Ухвала суду № 138326120, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/2161/20

За скаргою Радіонова Тараса Володимировича (м. Львів)

на бездіяльність Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ)

у справі №910/2161/20

За позовом Фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича (м. Львів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік-Форкліфт" (м. Київ)

про стягнення 39897,82 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Радіонов Тарас Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік-Форкліфт" про стягнення 39 897,82 грн, з яких: 25 500,00 грн основного боргу, 4 342,41 грн пені, 9. 955,96 грн відсотків за користування коштами, 99,45 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 позов задоволено повністю.

07.08.2020 на виконання означеного рішення судом видано відповідний наказ.

Ухвалою від 22.08.2025 видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 у справі №910/2161/20.

22.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Радіонова Тараса Володимировича на бездіяльність державного виконавця Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Петренко Анастасії Віталіївни у ВП №79142925.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 16.07.2026.

15.07.2026 від ВДВС надійшов відзив на скаргу, в якому виконавець зазначає про безпідставність доводів скаржника та належне вчинення виконавчих дій.

У судове засідання 16.07.2026 представники учасників справи не з`явились, та їх неявка не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ст. 342 ГПК України.

Розглянувши подану стягувачем скаргу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга та заперечення проти неї, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї скарги, суд встановив наступне.

07.08.2020 Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 12.05.2020 у справі № 910/2161/20 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік-Форкліфт" на користь Фізичної особи-підприємця Радіонова Тараса Володимировича 25 500 грн 41 коп. пені, 9 955 грн 96 коп. відсотків, 99 грн 45 коп. інфляційних втрат, 2 102 грн 00 коп. судового збору.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 за заявою стягувача видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 у справі №910/2161/20.

Стягувач звернувся до Дарницького відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) із заявою про примусове виконання наказу.

Постановою державного виконавця від 03.11.2025 відкрито виконавче провадження №79142925 з примусового виконання наказу (дублікату) № 910/2161/20 від 07.08.2020.

Стягувач зазначає, що станом на дату подання скарги стягнення заборгованості за наказом не відбулося.

В обґрунтування бездіяльності виконавця скаржник зазначає, що відповідно до інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про розшук майна боржника від 17.11.2025 у ВП №79142925, зокрема оголошено в розшук майно боржника: CITROEN, з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи листом за вих. №29-18/5903 від 04.03.2026 повідомлено, що за ТОВ "Балтік-Форкліфт" зареєстровано чотири навантажувачі та наведено їх ідентифікаційні та реєстраційні дані.

Станом на дату подання скарги майна боржника не знайдено та інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень щодо розшуку навантажувачів не міститься.

Державним виконавцем постановами від 03.11.2025 та від 17.11.2025 накладено арешти на грошові кошти/електронні гроші, все нерухоме майно та транспортний засіб марки CITROEN, з д.н.з. НОМЕР_1 . До вказаного переліку чотири навантажувачі не входять.

У зв`язку з цим стягувачем було направлено запит виконавцю від 27.03.2026 про вжиті державним виконавцем заходи щодо розшуку майна для здійснення їх подальшої реалізації.

Проте станом на дату подання скарги відповіді на цей запит не отримано.

Також стягувачем було подано клопотання від 24.04.2026 про здійснення виклику керівника боржника з метою надання ним пояснень та декларації про майно і доходи, а у випадку невиконання законних вимог державного виконавця - застосування приводу або обмеження у праві виїзду за межі території України.

Проте станом на дату подання скарги виклик керівника досі не здійснено та відповіді мною не отримано.

У зв`язку з цим стягувач зазначає про порушення виконавцем місячного строку розгляду його звернення, встановлених ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".

За доводами стягувача, в даному випадку має місце істотна бездіяльність державного виконавця в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження", яка полягає в бездіяльності у здійсненні перевірки майнового стану боржника зі встановленою систематичністю.

Державний виконавець у відзиві на скаргу зазначає про безпідставність таких доводів скаржника та вказує, що ним належним чином та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" вчиняються дії з виконання судового рішення, а саме:

03.11.2025 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника; направлено запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, та запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, та запит до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

17.11.2025 подано запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, та запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; винесено постанови про розшук майна боржника та про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника.

03.02.2026 подано запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

04.02.2026 направлено виклик керівника юридичної особи.

23.02.2026 подано запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

24.02.2026 подано запит до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

08.03.2026 подано запит до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

09.03.2026 подано запит до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

22.03.2026 подано запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

16.06.2026 подано запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

29.06.2026 подано запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, направлено Виклик керівника юридичної особи, подано запит до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

30.06.2026 подано запит до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

30.06.2026 подано запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

03.07.2026 подано запит до міграційної служби України.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Зі змісту ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №79142925.

Частиною 1 статті 74 Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наданих виконавцем пояснень, що відповідають наявній в Автоматизованій системі виконавчих проваджень інформації вбачається належне вчинення виконавцем передбачених ст. 18 Закону дій з виконання рішення суду, в тому числі належні дії з розшуку майна та коштів боржника, направлення виклику керівника юридичної особи - боржника, подання запит до міграційної служби України.

За таких обставин, доводи скаржника про бездіяльність державного виконавця при виконання судового рішення у справі №910/2161/20 не знайшли свого підтвердження матеріалами виконавчого провадження №79142925, у зв`язку з чим подана скарга не підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Радіонова Тараса Володимировича відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили 16.07.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 17.07.2026.

Суддя Т.М. Ващенко