Рішення № 138325899, 16.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/147/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 Справа № 908/3700/25 (903/251/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО, код ЄДРПОУ 36710304 (69005 Україна, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, прим.306)

до відповідача: ПРИВАТНОГО ВИРОБНИЧО-ТОРГОВОГО ПІДПРИЄМСТВА СВІТЯЗЬ, код ЄДРПОУ 13364650 (43000 Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Офіцерська, буд. 20-А)

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 28 114, 13 грн

в межах справи № 908/3700/25

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО, код ЄДРПОУ 36710304 (69005 Україна, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А)

Представники сторін не з`явились

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного виробничо-торгового підприємства «СВІТЯЗЬ» про стягнення заборгованості за договором поставки № 2101/3ПДВ-2025 від 21.01.2025 у загальному розмірі 28 114,13 грн, з яких: 25 672,08 грн основного боргу, 1 824,48 грн пені, 438,22 грн інфляційних втрат, 179,35 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

У зв`язку з відкриттям Господарським судом Запорізької області провадження у справі № 908/3700/25 про банкрутство позивача справа № 903/251/26 була передана до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/3700/25, відкрито провадження у справі № 908/3700/25 (903/251/26), постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.07.2026.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися.

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів оплати спірної заборгованості або обґрунтованих заперечень проти заявлених позовних вимог суду не надав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази окремо та в їх сукупності, суд установив такі обставини.

Обставини укладення та виконання договору.

21.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» як постачальником та Приватним виробничо-торговим підприємством «СВІТЯЗЬ» як покупцем укладено договір поставки № 2101/3ПДВ-2025.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язався передавати товар у власність покупця, а покупець приймати товар та своєчасно оплачувати його в порядку і на умовах, визначених договором.

Товар за договором постачається окремими партіями відповідно до специфікацій та видаткових накладних.

Згідно з пунктом 7.3 договору оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 10028 та № 10031 від 28.11.2025 на загальну суму 51 956,40 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 8 659,40 грн.

Товар був прийнятий відповідачем 02.12.2025 без зауважень щодо його кількості, комплектності, якості або вартості.

Факт поставки та прийняття товару підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які містять необхідні реквізити та підписи уповноважених осіб.

Доказів відмови відповідача від прийняття поставленого товару, пред`явлення претензій щодо його якості, кількості або асортименту матеріали справи не містять.

У подальшому згідно з накладними на повернення товару від 23.01.2026 відповідач повернув позивачу частину отриманого товару на суму 17 496,72 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 2 916,12 грн; на суму 8 787,60 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 1 464,60 грн.

Загальна вартість повернутого товару становить 26 284,32 грн.

Отже, вартість товару, який залишився у відповідача та підлягав оплаті, становить 51 956,40 грн ? 26 284,32 грн = 25 672,08 грн.

Доказів повернення іншої частини товару або її оплати відповідачем суду не надано.

Правова оцінка основного боргу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь іншої сторони певну дію, зокрема передати майно або сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інший строк оплати не встановлений договором або актами цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується передання позивачем товару відповідачу та його прийняття останнім. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару виконав неналежним чином.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду платіжних доручень, банківських виписок, актів звірки, документів про зарахування зустрічних однорідних вимог або інших доказів припинення зобов`язання щодо оплати товару.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 25 672,08 грн основного боргу є законною, обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення.

Згідно зі статтями 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, а правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем строку оплати товару він зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у відповідний період, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Отже, відповідальність відповідача у вигляді пені безпосередньо передбачена письмовим договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені з урахуванням суми простроченого зобов`язання, періоду прострочення та розміру облікової ставки Національного банку України, суд установив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 1 824,48 грн нарахована правильно, відповідає умовам договору та вимогам законодавства.

Контррозрахунку пені відповідач суду не надав.

Підстав для зменшення пені судом не встановлено. Відповідного клопотання відповідач не заявив, доказів винятковості обставин, незначного строку прострочення, часткового добровільного погашення боргу або явної неспівмірності пені наслідкам порушення зобов`язання не подав.

Тому вимога про стягнення 1 824,48 грн пені підлягає задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації за користування боржником утримуваними грошовими коштами.

Інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, тому можуть стягуватися одночасно з передбаченою договором пенею.

Пунктом 8.2 договору сторони також передбачили обов`язок покупця, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, здійснений позивачем, і встановив, що він відповідає сумі основного боргу та періоду прострочення.

Розмір інфляційних втрат становить 438,22 грн, а розмір 3% річних 179,35 грн.

Відповідач власного контррозрахунку не надав та правильності здійснених позивачем нарахувань не спростував.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення 438,22 грн інфляційних втрат і 179,35 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Оцінка доказів та висновки суду.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування.

Відповідно до статей 77 79 Господарського процесуального кодексу України обставини справи мають підтверджуватися допустимими, достовірними та вірогідними доказами.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем договір поставки, видаткові накладні, накладні на повернення товару та розрахунок заборгованості у своїй сукупності підтверджують факт поставки товару, часткового його повернення, виникнення у відповідача обов`язку оплатити товар, наявність прострочення та розмір заборгованості.

Жодних доказів, які б спростовували наведені обставини, відповідачем не подано.

Саме по собі неподання відповідачем відзиву не є безумовною підставою для задоволення позову, однак у цій справі заявлені вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а їх розмір перевірений судом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 28 114,13 грн, з яких: 25 672,08 грн основного боргу, 1 824,48 грн пені, 438,22 грн інфляційних втрат, 179,35 грн 3% річних.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного виробничо-торгового підприємства «СВІТЯЗЬ» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Офіцерська, буд. 20-А; код ЄДРПОУ 13364650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКОГОЛЬНО-БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ КОМБІНАТ ДНІПРО» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, прим. 306; код ЄДРПОУ 36710304) 25 672 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн 08 коп. основного боргу, 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн 48 коп. пені, 438 (чотириста тридцять вісім) грн 22 коп. інфляційних втрат, 179 (сто сімдесят дев`ять) грн 35 коп. 3% річних та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано-20.07.2026.

Суддя О.О. Юлдашев