Рішення № 13832609, 17.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2011 р.

Справа № 5004/97/11. за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Рівне Любомльського району

товариства з обмеженою відповідальністю "ММ-Транс", м. Київ

про стягнення 2267 грн. 69 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 адвокат (Свідоцтво №197 від 31.08.2000р.,угода №1506 від 15.06.2010р.)

від відповідачів: не зявились

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "ММ-Транс" про стягнення з останніх 2267,69 грн., в тому числі про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ММ-Транс" 2150 грн. штрафних санкцій за понаднормовий простій транспортного засобу та 17,69 грн. трьох процентів річних, а також солідарне стягнення з ТзОВ "ММ-Транс" та підприємця ОСОБА_2 на користь позивача 100 грн. штрафних санкцій за понаднормовий простій транспортного засобу, віднесення в повному обсязі на ТзОВ "ММ-Транс" обовязку відшкодування позивачу понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат, зокрема, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а також 350 грн. у відшкодування наданих адвокатських послуг.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2011р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. у справі №01-17/9 було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою суду від 03.02.2011р. у звязку з невиконанням відповідачами вимог суду (неподання витребуваних документів) розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача предявлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному обємі.

Відповідачі всупереч вимогам ухвали суду від 03.02.2011р. про відкладення розгляду справи не представили суду доводів та заперечень з приводу предявленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, компетентних представників в судове засідання підприємець ОСОБА_2 та ТзОВ "ММ-Транс" не направили, хоча про день та час розгляду справи в суді були повідомлені належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідачів: АДРЕСА_1, та м. Київ, пр. Оболонський, 23а, рекомендованою кореспонденцією та на адресу суду без вручення адресатам повернуті не були.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідачів існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованих відзивів на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час своїх повноважних представників.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що ухвалою суду від 03.02.2011р. явка в судове засідання представників відповідачів обовязковою не визнавалась, відповідачі належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направили в судове засідання своїх представників, не подали заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представників відповідачів не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк та товариством з обмеженою відповідальністю "ММ-Транс", м. Київ було укладено договір-заявку на перевезення вантажів за №312 у відповідності до умов котрого підприємцем ОСОБА_1 за дорученням ТзОВ "ММ-Транс" було взято на себе зобовязання щодо надання йому послуг по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом KAESER-KOMPRESSOREN GMBH, KARL-KAESER.26,DE-964550 COBURG (Німеччина) м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5.

Судом зясовано, що згідно зазначеного договору-заявки перевезення вантажів здійснювалося позивачем автомобілем д.н. НОМЕР_4 згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 14.10.2009р.

Положеннями договору-заявки №312 від 14.10.2009р. вартість перевезення вантажів сторонами було обумовлено в розмірі 700 євро по курсу продажу валюти. Оплата мала бути здійснена протягом 7-10 днів після одержання оригіналів документів.

Факт виконання позивачем обовязків щодо надання послуг з перевезення вантажів за обумовленим в заявці маршрутом підтверджується відміткою вантажоодержувача вантажу ТзОВ "Кезен Компрессорен" в графі 24 CMR.

Відповідно до п. 4 договору-заявки №312 від 14.10.2009р. час завантаження і митного оформлення, вивантаження і митного очищення автомобіля не повинен перевищувати 96 годин, за винятком неробочих і святкових днів. Плата за понаднормовий простій за кожну добу на території України складає 750 грн. та 900 грн. на території країн Західної Європи.

Враховуючи те, що після прибуття автомобіля під митний контроль 26.10.2009р. (м. Київ), що підтверджується штампом Київської регіональної митниці від 26.10.09р., проставленим на Попередній декларації №100000014/9/317013 від 23.10.2009р. та розмитнення лише 30.10.2009р., що підтверджується штампом Київської регіональної митниці датованим 30.10.2009р., за вирахуванням 96 годин нормового простою, час понаднормового простою на розмитненні склав 2 доби та 1 добу на розвантажені.

Направлений позивачем на адресу ТзОВ "ММ-Транс" для відповідної оплати послуг комплект документів, в тому числі рахунок-фактура №СФ-0001474 від 30.10.2009р. на суму вартості наданих послуг з перевезень вантажів 8281,28 грн. було оплачено ТзОВ "ММ-Транс" 16.12.2009р. з прострочкою платежів тривалістю у 26 днів, у звязку з чим за цей період товариству-відповідачу було нараховано 17,69 грн. трьох процентів річних.

