Рішення № 138325978, 20.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026Справа № 910/5859/26

Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група «ТАС»" (адреса: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ: 30115243)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ЕТАЛОН»" (адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6; ЄДРПОУ: 20080515)

про стягнення коштів

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова група «ТАС»" (далі - позивач / ПрАТ "СГ "ТАС") до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ЕТАЛОН»" (далі - відповідач / ПрАТ "СК "ЕТАЛОН") про стягнення 147 822, 93 грн страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA - 00276517, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , а тому наявні підстави для покладення на відповідача, як страхувальника винної особи, обов`язку відшкодування завданої шкоди у розмірі 147 822,93 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Будь-які звернення, клопотання чи відзив від відповідача до суду не надходили.

Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена відповідачу в його електронний кабінет 20.05.2026, що підтверджується відповідною довідкою.

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Приписами частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги зазначене, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

13.11.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група "ТАC"» та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування транспортних ризиків № FA-00276517, предметом якого є страхування транспортного засобу - автомобіля марки Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , за яким страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 320 000,00 грн, франшиза - 160 000,00 грн.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником транспортного засобу Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .

25.06.2024 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_3 , в м. Клевань, здійснив зіткнення з автомобілем Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 24.07.2024 у справі №570/3260/24 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначена постанова набрала законної сили 06.08.2024.

03.07.2024 уповноваженими представниками позивача було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , та складено протокол огляду колісного транспортного засобу.

17.07.2024 суб`єктом оціночної діяльності Береговим В.М., на замовлення ПрАТ "СГ "ТАС", було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість відновлювального ремонту КТЗ Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом складає 339 165,77 грн; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ після аварійного пошкодження КТЗ Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , без врахування ПДВ становить 338 782,72 грн.

18.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ "СГ "ТАС" з заявою на виплату страхового відкшодування.

19.07.2026 ПрАТ "СГ "ТАС" визначило суму страхового відшкодування, яке підлягає виплаті власнику пошкодженого транспортного засобу Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 147 822,93 грн, що відображено у страховому акті № 16848/16/924 від 19.07.2024.

22.07.2024 ПрАТ "СГ "ТАС" перерахувало на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 147 822,93 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 426619 від 22.07.2024.

08.08.2024 ПрАТ «СГ "ТАC"» звернулося до ПрАТ "СК «ЕТАЛОН»" з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 147 822,93 грн, проте відповіді не отримало.

При прийнятті рішення судом враховано наступне:

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як передбачено ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.06.2024 набрав чинності новий Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який введено в дію з 01.01.2025.

У ч. 6 розділу 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 20.06.2024 зазначено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у редакції станом на момент спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у редакції станом на момент спірних правовідносин, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у редакції станом на момент спірних правовідносин, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. Наказу Міністерства юстиції України 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (далі - Методика) вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Судом встановлено, що 25.06.2024 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснив зіткнення з автомобілем Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Винним у вищезазначеному ДТП постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 24.07.2024 у справі №570/3260/24 визнано ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого, на момент вчинення ДТП, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія «ЕТАЛОН»", відповідно до страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР № 215385748, за яким ПрАТ "Страхова компанія «ЕТАЛОН»" взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам, внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_3 , особою, відповідальність якої застрахована.

В подальшому, потерпіла особа ОСОБА_1 , яка є власником пошкодженого у вищезазначеній ДТП транспортного засобу Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 , та цивільно-правова відповідальність якої на момент настання ДТП була застрахована за Договором добровільного страхування наземного транспорту № FA - 00276517 від 13.11.2023 у ПрАТ "СГ "ТАС", звернулася до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.

22.07.2024 ПрАТ "СГ "ТАС" перерахувало на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 147 822,93 грн, яке було визначене на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , від 17.07.2024 № 68572 та страхового акту ПрАТ "СГ "ТАС" № 16848/16/924 від 19.07.2024.

Таким чином, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту № FA - 00276517 від 13.11.2023, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як було встановлено вище, цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР № 215385748, а тому обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка відбулася 25.06.2024, покладається на ПрАТ "СК «ЕТАЛОН»".

Таким чином, враховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення із відповідача страхового відшкодування у сумі 147 822, 93 грн, що має наслідком задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 118, 129, 232-233, 237-238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ЕТАЛОН»" (адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, прим. 6; ЄДРПОУ: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група «ТАС»" (адреса: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, код ЄДРПОУ: 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 147 822,93 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення складено 20.07.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА