Рішення № 138323933, 20.07.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/930/26

Провадження № 2/565/658/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 17 905,00 грн заборгованості за кредитним договором №1932547 від 17 липня 2021 року, 2 662,40 грн витрат по сплаті судового збору та 13 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 17 липня 2021 року між між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1932547 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Згідно з умовами кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 5 000,00 грн, дата надання кредиту 17 липня 2021 року, строк кредиту 29 днів, валюта кредиту UAH, відсоткова ставка 1,9 % на добу.

01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01 грудня 2023 року до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становив 17 905,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 12 905,00 грн.

08 червня 2026 року від відповідача надійшли письмові пояснення у яких він зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач заперечує отримання кредиту в сумі 5 000,00 грн, стверджує, що банківської картки з номером який вказаний у позовній заяві не мав. Відповідач зазначає, що відсотки нараховано поза межами визначеного договором строку кредитування. Відповідач також вказує, що витрати на правничу допомогу не відповідають принципу співмірності та розумності судових витрат, критеріям реальності адвокатських витрат, типовості позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, та просить зменшити суму стягнення витрат на надання правничої допомоги.

23 червня 2026 року від представника позивача надійшли заперечення за пояснення відповідача у яких зазначено, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір в електронній формі, підписання якого здійснювалося шляхом застосування електронного підпису відповідача. Зазначений підпис було сформовано із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час укладення договору. Обставини укладення вказаного договору відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору, здійснивши перерахування кредитних коштів на банківську платіжну картку ( НОМЕР_1 ), реквізити якої були надані самим позичальником. Позивач вказує, що позичальник погодився на умови визначені договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими.

Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката. Заперечення відповідача щодо недоведеності понесених витрат є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25 травня 2026 року.

25 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 08 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, відкладено розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн».

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомили.

Згідно із ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

17 липня 2021 року ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1932547 відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором. Тип кредиту - кредит.

Згідно з п.1.2., 1.3. договору загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим договором) складає 5000,00 грн. Строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 17 липня 2021 року по 14 серпня 2021 року включно.

В п.1.4. договору зазначено, що процентна ставка за кредитом становить 1,90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину.

Відповідно до п.1.5., 1.6. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 30433 процентів річних від загального розміру виданого кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 7 755,00 грн.

Кредит надається позичальнику для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною, професійною діяльністю, що не суперечать умовам договору та не заборонені чинним законодавством України (п.1.7. договору).

В п.2.1. договору зазначено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

Згідно з п.3.1.,3.2. договору за користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в день надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит.

Розділ 11 договору містить дані про позичальника, зокрема, паспортні дані, адресу проживання, контактні номери телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1

17 липня 2021 року відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Договір №1932547 від 17 липня 2021 рокута паспорт спроживого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G6291.

Підписавши вказаний договір відповідач погодився із зазначеними у договорі умовами та взяв на себе зобов`язання з їх виконання.

З довідки про ідентифікацію убачається, що 17 липня 2021 року ОСОБА_1 , з яким укладено договір №1932547 від 17 липня 2021 року,на номер телефону380966628638 відправлено одноразові ідентифікатор G6291.

Згідно з листом ТОВ «Санрайз Фінанс» №1903/2026-3 від 19 березня 2026 року успішно здійснено платіжну операцію, а саме: 17 липня 2021 року ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 зараховано кошти в сумі 5 000,00 грн, Order 1932547.

На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» листом №46/12-11/86877/2026/БТ від 22 червня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 .

01 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Верона» (кредитор) та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (новий кредитор) уклали договір №1-01/12/2023 про відступлення права вимоги відповідно до умов якого кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн»перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №1932547 від 17 липня 2021 рокув сумі 17 905,00 грн з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 905,00 грн - відсотки.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №1932547 від 17 липня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 20 лютого 2026 року включно, складала 17 905,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 12 905,00 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1932547 від 17 липня 2021 року, ТОВ «ФК «Верона» належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 17 липня 2021 року на платіжну картку відповідача кошти в сумі 5 000,00 грн. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

У договорі №1932547 від 17 липня 2021 року зазначено, що строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику. Умовами договору встановлена процентна ставка 1,90% від суми кредиту в день.

В п.9.4. договору сторони погодили умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування кредитом та строку дії договору.

Автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії договору, сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний договір, дає згоду кредитодавцю на його автопролонгацію - продовження строку користування кредитом та строку дії договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту (п.9.4.2.).

Згідно з п.9.4.3. договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:

9.4.3.1. строк автопролонгації договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно;

9.4.3.2. в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9% від суми кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Відсотки в розмірі 12 905,00 грн нарахованні позивачем у межах строку кредитування (з урахуванням автопролонгації договору) та за узгодженою сторонами відсотковою ставкою.

Твердження відповідача, що кредит в сумі 5 000,00 грн він не отримував та про відсутність у нього банківської картки з номером який вказаний у позовній заяві, спростовуються наявними у справі доказами.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17 905,00 грн заборгованості за договором №1932547 від 17 липня 2021 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача 13 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано договір про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09 липня 2025 року, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09 липня 2025 року, акт про отримання правової допомоги від 12 травня 2026 року, платіжну інструкцію №2792 від 12 травня 2026 року, рахунок №12.05.2026-05 від 12 травня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 видане Пархомчуку С.В.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, заперечення відповідача, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн»17 905,00 грн заборгованості за договором №1932547 від 17 липня 2021 року, 2 662,40 грн судового збору, 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн»(вул. Саперне Поле, буд.12, м.Київ, ЄДРПОУ 44002941).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя Г.В. Бренчук