Рішення № 138325573, 09.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2528/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", село Воронове

про стягнення збитків у розмірі 1 181 301,10 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Акімова А.Д.

Представники:

від позивача: Бова Я.О.

від відповідача: Лященко С.С.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі - Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 1 181 301,10 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані споживанням Відповідачем обсягу електричної енергії без належної договірної підстави.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 року відкрито провадження у справі № 904/2528/26, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов протягом 15 днів з дати одержання ухвали. Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету Відповідача 11.05.2026 о 16:28, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 158).

Таким чином, відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі, є 11.05.2026 року.

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

01.06.2026 року Відповідач подав письмові пояснення, за змістом яких навів свої заперечення по суті заявленого позову, зокрема зазначив, що в позовній заяві відсутні докази наявності свіх чотирьох елементів правопорушення, що виключає підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді обов`язку з відшкодування збитків.

З приводу наведених пояснень суд зазначає наступне. В силу положень ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст. 165 ГПК України, заперечення проти позову, Відповідач викладає у відзиві на позов, який подається в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, процесуальний закон імперативно визначає можливість викладення відповідачем своїх заперечень проти позову, виключно в заявах по суті справи, перелік яких, визначено законом.

Як свідчить зміст поданих Відповідачем пояснень від 01.06.2026 року, в процесуальному сенсі останні є відзивом на позов, який подано з порушенням встановленого судом строку.

Згідно положень ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що заперечення проти позову подані Відповідачем з порушенням встановленого судом строку та без зазначення поважних причин його пропуску, останні не приймаються судом до уваги.

02.06.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 02.07.2026 року.

В засіданні 02.07.2026 року, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав проголошення рішення на 09.07.2026 року, про що повідомив сторін.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 09.07.2026 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

НЕРГО (далі НЕК УКРЕНЕРГО, Позивач, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО у приватне акціонерне товариство.

НЕК УКРЕНЕРГО є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства Національна енергетична компанія УКРЕНЕРГО (далі ДП НЕК УКРЕНЕРГО) відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК УКРЕНЕРГО (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).

НЕК УКРЕНЕРГО виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (ч. 4 ст. 33 Закону Про ринок електричної енергії).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 гл. 1 р. XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП Про затвердження Кодексу системи передачі від 14.03.2018 № 309 (далі КСП) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.

Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативнотехнологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до Кодексу системи передачі.

01.08.2021 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії № 0344-2032/СРР (далі Договір).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються, зокрема, Законом України Про ринок електричної енергії (далі Закон), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ або Правила), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (зі змінами та доповненнями), Кодексом системи передачі (далі - КСП), затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями).

За змістом частини дев`ятої статті 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після спливу цього строку споживач зобов`язаний укласти договір з іншим електропостачальником або припинити споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 6.2.8 ПРРЕЕ, якщо споживач протягом такого строку не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта має бути припинено оператором системи.

Крім того, підпунктом 1 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено обов`язок споживача користуватися електричною енергією виключно на підставі договору.

Отже, після завершення строку постачання постачальником останньої надії відповідач не мав правових підстав продовжувати споживання електричної енергії без належного договірного оформлення відносин з іншим електропостачальником.

НЕК УКРЕНЕРГО отримано повідомлення про завершення строку електропостачання ДМП ВКГ Дніпро-Західний Донбас постачальником останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго та у зв`язку із закінченням строку дії відповідного постачання листом від 30.12.2024 № 01/81975 повідомило відповідача про припинення електроживлення з 13.01.2025.

Відповідач листом від 31.12.2024 №1/10-4/2008 повідомив Позивача про наявність ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 у справі №904/5042/24, якою було заборонено, зокрема, НЕК УКРЕНЕРГО вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі дії з припинення та/або обмеження постачання, розподілу і передачі електричної енергії щодо відповідача.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ на період розгляду судом спірних питань припинення електропостачання такого споживача не здійснюється за умови своєчасного надання ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду.

Виконуючи вказану ухвалу суду, НЕК УКРЕНЕРГО відкликало повідомлення про припинення передачі електричної енергії з 13.01.2025 року та не здійснила відключення Відповідача.

Надалі електропостачальник ПрАТ ТЕТІС звернувся до НЕК УКРЕНЕРГО з повідомленням про укладення 26.03.2025 договору про постачання електричної енергії споживачу та з проханням відновити електропостачання з 00:00 год. 29.03.2025. Зміна постачальника для відповідача відбулася з 00:00 год. 29.03.2025, а електропостачання було відновлено о 15:35 год. 29.03.2025.

Таким чином, незважаючи на відсутність у Відповідача правових підстав для подальшого споживання електричної енергії після спливу строку постачання постачальником останньої надії та за відсутності укладеного договору з іншим електропостачальником, Відповідач фактично продовжував споживати електричну енергію в період з 13.01.2025 до 28.03.2025 включно.

