Рішення № 138320348, 20.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1447/26

2/683/1276/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Бадаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Птахокомплекс «Губин» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї на користь ТОВ «Птахокомплекс «Губин» завдані товариству збитки в розмірі 17273,28 грн. В обґрунтування позову посилалось на те, що 04.08.2023р. відповідачем власноруч написано заяву про прийняття на роботу на посаду продавець продовольчих товарів до ТОВ «Птахокомплекс «Губин» та зазначено, що у разі нанесення збитків товариству, відповідач зобов`язується відшкодувати завдані збитки. 04.08.2023р. наказом (розпорядженням) №538-п/23 ОСОБА_1 була прийнята на посаду продавець продовольчих товарів до ТОВ «Птахокомплекс «Губин». Під час роботи відповідачем написано заяву, якою вона надала згоду на відрахування з заробітної плати, всіх нарахованих сум при звільненні в рахунок завданих товариству збитків. 07.08.2023р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність.

24.02.2025 року наказом по підприємству №1-1/61.2 було вирішено провести позапланову інвентаризацію на торговій точці № 082126 у АДРЕСА_1 . 25.02.2025 року було проведено інвентаризацію та виявлено, що за даними бухгалтерського обліку на торговій точці повинно перебувати товару на суму 14 436,53 грн, нестача по товару склала 14 436,53 грн. 25.02.2025 року Актом про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються на торговій точці № 082126 у АДРЕСА_1 виявлено нестачу по коштах в розмірі 17 295,70 грн. 25.02.2025 року відповідно до Протоколу інвентаризаційної комісії, підписаного комісією в повному складі та затвердженого виконуючим обов`язки директора зазначено, про необхідність віднесення збитків, завданих товариству на рахунок матеріально відповідальної особи, а саме на продавця торгової точки № 082126 у АДРЕСА_1 . Відповідач надати письмові пояснення відмовилась, на робоче місце з 26.02.2025 не виходила, на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідала. Станом на 26.02.2025 відповідач завдала позивачу збитків на загальну суму 31 732.23 грн.

02.04.2025 року відповідача на підставі заяви та наказу № 260-п/25 відповідача звільнено з посади продавця продовольчих товарів ТТ № 082126 у АДРЕСА_1 . Для підписання наказу до товариства не прибула.

10.04.2025 року відповідачу направлено вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/353 з вимогою погашення завданих збитків на загальну суму 31 732,23 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.

24.04.2025 року відповідачу направлено повторно вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/399 з вимогою погашення завданих збитків на загальну суму 31 732,23 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.

01.05.2025 року відповідачу направлено вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/414 якою повідомлено, що на підставі заяви від відповідача, котрою надано згоду на відрахування з усіх видів виплат при звільненні позивачем частково погашено збитки та повідомлено про вимогу погашення залишку завданих збитків на суму 17 273,28 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.

08.04.2026 року відповідачу направлено вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/233, якою повідомлено, що на підставі заяви від відповідача, котрою надано згоду на відрахування з усіх видів виплат при звільненні позивачем частково погашено збитки та повідомлено про вимогу погашення залишку завданих збитків на суму 17 273,28 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала. Станом на 29.04.2026 року зв`язку з відповідачем немає, збитки не погашені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився та звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно з пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (які досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 135-1 КЗпП України).

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода - це втрата, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права, вирішуючи спори щодо відшкодування працівником майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд повинен установити такі факти: наявність прямої дійсної тттколи та її розмір: якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди: в чому полягала його вина: в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду: чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними.

Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (стаття 138 КЗпП України).

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29 листопада 2019 року в справі №607/1508/16-ц.

У пункті 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз`яснено, що виходячи з вимог ст. 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі ст.ст. 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати. Згідно зі ст. 130 КЗпП України неодержані підприємством, установою, організацією прибутки не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню працівником.

