Рішення № 138323137, 22.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/815/26

Справа №357/4359/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача Єськової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 13 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №3355370. Згідно з яким ТОВ «Мілоан» надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень, які вона зобов`язалася протягом 30 днів повернути та сплатити відсотки за користування ним у середньоденному розмірі ставки 1 % за один день. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором №3355370 у розмірі 33750,00 гривень, що складається з 5000,00 грн. за тілом кредиту, 27750,00 грн. заборгованість за відсотками та 1000,00 грн. заборгованість за комісією. В подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача.

Крім того, 13 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77515432, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 11386 грн., строком кредитування 30 дні, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, має заборгованість у загальному розмірі 38577,64 грн., яка складається: 11386,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 27189,77 грн. проценти за користування кредитом; 1,87 грн. - нараховані 3% річних. В подальшому ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №77515432 від 13 вересня 2021 року.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за вище вказаними договорами. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитами у загальному розмірі 72327,64 гривень, понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 16000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 15 червня 2026 року №6615928, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №3355370. Згідно з яким ТОВ «Мілоан» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, який остання зобов`язалась повернути в строк до 13 жовтня 2021 року та сплатити проценти за користування ним. Процента ставка за користування кредитом 1% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту 1000 грн.

ТОВ «Мілоан» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі передбаченому договором.

Згідно розрахунку позивача, борг ОСОБА_1 за договором позики складає 33750,00 грн., що становить: 5000,00 грн. основний борг, 27750,00 грн. заборгованість по відсоткам та 1000 грн. комісії.

Також, 13 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики №77515432, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 11386,00 грн., строком кредитування 30 дні, зі сплатою процентної ставки в розмірі 1,99% за день.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі передбаченому договором.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по вказаному договору складає 38577,64 грн., що включає: 11386 грн. заборгованість за тілом кредиту, 27189,77 грн. заборгованість за процентами та 1,87 грн. нараховані 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами не виконав, в передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із непогашеної суми тіла кредиту по кредитах та комісіям в розмірі 17386,00 грн. (11386 грн. + 5000 грн. + 1000 грн.)

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаних договорах становить 17386,00 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами кредитних договорів №3355370 від 13.09.2021 та №77515432 від 13.09.2021 строк виконання зобов`язання становить 30 днів.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Дослідивши розрахунок заборгованості за вказаними кредитними договорами вбачається, що визначені позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах включає період, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитами понад визначені строки договору, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за кредитним договором №3355370 від 13.09.2021 в розмірі, що становить 2250,00 грн., оскільки саме вказана сума відсотків була погоджена сторонами договору в межах строку (п.1.5.2) та за кредитним договором №77515432 від 13.09.2021 в розмірі 6797,40 грн. (11386 грн. х 1,99% х 30 дні). Таким чином загальна сума заборгованості за відсотками, за вище вказаними договорами становить 9047,40 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, щодо обов`язку позичальника сплачувати 3 відсотки річних, не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором або договором позики звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Верховний Суд також виходить із того, що зазначене положення поширюється на кредитні договори та договори споживчого кредиту.

З наданого позивачем розрахунку вбачається лише визначення трьох процентів річних у розмірі 1 грн. 87 коп., однак не зазначено конкретного періоду їх нарахування, кількості днів прострочення, суми заборгованості, на яку здійснено нарахування, та застосованої формули розрахунку. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку та встановити, чи нарахована заявлена сума до введення воєнного стану, чи в період, протягом якого відповідач звільнений від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 1 грн 87 коп. є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

13.01.2022 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Мілоан» укладено Договір факторингу №13-01/2022-79, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги відповідно до реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №13-01/2022-79, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3355370.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги до реєстру боржників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3355370.

22.02.2022 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу №22/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги відповідно до реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №22/02/2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №77515432.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги до реєстру боржників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №77515432.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договорів про споживчий кредит між ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем. Вказані товариства, правонаступником яких у зобов`язанні є ТОВ «Коллект Центр», належним чином виконували свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримала кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договорами.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 18183,40 грн.

Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З витягу з акту №5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року встановлено, що позивачем понесено документально підтверджені обґрунтовані витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 16 000 грн.

При зверненні до суду ТОВ «Коллект Центр» сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так як позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково (36,54%), то суд вважає за необхідне стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 885,30 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5846,40 грн.

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926), місцезнаходження: м.Київ, вул.Мечникова,3 оф.306 заборгованість за кредитними договорами в розмірі 18183,4грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5846,4рн. та судовий збір в розмірі 885,3грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасники справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасники справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.