Ухвала суду № 138326154, 09.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.07.2026Справа № 911/2702/23

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (м. Київ)

на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни

у справі №911/2702/23

за позовом ОСОБА_1 (Київська обл., м. Біла Церква)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (м. Київ)

про зобов`язання вчинити дії,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Гейко А.І.

Від відповідача (скаржника): не з`явився

Від ВДВС: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024, позов задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії наступних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс":

1) протоколи загальних зборів учасників товариства за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

2) статут товариства та зміни до статуту за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

3) накази і розпорядження виконавчого органу товариства (крім наказів та розпоряджень з питань кадрової діяльності) за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

4) документи, що підтверджують права товариства на майно;

5) квартальні, піврічні, річні звітні документи щодо сплати податків, зборів чи інших видатків, які є обов`язковими для подачі до органів державної та комунальної влади, які були подані за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

6) документи щодо відкриття, закриття рахунків у банківських установах, за період із 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

7) усі рішення як щодо проведення інвентаризації, так і ухвалених за наслідком проведення інвентаризації, які проведено за період із 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

8) документи бухгалтерського обліку за період з 13 червня 2020 року по 12 червня 2023 року;

9) відомості амортизації основних засобів за період з 13 червня 2020 року по 12 червня 2023 року.

Означеним рішенням також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" на користь ОСОБА_1 2 684,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №911/2702/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" на користь ОСОБА_1 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08.11.2024 на виконання рішення від 11.01.2024 та додаткового рішення від 15.02.2024 у справі №911/2702/23, судом видано відповідні накази.

20.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №911/2702/23.

Судом встановлено неподання скаржником доказів направлення копії скарги з додатками стягувачу у виконавчому провадженні ( ОСОБА_1 ), у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у справі №911/2702/23, повернуто скаржнику без розгляду.

28.05.2026 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №911/2702/23, з клопотанням про поновлення пропущеного строку для її подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни у справі №911/2702/23, її розгляд призначено в судовому засіданні на 09.06.2026.

05.06.2026 від виконавця надійшов відзив на скаргу, в якому він зазначає про безпідставність доводів скаржника, та клопотання про розгляд скарги за відсутності виконавця.

09.06.2026 скаржником подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 09.06.2026 оголошувалась перерва до 09.07.2026.

У судовому засіданні 09.07.2026 стягувач заперечував проти задоволення скарги боржника. Представники скаржника та виконавець в судове засідання не з`явились, та їх неявка не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ст. 342 ГПК України.

Розглянувши подану боржником скаргу, заслухавши пояснення стягувача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга та заперечення проти неї, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї скарги, суд встановив наступне.

08.11.2024 на виконання рішення від 11.01.2024 у справі №911/2702/23 Господарським судом міста Києва видано наказ про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії наступних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс":

1) протоколи загальних зборів учасників товариства за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

2) статут товариства та зміни до статуту за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

3) накази і розпорядження виконавчого органу товариства (крім наказів та розпоряджень з питань кадрової діяльності) за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

4) документи, що підтверджують права товариства на майно;

5) квартальні, піврічні, річні звітні документи щодо сплати податків, зборів чи інших видатків, які є обов`язковими для подачі до органів державної та комунальної влади, які були подані за період з 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

6) документи щодо відкриття, закриття рахунків у банківських установах, за період із 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

7) усі рішення як щодо проведення інвентаризації, так і ухвалених за наслідком проведення інвентаризації, які проведено за період із 12 січня 2018 року по дату звернення із письмовою вимогою учасника від 13.06.2023;

8) документи бухгалтерського обліку за період з 13 червня 2020 року по 12 червня 2023 року;

9) відомості амортизації основних засобів за період з 13 червня 2020 року по 12 червня 2023 року.

Постановою державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.04.2025 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №911/2702/23 від 08.11.2024.

03.04.2025 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

21.04.2026 у зв`язку з надходженням до виконавця заяв стягувача про невиконання боржником рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу.

06.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення повторного штрафу.

06.05.2026 державним виконавцем сформовано та направлено до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

ТОВ «Мірас Солюшнс» зазначає, що воно вживало дії для виконання рішення:

у вересні 2024 року направило стягувачу пакет документів із супровідним листом № 33 від 13.09.2024;

19.05.2025 повторно направило пакет документів із супровідним листом № 13 від 15.05.2025;

16.05.2025 сплатило виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження в сумі 32 300 грн.

Водночас повторний пакет документів супроводжувався позицією товариства, що інвентаризація у відповідний період не проводилась, а отже рішення щодо її проведення і документи, ухвалені за її результатами, відсутні.

Отже, за повторним супровідним листом № 13 від 15.05.2025 товариство фактично направило копії восьми з дев`яти категорій документів, перелічених у наказі, а щодо інвентаризації (сьомої категорії наказу) окремо письмово зазначило про відсутність відповідних рішень і документів через її непроведення.

Таким чином, скаржник зазначає про фактичне виконання ним судового рішення, та оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06.05.2026 дії та бездіяльність державного виконавця під час перевірки виконання наказу, які полягають у поелементному зіставленні наданих ним документів та змістом судового наказу, похідну процесуальну поведінку виконавця, яка призвела до передчасного закінчення основного провадження.

