Рішення № 13832622, 17.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.

Справа № 02/168-50. за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг», м Луцьк

відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТМ Сучасні торгівельні мережі», м. Луцьк

про стягнення 146840,74 грн.

Суддя Костюк С.В.

Представники :

від позивача: Носков О.М. головний юрисконсульт, довіреність від 05.01.2011р.

від відповідача-1: Луцик Л.І., довіреність від 02.04.2009р.

від відповідача-2: Галій О.В., довіреність від 11.01.2011р.

Права та обовязки представникам сторін розяснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Заяви про технічний запис судового процесу не подано.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк” ставив вимогу стягнути солідарно з ТзОВ «ПАККО Холдинг»та ТзОВ «СТМ Сучасні торгівельні мережі»заборгованість в сумі 146840,74 грн. за кредитним договором № 25-4 від 18.10.2007р., з ТзОВ «ПАККО Холдинг»звернути стягнення за рахунок заставного майна.

Заявою від 15.02.2011р. № 13/112/6 позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з ТзОВ «ПАККО Холдинг»заборгованість за кредитним договором № 25-4 від 18.10.2007р. в розмірі 12650,26 грн., що включає в себе заборгованість по пені 6874,60 грн., індекс інфляції 4464,52 грн., 3% річних 1311,14 грн. Пояснив, що відповідач 1 - ТзОВ «ПАККО Холдинг»повністю погасив основну заборгованість та заборгованість по нарахованих процентах, що підтверджується банківською випискою за 24.12.2010р., меморіальними ордерами № 3 від 10.01.2011р., № 11 від 17.01.2011р.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів 1, 2 в наданих поясненнях та в судовому засіданні позов заперечили в частині стягнення інфляційних в сумі 4464,52 грн. та 3% річних в сумі 1311,14 грн., а також пені на підвищену відсоткову ставку 30% річних за неправомірне користування кредитом; вважають, що при вирішенні господарської справи повинні застосовуватись норми Господарського кодексу України, який є у даному випадку спеціальною нормою, а тому вказані суми нараховані безпідставно та просять відмовити в їх задоволенні.

З наданих позивачем матеріалів, пояснень представників сторін, вбачається наступне:

18.10.2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступник ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”) та ТзОВ «ПАККО Холдинг»було укладено кредитний договір № 25-4 зі змінами та доповненнями, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 1377353,90 грн. для придбання серверного обладнання, з відсотковою ставкою 18 % річних, з кінцевим терміном повернення до 25.09.2010р.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та позичальником 21.03.2008р. було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі за №897. Згідно договору в заставу передано серверне обладнання.

18.10.2007 року між банком та ТзОВ «СТМ - Сучасні торгівельні мережі»укладено договір поруки №8-3, згідно умов якого поручитель зобов'язувався перед кредитором (банк) відповідати за погашення боргу за кредитним договором на засадах солідарного боржника.

Свої зобовязання по наданню кредиту банком виконано в повному обсязі, перераховано кошти в сумі 1377353,90 грн., проте відповідач свої зобовязання не виконав, а саме не здійснив повернення кредиту і не сплатив проценти за користування кредитом у розмірах та в строки визначені договором.

Згідно п.3.4. кредитного договору позичальник зобов'язувався в останній робочий день поточного місяця перераховувати на рахунок банку суму відсотків за користування наданим кредитом.

Пункт 3.5. кредитного договору передбачає, що у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2. строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 30 відсотків річних.

Станом на 07 грудня 2010 року заборгованість позичальника по сплаті відсотків за період з 30.11.2010р. по 07.12.2010р. становить 876,58 грн.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору позичальник зобов'язувався сплатити за несвоєчасну сплату суми кредиту та/або процентів за користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, та нараховується за кожен день прострочення платежу.

Станом на 07 грудня 2010 року сума пені по кредиту за період з 02.07.2010р. по 07.12.2010р. становить 6874,60 грн.

Згідно п. 5.2. кредитного договору позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язань по поверненню банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

Станом на 07 грудня 2010 року заборгованість по індексу інфляції за основною сумою боргу за період з 01,08.2010р. по 31.10.2010р. складає 4464,52 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зобовязує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача три проценти річних по кредиту за період з 02.07.2010р. по 07.12.2010р. становить 1311,14 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ТзОВ "ПАККО Холдинг" за кредитним договором №25-4 від 18.10.2007р. на момент звернення до суду становила 146 840,74 грн.

В судовому засіданні позивач пояснив, що після звернення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк»з позовом до суду відповідачем було перераховано позивачу основну заборгованість та заборгованість по нарахованих процентах, в підтвердження надав докази перерахування заборгованості.

Тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача 134190,48грн. заборгованості на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню у звязку із відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи становить 12650,26 грн.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, у позивача є право захисту порушеного свого майнового права шляхом стягнення кредитних коштів за рішенням суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

В силу загальних положень ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 12650,26 грн. підтверджена матеріалами справи, уточнена вимога позивача є підставною і суд задовольняє її.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача та заборгованість в сумі 134190,48 грн. погашена після предявлення позову, то понесені позивачем витрати на оплату державного мита в сумі 1468,41 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 526, 610, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг»(м. Луцьк, вул. Клима Савури, 21а, код ЄДРПОУ 34928470, п/р 260003011872 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк») в користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк” (м. Луцьк, вул. С. Бандери, 20, код ЄДРПОУ 09303133) 12650,26 грн., з них: заборгованість по пені 6874,60 грн., індекс інфляції 4464,52 грн., 3% річних 1311,14 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1468,41 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

3. Провадження у справі в частині стягнення 134190,48 грн. припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

17.02.11