Рішення № 138321317, 20.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2175/26

№ 2/183/1025/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивачів.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , через представника - адвоката Рукавкову Л.Б., звернулися до суду з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, в якому просили визнати:

- за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право спільної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 53,2 кв.м., житлова 29,5 кв.м.;

- за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право спільної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 53,2 кв.м., житлова 29,5 кв.м.;

- за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право спільної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 53,2 кв.м., житлова 29,5 кв.м.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що вони на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 , виданого 21.07.1988 року управлінням житлового комунального господарства міськвиконкому, отримали у спільну сумісну власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до домової книги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані у вищезазначеній квартирі.

Відповідно до технічного паспорту квартира за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі п`ятиповерхового будинку складається з 2-х кімнат та має загальну площу 53,2 кв.м., житлову 29,5 кв.м.

На зворотній стороні технічного паспорту міститься реєстраційний напис, посвідчений начальником бюро технічної інвентаризації м. Сіверськодонецьк, проте, що зазначена в свідоцтві квартира № 19 в ДКП «Бюро технічної інвентаризації» на праві приватної за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що здійснено реєстраційний запис № 559 від 26.08.1998 року.

19 серпня 2025 року позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської області, проте отримали рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 81187686 від 06.10.2025 року мотивовано тим, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно було надіслано запит до КП «Сєвєродонецьке БТІ» та отримано відповідь про те, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, у зв`язку з чим Сєвєродонецьке БТІ виконувати свої обов`язки не може, в тому числі надавати інформацію на запити державного реєстратора про наявні в архівні справах зареєстровані права власності до 01.01.2013.

В зв`язку з пошкодженням житла, у позивачів є необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації на пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресію російської федерації проти України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресію російської федерації, використанням електронної публічної послуги «Відновлення».

Враховуючи вищезазначене, позивачі позбавлені можливості внести інформацію про нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює реалізацію їх права розпоряджатись своєю власністю або отримати в подальшому компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна, тому у позивачів виникла необхідність у захисті своїх прав в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13 березня 2026 року цивільний позов залишено без руху (а.с. 27).

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 34).

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року закінчено підготовче провадження у справі (а.с.28).

Позиція сторін в судовому засіданні.

Представник позивачів та позивачі у призначене судове засідання не з`явилися, представник позивача звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі та без участі позивачів, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився,подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, а тому суд провів розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

На підставі ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачі, на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 , виданого 21.07.1988 року управлінням житлового комунального господарства міськвиконкому, отримали у власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до домової книги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані у вищезазначеній квартирі (зворот а.с. 9-11).

Відповідно до технічного паспорту квартира за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі п`ятиповерхового будинку складається з 2-х кімнат та має загальну площу 53,2 кв.м., житлову 29,5 кв.м. (а.с. 8-9).

На зворотній стороні технічного паспорту міститься реєстраційний напис, посвідчений начальником бюро технічної інвентаризації м. Сіверськодонецьк, про те, що означена вище у свідоцтві про право власності на квартиру, зареєстрована в ДКП «Бюро технічної інвентаризації» на праві приватної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що здійснено реєстраційний запис № 559 від 26.08.1998 року (зворот а.с. 7).

19 серпня 2025 року позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської області, проте отримали рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 81187686 від 06.10.2025 року мотивовано тим, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно було надіслано запит до КП «Сєвєродонецьке БТІ» та отримано відповідь про те, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, у зв`язку з чим Сєвєродонецьке БТІ виконувати свої обов`язки не може, в тому числі надавати інформацію на запити державного реєстратора про наявні в архівні справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 (а.с. 21).

Суд переконався, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, даний факт підтверджений Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.05.2022 за № 3223-5001555949, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с.16).

Також позивач ОСОБА_2 внутрішньо переміщеною особою, даний факт підтверджений Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.05.2022 за № 3223-5001555951, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с.18).

Також позивач ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою, даний факт підтверджений Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.03.2022 за № 1309-5000529362, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (зворот а.с.20).

Також до матеріалів справи долучено копію паспортів громадян України з відміткою про реєстрацію у вищевказаній квартирі позивачів (а.с.15,17, зворот а.с. 18-19).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частинами 3, 4 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації, відповідно до Закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Право власності позивача на квартиру набуте до 01 січня 2004 року, тому до таких правовідносин суд вважає за необхідне застосувати норми Цивільного кодексу УРСР,1963 року, Закону України від 07.02.1991 року «Про власність».

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про власність» громадяни набувають право власності у разі укладання угод, які не заборонені Законом.

За змістом ст.ст.128,153 Цивільного Кодексу УРСР, 1963 року, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібний у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однією зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції від 20.02.1997 року передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок) відповідно до ч. 7 ст. 8 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 4.1. Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995р. № 56 Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку № 12: б)державними органами приватизації: наймачам квартир в державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

В свою чергу, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї із таких умов:

1) Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації.

Між тим, державна реєстрація таких прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, одним з яких є документ, яких підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно (оригінал та копія), в якості якого є укладений у встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Згідно з ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи обставини справи, а також те, що позивачі на теперішній час позбавлені можливості отримати документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на їх нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-81,89,263,265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право спільної сумісної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м., житловою 29,5 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: бульвар Незалежності України, буд. 32, м. Сіверськодонецьк (до перейменування Сєвєродонецьк), Луганська область, Україна, 93400.

Суддя О.В.Сорока.