Ухвала суду № 138324503, 20.07.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/59/24

Провадження №1-кп/726/28/26

Категорія 95

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12022260000000148 від 05.05.2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє 09.06.2021 року Садгірським районним судом м. Чернівці за ст.ст. 70, 75, 76, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 355 КК України до 3-х років позбавлення волі (на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік), у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 332, ч.2 ст. 28. ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 350, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рахів, Закарпатської обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Тисовець, Сторожинецького р-н, Чернівецької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Банилів-Підгірний, Сторожинецького р-н, Чернівецької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 350 КК України; -

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_9 ,

захисниківадвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих - ОСОБА_13 ,

потерпілого - ОСОБА_14 ,

ВСТАНОВИВ :

На розгляді в Садгірського районному суді м.Чернівці перебуває вказане вище кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави. Також, прокурором були подані клопотання про продовження строку дії обраного обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту та клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Подані клопотання підтримала, просила задовольнити та продовжити обвинуваченим раніше обрані запобіжні заходи.

Заявлені клопотання прокурор аргументує тим, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України щодо можливості обвинувачених переховуватись від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою зміни ними своїх показів чи відмови від надання показань, іншим чином перешкоджати встановленню істини по справі, а також можливість обвинувачених вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_11 в судовому засіданні, просили суд вімовити у задоволенні клопотання прокурора. Також обвинуваченим було завлене клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на арешт в нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечували у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_4 вже більше трьох років перебуває в СІЗО, обвинувачення відносно підзахисного є необгрунтованим та не підтверджується доказами у справі. Просили визначити обвинуваченому заставу, або інший більш мякий запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні проти заявленого клопотання прокурора, щодо продовження запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_11 , щодо заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні щодо продовження зобов`язань, які були покладені в рамках запобіжного заходу не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_12 не заперечували щодо продовження зобов`язань, які були покладені в рамках запобіжного заходу.

Представник потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії обраних запобіжних заходів підтримав. Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу заперечив, вказав, що останній категорично не визнає своєї вини, шкоду потерпілим не відшкодував.

Офіцер ОСОБА_16 , який перебуває на службі ГУР МО України в судовому засіданні зазначив, що підрозділ в якому проходив службу обвинувачений ОСОБА_4 був найкращим, а тому просив звільнити останнього з під варти для виконання ним бойових завдань.

Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів підтримала, просила задовольнити. Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , вказала, що їй надходила заява військової частини про надання дозволу на проходження ОСОБА_4 війсьової служби, однак на даній стадії вона вважає її не доцільною та просить відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту та долучені до нього матеріали з підстав заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Садгірського районного суду від 22.05.2026 року ОСОБА_4 , продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб, а саме до 21.07.2026 року. Тією ж ухвалою ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обвинуваченим ОСОБА_17 , ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. Обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було продовжено строку дії покладених на них обов`язків.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.06.2023 року, до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ Чернівецький слідчий ізолятор. Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжуючи його, слідчим суддею, судом було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існують ризики спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також кримінальні правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч.4 ст. 190 КК України, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, що дає підстави вважати, що він є суспільно небезпечним, та перебування обвинуваченого на волі може призвести до його переховування та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Суд погоджується із думкою прокурора в тій частині, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 90 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 299 520 гривень, оскільки саме така сума співмірна з наявними ризиками та може забезпечити виконання останнім процесуальних обов`язків.

Саме такий розмір застави, на думку суду, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для обвинуваченого суд не вбачає.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Щодо заявленого клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, щодо зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешті на нічний домашній арешт, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 04.07.2025 року, до підозрюваному ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід із тримання під вартою цілодобовий домашній арешт із покладенням на обвинуваченого обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_8 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) з потерпілими та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_3 просив суд, змінити йому запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, мотивуючи це тим, що після звільнення із під варти і по теперішній час, він сумлінно виконував усі умови цілодобового дамашнього арешту і не допускав жодних порушень. Однак станом на на даний час він потребує належного професійного медичного обстеження і лікування, та має бажання працевлаштуватися, а тому просив суд змінити йому запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку домашнього арешту, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України, які кримінальний закон відносить до особливо тяжких злочинів. Зокрема, за вчинення злочину передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, за ч.4 ст. 189 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, за ч.4 ст. 187 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_3 ризики які зазначені у клопотанні та одночасно вивчивши дані які характеризують особу підозрюваного, сімейний стан, стан здоров`я, його характеристики, суд приходить до висновку, що у клопотанні обвинуваченого та його захисника слід відмовити.

Щодо заявлених клопотань прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді нічного домашнього арешту, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: прибувати до суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілими, свідками.

За змістом ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку домашнього арешту, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи вірогідність існування наведених прокурором у клопотанні ризиків, суд виходить із положень ст.178 КПК України та усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, маральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального провадження (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань.

Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді нічного домашнього арешту, суд доходить висновку, що вказані прокурором у клопотанні ризики, передбачені п. п.2, 3,4 ч.1 ст.177 КПК України, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а тому раніше обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді нічного домашнього арешту слід продовжити строком на 60 діб, а саме до 18 вересня 2026 року.

Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді нічного домашнього арешту, суд доходить висновку, що вказані прокурором у клопотанні ризики, передбачені п. п.2, 3,4 ч.1 ст.177 КПК України, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а тому раніше обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді нічного домашнього арешту слід продовжити строком на 60 діб, а саме до 18 вересня 2026 року.

Щодо заявлених прокурорм клопотань про продовження строку дії обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд приходить на наступних висновків.

Частиною 6 ст. 182 КПК України встановлено, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 7 статті 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Вирішуючи питання доцільності продовження обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує характер пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України, що, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, а тому необхідність застосування таких обов`язків потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів. Також суд бере до уваги і тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Вирішуючи питання доцільності продовження обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого ОСОБА_8 , суд враховує характер пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 350 КК України, що у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, а тому необхідність застосування таких обов`язків потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів. Також суд бере до уваги і тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Враховуючи викладене, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд доходить висновку, що продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_5 та ОСОБА_8 зможе забезпечити їх належну поведінку у кримінальному проваджені.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 372, 395 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 332, ч.2 ст. 28. ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 350, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) діб, а саме до 18 вересня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в межах, що становить 90 (дев`яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 299 520 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області код за ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA 548201720355279001000008745, призначення платежу - застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не залишати місце постійного проживання цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) з іншими обвинуваченими, потерпілими та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та головуючого суддю Садгірського районного суду м. Чернівці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) діб, а саме до 18 вересня 2026 року.

Продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- залишити на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_8 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) з потерпілими та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду.

У клопотанні обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) діб, а саме до 18 вересня 2026 року.

Продовжити покладені на обвинувачено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місце свого постійного проживання в період з 21:30 год. до 07:00 год;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу суду;

- утримуватись від спілкуватися з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.2 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України, продовжити на 60 (шістдесят) діб, а саме до 18 вересня 2026 року.

Продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за першим викликом;

- не залишати місце свого постійного проживання в період з 20:00 год. до 08:30 год;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу суду;

- утримуватись від спілкуватися з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України - задовольнити.

Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків до 18 вересня 2026 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі Київської, Закарпатської, Івано-Франківської областей та м. Києва без дозвола прокурора або суду;

- утриматись від спілкування з іншим підозрюваним - ОСОБА_3 ;

- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обов`язків до 18 вересня 2026 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозвола прокурора або суду;

- утриматись від спілкування із потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_4 ;

- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням покласти на прокурора.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 5-ми днів з дня її проголошення.

Ухвала в частині продовження строку дії обов`язків набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддяОСОБА_1