Як вказує скаржник, із заяви про примусове виконання від 19.03.2025, а також з пояснень стягувача від 28.05.2025 вбачається, що стягувач вважав рішення невиконаним переважно через бухгалтерський та суміжний блок. Серед іншого він стверджував про відсутність:

1) наказу про облікову політику;

2) рішень і результатів інвентаризації;

3) повних податкових звітів із додатками та квитанціями;

4) первинних бухгалтерських документів, а не лише реєстрів із 1С;

5) документів щодо основних засобів;

6) складської документації;

7) регістрів бухгалтерського обліку з розшифровками за рахунками і

субрахунками;

8) документів про формування собівартості та цінової політики;

9) банківських виписок.

Проте значна частина цих вимог уже не збігається буквально зі змістом наказу у справі № 911/2702/23, а фактично перетворює виконання судового рішення на значно ширший аудит діяльності товариства.

При цьому з супровідних листів боржника випливає, що фізично не було вкладено лише сьому категорію наказу, а саме рішення щодо проведення інвентаризації та ухвалені за її наслідками рішення, оскільки товариство повідомило про їх відсутність. За рештою категорій спір між сторонами стосується переважно не повної відсутності будь-якого надсилання, а достатності, деталізації, формату та повноти вже наданого масиву документів.

Для перевірки наданих боржником на виконання рішення документів стягувач звернувся до ТОВ аудиторська фірма «Аудит плюс облік», у листі якого від 29.01.2025, за твердженням стягувача, зазначено, що поданий пакет не дозволяє сформувати думку аудитора про повноту та достовірність фінансової звітності.

Отже, фактично підставою для подальших заперечень стягувача стала не нотаріальна, не експертна і не виконавча перевірка, а приватна аудиторська оцінка пакета документів для цілей аудиту. Сам по собі такий лист: не є судовою експертизою; не підміняє функцію державного виконавця з власної перевірки виконання наказу; не розширює зміст виконавчого документа; не може автоматично означати, що боржник не виконав саме той обсяг дій, який визначено судом.

Скаржник зазначає, що наявний у матеріалах виконавчого провадження акт виконавця від 16.05.2025 не є повноцінним актом власної перевірки виконання рішення, а з його змісту випливає лише те, що стягувач з`явився на прийом до виконавця та повідомив про неповне виконання рішення боржником.

За доводами скаржника, суть порушення виконавця полягає в тому, що державний виконавець не провів належної власної перевірки того, що саме надано і що саме не надано за дев`ятьма категоріями наказу; підмінив власну перевірку посиланням на твердження стягувача на акт від 16.05.2025, який лише фіксує повідомлення стягувача про неповне виконання, але не містить самостійної поелементної перевірки виконавця; не відмежував зміст наказу від значно ширших «аудиторських» вимог стягувача; не встановив, які саме документи в межах наказу реально залишались ненаданими, а які вимоги стягувача виходили за межі наказу; не встановив, чи може спірне рішення бути виконане без участі боржника, однак закінчив основне виконавче провадження за пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вказує державний виконавець у відзиві на скаргу, до Відділу надходили від стягувача звернення щодо невиконання рішення суду в повному обсязі. Також, стягувач надходив на прийом до державного виконавця (про що свідчить Акт державного виконавця від 16.05.2025) та повідомляв щодо неповного виконання рішення суду. Державний виконавець неодноразово звертався до боржника для надання пояснень щодо невиконання рішення суду, останнім надавалась відповідь щодо повного виконання, проте стягувач не погоджувався з цим та надав детальне пояснення що саме не виконано, а саме які документи згідно рішення суду були не передані.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Зі змісту ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частиною 1 статті 74 Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Судом встановлено, що боржник, зазначаючи про не проведення виконавцем належної власної перевірки того, що саме надано і що саме не надано за дев`ятьма категоріями наказу; підміну власної перевірки посиланням на твердження стягувача на акт від 16.05.2025, який лише фіксує повідомлення стягувача про неповне виконання, але не містить самостійної поелементної перевірки виконавця; не відмежування змісту наказу від значно ширших «аудиторських» вимог стягувача; не встановлення, які саме документи в межах наказу реально залишались ненаданими, а які вимоги стягувача виходили за межі наказу, не надав доказів вчинення ним дій, спрямованих на можливість перевірки виконавцем повноти і обсягу виконання рішень боржником.

Зокрема, скаржником не надано доказів надання документів за наказом суду виконавцю для їх перевірки та передачі стягувачу. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що боржником було надано виконавцю супровідні листи про направлення документів стягувачу, який, у свою чергу, заперечує повне надання документів. У той же час доказів ознайомлення виконавця з наданими документами та їх обсягом матеріали справи не містять.

Відповідні документи відсутні і в матеріалах справи, що унеможливлює встановлення обсягу виконання боржником судового рішення та перевірку тверджень стягувача про неповне виконання наказу.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими твердження скаржника про неналежне вчинення виконавцем дій з перевірки стану виконання рішення суду.

Суд також відхиляє як безпідставні твердження скаржника про не встановлення виконавцем того, чи може спірне рішення бути виконане без участі боржника, оскільки за рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі №911/2702/23 безпосередньо Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили зобов`язане надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів за переліком, відповідно, таке рішення не може бути виконане без участі боржника.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив відсутність підстав для задоволення скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" на дії та бездіяльність головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ковтун Владислави-Марії Сергіївни відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили 09.07.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 17.07.2026.

Суддя Т.М. Ващенко