Рахунок-фактура №СФ-0001475 від 30.10.2009р. на суму 7098,24 грн. штрафних санкцій за трьохденний простій було залишено ТзОВ "ММ-Транс" без відповідної оплати.

Викладені обставини виступили підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про примусове стягнення з боржника та поручителя 2250 грн. штрафних санкцій за понаднормовий трьохденний простій транспортного засобу, обрахованих з врахуванням п. 4 договору-заявки №312 від 14.10.2009р. в розмірі 750 грн. за добу простою транспорту, а також 17,69 грн. трьох процентів річних за 26 днів прострочки платежів.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір-заявка на перевезення вантажів №312 від 14.10.2009р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання його умов відповідачу послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, отримання цих послуг товариством "ММ-Транс" та не проведення при цьому у встановлені угодою строки, порядку та розмірах всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого до ТзОВ "ММ-Транс" позову щодо стягнення суми штрафних санкцій за понаднормовий простій автомобільного транспорту в розмірі 2150 грн., а також суми трьох процентів річних 17,69 грн., нарахованих згідно ст. 625 ЦК України за 26 календарних днів прострочки здійснення товариством "ММ-Транс" оплати вартості основного перевезення 8281,28 грн. (за період з 20.11.2009р. по 15.12.2009р.)

Разом з тим, 14 жовтня 2009 року для гарантування належного виконання ТзОВ "ММ-Транс" зобовязань по договору-заявці №312 від 14.10.2009р. між підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, с. Рівне Любомльського району було укладено договір поруки за №1410 відповідно до умов якого останній надав поруку за належне виконання ТзОВ "ММ-Транс" взятих на себе зобовязань по договору-заявці №312 від 14.10.2009р., зокрема щодо здійснення своєчасної оплати за надані позивачем послуги з перевезення.

Пунктом 3 договору поруки від 14.10.2009р. визначено, що у випадку невиконання боржником обовязків за договором-заявкою №312 від 14.10.2009р., боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає солідарно в межах ліміту відповідальності поручителя вказаного у п. 2 цього договору. Пунктом 2 договору поруки встановлено відповідальність поручителя в сумі 100 грн.

23.11.2009р. позивач звернувся до поручителя з листом-вимогою №432, отриманий останнім 23.11.2009р., що стверджується його відміткою на листі, скріпленою підписом, про прийняття заходів для погашення боржником заборгованості за надані послуги перевезення вантажу, зокрема, в частині сплати штрафних санкцій за понаднормовий простій автомобільного транспорту, та здійснення оплати в межах протягом 3-х робочих днів.

Поручитель у визначеному договором поруки №1410 порядку вимоги не виконав, заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4 ст. 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Вимога до поручителя підприємця ОСОБА_2 №432 від 23.11.2009р. предявлена в межах строку, визначеного статтею 559 ЦК України.

Зважаючи на викладене суд вважає, що вимога про стягнення солідарно з підприємця ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "ММ-Транс" заборгованості по оплаті понаднормового простою транспортного засобу в сумі 100 грн. підставна згідно ст. 554 ЦК України, договору-заявки на перевезення вантажів №312 від 14.10.2009р. та договору поруки №1410 від 14.10.2009р.

Невиконання зобовязання товариством "ММ-Транс" спричинило звернення кредитора з позовом до суду та понесення витрат на оплату послуг адвоката, що стверджується угодою про надання правової допомоги №1506 від 15.06.2010р., квитанцією №1506/10 від 15.06.2010р. про сплату 350 грн., копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №197 від 31.08.2000р.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 ГПК України, складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини ТзОВ "ММ-Транс", витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), а також витрати на оплату послуг адвоката, що понесла підприємець ОСОБА_1, слід відшкодувати останній в повному обємі у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ТзОВ "ММ-Транс".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 554, 559, 599, 625, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ММ-Транс" (м. Київ, пр. Оболонський, 23а, код ЄДРПОУ 32979738) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2150 грн. штрафних санкцій та 17,69 грн. трьох процентів річних, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 350 грн. в повернення витрат по оплаті послуг адвоката.

3. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ММ-Транс" (м. Київ, пр. Оболонський, 23а, код ЄДРПОУ 32979738) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 100 грн. штрафних санкцій.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

17.02.11