Ухвала суду № 138320669, 17.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/610/26

Єдиний унікальний № 742/3673/26

УХВАЛА

17 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Прилуки клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження №42026272210000055 від 01.05.2026 року за ч. 1 ст. 254 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_4 ,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження № 42026272210000055 від 01.05.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

До суду від обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 надійшло письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Клопотання мотивоване тим, що згідно з текстом обвинувального акта ОСОБА_3 інкримінується вчинення умисних дій, які мали місце на початку травня 2023 року.

Вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків, за які п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено дворічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Оскільки з моменту події (травень 2023 року) минуло понад два роки, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався, сторона захисту просить закрити кримінальне провадження, надаючи на це добровільну згоду обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених у його тексті.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 254 КК України є триваючим, а створені обвинуваченим штучні водойми існують на земельній ділянці по теперішній час.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та обвинувального акта в межах порушеного питання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули передбачені законом диференційовані строки давності.

Водночас матеріально-правовими підставами для такого звільнення є не лише закінчення встановлених строків, а й відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Поняття триваючого кримінального правопорушення вироблено в теорії кримінального права та закріплено у сталій практиці Верховного Суду. Особливими ознаками триваючих кримінальних правопорушень є їх тривалість у часі та безперервність протиправного стану, що характеризується відсутністю розривів у його вчиненні на стадії закінченого кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 353/999/23, днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день його фактичного припинення (за волею винного) або переривання (з причин, що не залежать від його волі, зокрема - викриття (виявлення) правопорушення уповноваженими органами).

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, полягає у безгосподарському використанні земель, що спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту.

Як убачається з тексту обвинувального акта, ОСОБА_3 інкримінується те, що він на початку травня 2023 року за допомогою спеціальної техніки здійснив безгосподарське використання двох частин земельної ділянками площами 0,2372 га та 0,0975 га шляхом зняття родючого шару ґрунту та створення заглиблень, що призвело до утворення на ній водних об`єктів (штучних водойм). Внаслідок вказаних дій земельні ділянки зазнали антропогенного впливу, рельєф місцевості змінено, а їх використання за цільовим призначенням («Для ведення особистого селянського господарства») припинено та є неможливим без проведення комплексу робіт із ліквідації водойм та подальшої рекультивації земель.

З початку виведення земель зі сільськогосподарського обороту склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, є закінченим, однак протиправний стан після цього не припинився. Створення штучних водойм на земельній ділянці сільськогосподарського призначення без належних дозволів утворює безперервний стан порушення вимог земельного та екологічного законодавства, який продовжується у часі, оскільки земельна ділянка й надалі перебуває у розритому та виведеному з обороту стані, а відновлення її первинного рельєфу обвинуваченим не здійснювалося.

Факт тривання протиправних наслідків та стану земельної ділянки підтверджується також долученим до матеріалів справи висновком експерта № СЕ-19/125-26/7511-ФХЕД від 23.06.2026 року, яким зафіксовано та розраховано збитки, заподіяні державі.

За таких обставин, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є триваючим кримінальним правопорушенням.

З огляду на це, строк давності притягнення до відповідальності за цим обвинуваченням обчислюється не з моменту початку земельних робіт у травні 2023 року, а з моменту переривання протиправного стану, тобто з дня його офіційного виявлення правоохоронними органами, яким є дата внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 01 травня 2026 року.

Враховуючи, що перебіг дворічного строку давності, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України для кримінальних проступків, розпочався лише 01.05.2026 року, станом на момент розгляду клопотання у липні 2026 року вказані строки не закінчилися.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що матеріально-правові підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого слід відмовити та продовжити судовий розгляд кримінального провадження по суті.

Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284, 286, 288, 314316, 369372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - відмовити.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, - продовжити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами судового розгляду.

Суддя ОСОБА_1