого представника у визначений час та у місці зустрічі, згідно з письмовим повідомленням Замовника, або у разі непідписання представником Підрядника акту про недоліки виконаних робіт з будь-яких інших причин у день зустрічі для складання акту про недоліки виконаних робіт, Замовник має право скласти такий акт, зазначити дату виявлення недоліків і встановити строк, необхідний для усунення таких недоліків Підрядником, в односторонньому порядку, тривалість якого має становити не більше 30 (тридцяти) календарних днів. Один примірник акту про недоліки виконаних робіт передається представнику Підрядника, що був присутній під час фіксації недоліків та складання акту про недоліки виконаних робіт, або, у разі неприбуття представника Підрядника, передається Підряднику, вважається підписаним Підрядником і стає обов`язковим для Підрядника з моменту його надсилання на адресу Підрядника, вказану в розділі 18 Договору, та/або на електронну адресу Підрядника, зазначену в п. 17.13. Договору.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що виконання Підрядником Робіт за Договором у повному обсязі підтверджується підписаним Сторонами Актом про завершення виконання Робіт, який складає Підрядник і надає на підпис Замовнику. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів підписує Акт про завершення виконання Робіт, або надає Підряднику мотивовану відмову від його підписання. Фіксація, усунення недоліків та підписання за результатами їх усунення Акту про завершення виконання Робіт здійснюється в порядку, встановленому пунктами 5.4,5.5 та 5.6 Договору.

При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3 (п. 3.3.1. Договору).

Пунктом 6.18. Договору передбачено, що всі Роботи за Договором вважаються прийнятими Замовником в повному обсязі шляхом підписання Замовником та Підрядником Акту про завершення виконання Робіт та за умови наявності всіх підписаних Сторонами актів приймання виконаних робіт за цим Договором.

Відповідно до п. 13.1. Договору він вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 240 календарних днів з дати укладення (тобто до 26.02.2025). В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою щодо виконання робіт є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 849 ЦК України встановлює, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору (ст. 580 ЦК України).

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує позивач, підрядник не виконав роботи в строк, визначений умовами Договору, у зв`язку з чим позивачем було нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 520 190,24 грн пені та 196 828,74 грн штрафу.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору Підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 210 календарних днів з моменту укладання Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), тобто до 27.01.2025.

Згідно з п. 4.4. Договору датою закінчення виконання Підрядником Робіт за Договором вважається дата підписання Сторонами Акту про завершення виконання робіт.

Акти №1 від 26.12.2024, №2 від 21.01.2025 та №3 від 20.02.2025 засвідчують факт виконання відповідних робіт станом на зазначені дати, та є підтвердженням виконання окремих частин робіт, а не завершенням робіт у повному обсязі.

Відповідно до п. 6.19. Договору Замовник приймає повністю виконанні (завершенні) Роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Невиконання, неналежне виконання, часткове виконання Робіт Підрядником, вважається невиконанням Робіт в цілому.

Відповідно до пункту 7.3.1 Підрядник зобов`язаний виконати Роботи якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3) строки, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.

Згідно п. 5.7. Договору виконання Підрядником Робіт за Договором у повному обсязі підтверджується підписаним Сторонами Актом про завершення виконання Робіт, який складає Підрядник і надає на підпис Замовнику.

Акт про завершення виконаних робіт від 12.08.2025 підписано Підрядником 12.08.2025, а Замовником 13.08.2025.

За доводами позивача, в порушення вимог пунктів 4.1., 4.2 та 7.3.1 Договору Підрядником Роботи на загальну суму 2 811 839,16 грн виконано 12.08.2025, тобто з пропуском встановлених строків (акт про завершення виконаних робіт від 12.08.2025).

