Рішення № 138321701, 20.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4566/26

Провадження № 2/344/4018/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

20 липня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20000,00 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Позикодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено Договір позики №72449831 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 гривень строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Позикодавець на виконання договору позики №72449831 від 30.08.2022, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 гривень за посередництвом платіжної системи.

Враховуючи умови договору позики №72449831 від 30.08.2022 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0,00 гривень, заборгованість останнього за договором позики складає 20000,00 гривень, зокрема: 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед Позикодавцем/Первісним кредитором, ні перед Позивачем/Фактором - Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором позики №72449831 на підставі договору факторингу.

У подальшому, Позикодавцем/Первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором позики, зокрема: 05.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 031-050123 від 05.01.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №72449831 від 30.08.2022.

05.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №72449831 від 30.08.2022.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики №72449831 в розмірі 20 000,00 гривень та судові витрати по справі (а.с. 1-8).

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2026 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 19-20).

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 22-23).

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» про витребування доказів задоволено у повному обсязі. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» докази (а.с.55-56).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте до суду подано заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності представника позивача, позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 79).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема, відповідач викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 17 липня 2026 року, не з`явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.

Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явилася у судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 20 липня 2026 року прийнята відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

30.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Позикодавцем, та ОСОБА_2 , Позичальником, укладено Договір позики №72449831 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 гривень, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована) (а.с. 9-14, 92-94, а.с.97 зворот, а.с. 98-107).

З довідки Акціонерного товариства «Універсал Банк» та руху грошових коштів по рахунку вбачається, що на ім`я ОСОБА_3 Банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 30.08.2022 було перераховано кошти у сумі 5000,00 гривень (а.с. 65-75).

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №72449831 від 30.08.2022 заборгованість становить 20000,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а.с. 83, 90-91).

З платіжної інструкції, підписаної електронно-цифровим підписом платіжної установи № 70a564cc-b108-4962-a67f-4fa80210c509 від 30.08.2022, вбачається, що 30.08.2022 на банківську картку № НОМЕР_2 було перераховано кошти у сумі 5000,00 гривень (а.с. 87, 96 зворот).

Відповідно до довідки про ідентифікацію Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було ідентифіковано ОСОБА_2 під час укладення договору позики №72449831. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису r4dLqa59Ms, що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу - dmitrivnadara753@gmail.com) (а.с. 95).

Згідно листа №05/12/25-20907 від 05.12.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок ОСОБА_1 на підставі платіжної інструкції №70a564cc-b108-4962-a67f-4fa80210c509 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №72449831 (а.с. 95 зворот).

Відповідно до довідки № КД-000104208/ТНПП від 09.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією/Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінекспрес» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 30.08.2022 року, сума 5 000,00 гривень за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 70a564cc-b108-4962-a67f-4fa80210c509 (а.с. 96).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа (а.с. 88-89).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінекспрес» зареєстровано як фінансова установа та має право на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (а.с. 97).

05.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», Фактором, укладено Договір факторингу № 031-050123 від 05.01.2023, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №72449831 від 30.08.2022 (а.с. 107 зворот, а.с. 108-112).

05.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», Клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», Фактором, укладено Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №72449831 від 30.08.2022 (а.с. 113-116).

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, в тому числі до відповідача в сумі 20 000,00 гривень, з яких 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 000,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а.с. 117-118).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» здійснено оплату Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» згідно Договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 (а.с. 118 зворот).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами першою-другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, як зазначено у частині першій статті 627 Цивільного кодексу України.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що договори факторингу, за якими відступлено право вимоги до відповідача, були укладені відповідно до вимог закону, містять всі істотні умови. Доказів визнання вказаних договорів недійсними, неукладеними чи їх розірвання до матеріалів справи не надано.

Правонаступником прав та обов`язків за договором позики №72449831 від 30.08.2022, укладеним з відповідачем, є позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Отже, позивач набув право вимоги за договором позики №72449831 від 30.08.2022.

Відповідно до частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої, другої, четвертої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з ним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір позики №72449831 від 30.08.2022 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки вказаний договір укладений на сайті позикодавця, відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору позики №72449831 від 30.08.2022.

Відповідач не оспорював даний договір у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається надання відповідачу за договором коштів у розмірі 5000,00 гривень, докази погашення даної суми відповідачем не надано, тому вимоги про стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000,00 гривень підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості за нарахованими процентами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

За умовами договору позики №72449831 від 30.08.2022 сторони погодили строк кредитування 30 днів (пункт 2.2), процентна ставка (базова) в день - 2,5% (пункт 2.3).

У пункті 6 договору передбачено, що Позичальник має право продовжити строк користування Позикою шляхом укладення додаткової угоди.

У розділі 7 Правил надання грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» зазначено, що за продовження строку користування Позикою Позичальник сплачує Товариству проценти.

Стороною позивача не надано докази пролонгації строку кредитування за договором позики №72449831 від 30.08.2022.

Отже, розрахунок процентів здійснюється наступним чином: 30 днів х 2,50 % х 5000,00 гривень = 3750,00 гривень.

Отже, сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача за договором, становить 3750,00 гривень.

У задоволенні решти вимог про стягнення заборгованості за відсотками за договором позики №72449831 від 30.08.2022 слід відмовити, оскільки відсотки нараховані поза строком надання кредиту.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості за укладеним договором або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Відповідач, не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання обов`язків, тим самим не оспорює наявних підстав для стягнення грошової суми.

Враховуючи те, що відповідач не виконала зобов`язання за укладеним договором, тому суд вважає доведеними наявність підстав для часткового задоволення позову та приходить до переконання, що слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №72449831 від 30 серпня 2022 року у загальному розмірі 8750,00 гривень, зокрема: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3750,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 579940988.1 від 23 лютого 2026 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 18).

Позовні вимоги задоволені частково на 43,75 %, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто судовий збір у розмірі 1164,80 гривень.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 511-512, 526, 610-612, 625, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1082 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12,13,19,81, 141, 263-265, 267, 273, 280-284, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, заборгованість за договором позики №72449831 від 30 серпня 2022 року у розмірі 8750,00 гривень (вісім тисяч сімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, судовий збір у розмірі 1164,80 гривень (одна тисяча сто шістдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205 Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 20 липня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.