Відповідно до погодинних даних споживання ДМП ВКГ Дніпро-Західний Донбас, а також даних щодо ціни платежу за негативний небаланс, обсяг та вартість спожитої відповідачем електричної енергії, склав:

за період з 00:00 год. 13.01.2025 по 24:00 год. 31.01.2025 - 35,366 МВт*год на суму 313 686,58 грн. з ПДВ;

за період з 00:00 год. 01.02.2025 по 24:00 год. 28.02.2025 - 61,495 МВт*год на суму 546 590,95 грн. з ПДВ;

за період з 00:00 год. 01.03.2025 по 24:00 год. 21.03.2025 - 42,610 МВт*год на суму 321 023,57 грн. з ПДВ.

Відповідач доказів на спростування наведених обсягів та вартості спожитої електричної енергії, суду не представив.

Згідно з даними Датахаб обсяги споживання ДМП ВКГ Дніпро-Західний Донбас, починаючи з 00:00 год. 13.01.2025 до 24:00 год. 21.03.2025, були віднесені на втрати НЕК УКРЕНЕРГО.

Усього за період з 13.01.2025 по 21.03.2025 на втрати Позивача було віднесено 139,471 МВт*год спожитої Відповідачем електричної енергії на загальну суму 1 181 301,10 грн. з ПДВ

30.04.2025 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією про відшкодування збитків у розмірі 1 181 301,10 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Здійснивши оцінку обґрунтованості заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» участь у ринку електричної енергії здійснюється на договірних засадах. Споживання електричної енергії можливе виключно за наявності передбачених законом договірних правовідносин з електропостачальником.

Згідно зі статтею 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та користуватися електричною енергією відповідно до умов укладених договорів.

Судом установлено, що після припинення постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідач не уклав договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником, однак продовжив фактичне споживання електричної енергії, чим порушив вимоги Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо здійснення споживання електричної енергії виключно за наявності діючого електропостачальника.

Обставина того, що оператор системи передачі не припинив передачу електричної енергії у зв`язку із забороною, встановленою ухвалою суду про забезпечення позову, не змінює правової оцінки дій відповідача. Зазначена ухвала була адресована оператору системи передачі та тимчасово обмежувала його у виконанні передбаченого Правилами обов`язку щодо припинення передачі електричної енергії після отримання повідомлення постачальника «останньої надії». Водночас така ухвала не породжувала у відповідача права на споживання електричної енергії без діючого електропостачальника, не продовжувала строк дії договору постачання та не звільняла його від обов`язку дотримуватися вимог законодавства щодо функціонування роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення на вимогу постачальника відповідні обсяги електричної енергії відносяться адміністратором розрахунків на втрати оператора системи. Абзацом третім цього пункту встановлено, що збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням таких втрат, які виникли внаслідок порушення Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує шляхом пред`явлення претензії такому учаснику про відшкодування збитків.

Матеріалами справи підтверджено, що спірні обсяги електричної енергії були фактично спожиті відповідачем після припинення постачання постачальником «останньої надії» та відповідно до вимог пункту 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії віднесені адміністратором розрахунків на втрати позивача як оператора системи передачі. Саме віднесення зазначених обсягів на втрати позивача є передбаченим Правилами наслідком порушення відповідачем вимог щодо споживання електричної енергії без діючого електропостачальника та свідчить про виникнення у позивача збитків, право на відшкодування яких прямо передбачено абзацом третім пункту 7.10 Правил.

При цьому ухвала суду про забезпечення позову усувала лише правові підстави для припинення передачі електричної енергії оператором системи, але не усувала неправомірності споживання відповідачем електричної енергії за відсутності діючого електропостачальника. Отже, виконання оператором системи судової ухвали не перериває причинного зв`язку між порушенням відповідачем вимог Правил та віднесенням спірних обсягів електричної енергії на втрати позивача, оскільки необхідність такого віднесення була безпосереднім наслідком саме допущеного відповідачем порушення.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки у вигляді споживання електричної енергії без діючого електропостачальника, збитків позивача, завданих унаслідок віднесення на нього відповідних обсягів електричної енергії як втрат відповідно до пункту 7.10 ПРРЕЕ, прямого причинного зв`язку між зазначеним порушенням та виникненням таких збитків, а також вини відповідача, яка презюмується та не спростована належними доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі, шляхом стягнення з Відповідача збитків у розмірі 1 181 301,10 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 30, 73, 74-79, 86, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, село Воронове, вул. Дніпровська, будинок 28, Код ЄДРПОУ 03564045) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 1 181 301,10 грн. збитків, 14 175,62 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.07.2026

Суддя О.В. Ліпинський