Пунктом 11.2.1 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток №3), виконання Робіт не у повному обсязі до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 відсотків вартості несвоєчасно виконаних Робіт.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач виконав, а позивач прийняв без зауважень роботи за Договором на загальну суму 13 356 740,11 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами із актами:

1) Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року від 26.12.2024 на суму 2 761 009,94 грн;

2) Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 26.12.2024 на суму 591 820,27 грн;

3) Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2025 року від 21.01.2025 на суму 3 492 165,65 грн;

4) Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 21.01.2025 на суму 3 699 905,09 грн;

5) Актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2025 року від 20.02.2025 на суму 2 811 839,16 грн;

6) Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року від 26.12.2024 на суму 3 352 830,21 грн з початку будівництва по звітний місяць включно;

7) Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2025 року від 21.01.2025 на суму 10 544 900,95 грн з початку будівництва по звітний місяць включно;

8) Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2025 року від 20.02.2025 на суму 13 356 740,11 грн з початку будівництва по звітний місяць включно;

9) Актом про завершення виконання робіт від 12.08.2025 на загальну суму 13 356 740,11 грн.

Таким чином, з наданих актів та довідок вбачається, що станом на дату підписання останнього акту виконаних робіт форми КБ-2в - 20.02.2025, відповідачем були виконані, а позивачем - прийняті виконані роботи на загальну суму 13 356 740,11 грн.

У той же час кінцевий Акт про завершення виконання Робіт від 12.08.2025 підписано Підрядником 12.08.2025.

Пунктом 11.2.1. Договору сторони домовились, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), виконання Робіт не у повному обсязі, до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було виконано, а позивачем прийнято роботи на загальну суму 13 356 740,11 грн 20.02.2025.

Судом встановлено, що після підписання останнього Акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2025 року від 20.02.2025 на суму 2 811 839,16 грн вартість невиконаних відповідачем робіт становить 0 грн.

Таким чином, обґрунтованим, таким, що відповідає положенням чинного законодавства та умовам Договору є нарахування штрафних санкцій на вартість невиконаних у цей період робіт (2 811 839,16 грн) за період прострочення з 28.01.2025 по 20.02.2025.

Доказів того, що ці роботи залишились невиконаними після 20.02.2025, матеріали справи не містять.

За розрахунком суду сума пені, належної до нарахування відповідачу в цей період, складає 67 484,14 грн (24 дні прострочення).

Отже, позовні вимог про стягнення з відповідача 67 484,14 грн пені за порушення строків виконання робіт є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню. В задоволенні решти вимог про стягнення пені суд відмовляє у зв`язку з неправильним визначенням позивачем періоду прострочення виконання зобов`язання. Вимога про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів не підлягає задоволенню з огляду на те, що прострочення відповідача склало менше 30 календарних днів.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні доводи відповідача про те, що стягнення з відповідача і штрафних санкцій, і суми за Гарантією зумовлює для позивача подвійне майнове задоволення, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, які передбачені ст. 3 ЦК України.

Штрафні санкції і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сама по собі сплата штрафних санкцій за договором не усуває факту допущеного правопорушення та не позбавляє позивача права на задоволення своїх вимог за рахунок гарантії, зазначені способи забезпечення виконання зобов`язання (штрафні санкції та гарантія) не є взаємовиключними.

Гарантія призначена перш за все для того, щоб бенефіціар як кредитор за основним зобов`язанням міг безперешкодно задовольнити свої вимоги за рахунок гаранта, якщо боржник (принципал) належним чином не виконає зобов`язання.

У зв`язку з цим у статті 562 ЦК України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов`язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Оскільки зміст гарантії є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму, вона відноситься не до майнових (забезпечуються шляхом одержання, утримання майна), а особистих забезпечень виконання зобов`язань, відповідно до яких кредитор покладається на ділову репутацію, порядність гаранта, від якого має отримати задоволення у разі порушення зобов`язання боржником.

Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника (неустойка, завдаток), а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факт порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов`язання.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 67 484,14 грн пені є обґрунтованими, доведеними та не спростовані відповідачем належним чином та в установленому законом порядку. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Інші доводи і твердження учасників справи судом відхилено як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сек`юріті Хаб" (01133, м. Київ, пров. Коломийський, буд. 17/31А, оф. 446/1; ідентифікаційний код 42702249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 44; ідентифікаційний код 42795490) 67 484 (шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 14 коп. пені та 1 012 (одну тисячу дванадцять) грн 26 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко