Рішення № 138320632, 08.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року місто Чернігів

Справа №748/594/26

Провадження №2/751/2006/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача Столітній Михайло Миколайович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

Згідно ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.03.2026 до суду надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3972073 від 11.09.2023 у розмірі 27 438,25 грн, а також понесені судові витрати (а.с.1-13).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №3972073 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в сумі 3 500,00 грн на строк 360 днів до 05.09.2024, який споживач зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ним. Товариством зобов`язання за договором виконано, тоді як відповідачем умови кредитного договору не виконані в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 27 438,25 грн. 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №3972073 від 11.09.2023.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 14 квітня 2026 року прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 02.06.2026 розгляд справи відкладено у звязку з неповідомленням відповідача про день та час розгляду справи.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

З урахуванням вищевикладеного судом 08.07.2026 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 11.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №3972073 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, останній отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі стандартної процентної ставки - 2% в день. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (а.с.77-86).

Договір підписано шляхом використання електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором «С424» (а.с.86).

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Правилами, які розміщені на вебсайті, повністю їх розуміє і приймає (п. 9.9 договору).

У паспорті споживчого кредиту, який також підписав відповідач, вказана вся необхідна інформація, яка надавалася споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та додаткова інформація (а.с.88-90).

Відповідно інформації АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_1 належить емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_1 на яку 11.09.2023 надійшли грошові кошти в сумі 3 500,00 грн (а.с.122-123).

Факт перерахування грошових коштів також підтверджується відомостями ТОВ «Пейтек Україна» (а.с.70).

Відповідно до розрахунку ТОВ «Лінеура Україна» заборгованості за кредитним договором, відповідач сплатив 1 260 грн у рахунок погашення процентів та 0,01 грн - у рахунок сплати тіла кредиту. Разом з тим станом на 24.05.2024 утворилася заборгованість у розмірі 20 158,25 грн, яка складається з: 3 499,99 грн залишку за тілом кредиту та 16 658,26 грн заборгованості за відсотками (а.с.93-98).

24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, згідно якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с.63-67, 68).

Про відступлення права вимог за кредитними договорами повідомлено боржників на зазначений в анкеті боржника телефонний номер (а.с.91).

Згідно акту приймання-передачі та витягу з реєстру боржників клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, зокрема за кредитним договором №3972073 від 11.09.2023, де боржником є ОСОБА_1 на загальну суму 20 158,25 грн, яка складається із залишку за тілом кредиту - 3 499,99 грн та заборгованості за відсотками - 16 658,26 грн (а.с.68,162-163).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3972073 від 11.09.2023 за період з 25.05.2024 до 05.09.2024 сума нарахованих відсотків становить 7 280,00 грн (а.с.99-100)

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір №3972073 від 11.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт перерахування коштів за спірним договором підтверджується інформацією АТ «Райффайзен Банк». Дана обставина не спростована стороною відповідача.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору №3972073 від 11.09.2023 відповідач не звертався.

Зазначений вище договір факторингу є чинним, його дійсність ніким не оспорена, а тому підлягає виконанню.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з того, що тіло кредиту у розмірі 3 499,99 грн підлягає стягненню з відповідача, оскільки з розрахунку заборгованості станом на 24.05.2024 вбачається, що з усієї суми заборгованості в розмірі 3 500,00 грн, відповідач здійснив оплату за тілом кредиту лише в сумі 0,01 грн (3 500,00-0,01=3 499,99).

Водночас суд не може погодитися із заявленим розміром заборгованості за вищевказаним кредитним договором у частині нарахованих процентів з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.4.1 договору строк кредиту 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка 2,00% в день, що застосовується у межах всього строку кредиту.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, яким статтю восьму Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Разом з цим, частиною 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом слід привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір №3972073 про надання споживчого кредиту укладено 11.09.2023, зі строком дії 360 днів, тобто до 05.09.2024. Отже, строк дії договору продовжується після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Відповідно до розрахунку позивача, відсотки згідно умов договору за 256 днів надання позики за період з 11.09.2023 до 24.05.2024, з врахуванням сплачених -(29.09.2023 -1 260,01 грн) коштів становлять 16 658,26 грн, за період з 25.05.2024 до 05.09.2024 (104 дні) становлять 7 280,00 грн.

Так, відсотки за період з 11.09.2023 до 22.04.2024 у розмірі 14 418,58 грн, з урахуванням частково сплачених, нараховані відповідно умов договору.

Проте, відповідно до вимог наведених вище приписів законодавства відсотки за користування кредитними коштами за період з 23.04.2024 до 20.08.2024 мають нараховуватися за ставкою 1,5 %, що становить 6 299,98 грн (3 499,99 х 1,5% х 120).

За період з 21.08.2024 до 05.09.2024 мають нараховуватися за ставкою 1,00 %, що становить 560,00 грн (3 499,99 х 1,00% х 16).

А тому розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням проведеної оплати, становить 21 278,56 грн (14 418,58 + 6 299,98+560,00).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №3972073 від 11.09.2023 в сумі 24 778,54 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 499,99 грн та нарахованих відсотків в сумі 21 278,56 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн (а.с.1).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 2 404,32 грн (24778,55х2662,40/27438,25).

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с.17-18), заявки №15655 від 26.01.2026 (а.с.73-74), ордеру на надання правової допомоги серії АІ №2131713 від 23.02.2026 (а.с.87), рахунку на оплату №15655-23/02-2026 від 23.02.2026 (а.с.92), акту прийому-передачі виконаних робіт №15655 від 23.02.2026 (а.с.101).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, частковим задовленням позову, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268, 280-288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 610, 611, 629, 1048 -1050, 1054 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 24 778 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн 55 коп заборгованості за договором про споживчий кредит №3972073 від 11.09.2023, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 3 499 грн 99 коп, заборгованості за відсотками 21 278 грн 56 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 2 404 грн 32 коп судового збору та 4 000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу, а всього 6 404 (шість тисяч чотириста чотири) грн 32 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 13.07.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: 03045, м. Київ вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщ.2, ЄДРПОУ 44559822)

Відповідач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Н. В. Маслюк