Судом установлено, що 04.08.2023р. відповідачем написано заяву про прийняття на роботу на посаду продавець продовольчих товарів до ТОВ «Птахокомплекс «Губин» та зазначено, що у разі нанесення збитків товариству, відповідач зобов`язується відшкодувати завдані збитки.

04.08.2023р. наказом (розпорядженням) №538-п/23 ОСОБА_1 була прийнята на посаду продавця продовольчих товарів ТОВ «Птахокомплекс «Губин». Під час роботи відповідачем написано заяву, якою вона надала згоду на відрахування з заробітної плати, всіх нарахованих сум при звільненні в рахунок завданих товариству збитків.

07.08.2023р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність.

24.02.2025 року наказом по підприємству №1-1/61.2 було вирішено провести позапланову інвентаризацію на торговій точці № 082126 у АДРЕСА_1 .

25.02.2025 року було проведено інвентаризацію та виявлено, що за даними бухгалтерського обліку на торговій точці повинно перебувати товару на суму 14 436,53 грн, нестача по товару склала 14 436,53 грн.

25.02.2025 року Актом про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються на торговій точці № 082126 у АДРЕСА_1 , виявлено нестачу по коштах в розмірі 17 295,7 грн.

У Протоколі інвентаризаційної комісії від 25.02.2025 року зазначено про необхідність віднесення збитків, завданих товариству, на рахунок матеріально відповідальної особи, а саме на продавця торгової точки № 082126 у АДРЕСА_1 .

Станом на 26.02.2025 відповідач завдала позивачу збитків на загальну суму 31 732.23 грн.

02.04.2025 року відповідача на підставі заяви та наказу № 260-п/25 звільнено з посади продавця продовольчих товарів ТТ № 082126 у АДРЕСА_1 .

10.04.2025 року відповідачу направлено вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/353 з вимогою погашення завданих збитків на загальну суму 31 732,23 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.

24.04.2025 року відповідачу направлено повторно вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/399 з вимогою погашення завданих збитків на загальну суму 31 732,23 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.

01.05.2025 року відповідачу направлено вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/414, якою повідомлено, що на підставі заяви від відповідача, якою надано згоду на відрахування з усіх видів виплат при звільненні, позивачем частково погашено збитки та повідомлено про вимогу погашення залишку завданих збитків на суму 17 273,28 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.

08.04.2026 року відповідачу направлено вимогу про погашення завданих збитків № 1-4/233, якою повідомлено про вимогу погашення залишку завданих збитків на суму 17 273,28 грн. Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.

Зазначені обставини підтверджуються: копією наказу (розпорядження) ТОВ «Птахокомплекс «Губин» від 04.08.2023р. №538-п/23 ТОВ; копією заяви ОСОБА_1 від 04.08.2023р.; копією договору про повну матеріальну індивідуальну відповідальність від 07.08.2023р.; копією робочої інструкції продавця продовольчих товарів; копією наказу по підприємству №1-1/61.2 від 24.02.2025р. про проведення позапланової інвентаризацію на торговій точці № 082126 АДРЕСА_1 ; копією інвентаризаційного опису від 25.02.2025р.; копією Акта про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються на торговій точці № 082126 у АДРЕСА_1 від 25.02.2025р.; копією Протоколу інвентаризаційної комісії від 25.02.2025р.; копією заяви ОСОБА_1 від 02.04.2025р.; копією наказу №260-п/25 про припинення трудового договору; копіями вимог про погашення завданих збитків від 10.04.2025 № 1-4/353, від 24.04.2025 № 1-4/399, від 01.05.2025 № 1-4/414, від 08.04.2026 № 1-4/233.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що з відповідача, яка працювала на ТОВ «Птахокомплекс «Губин» як матеріально відповідальна особа, необхідно стягнути на користь позивача завдані нею товариству збитки в розмірі 17 273,28 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3328 грн.

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» завдані товариству збитки в розмірі 17273,28 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» 3328 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин»; місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 2; код ЄДРПОУ 31603002;

відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 20 липня 2026 року.

Суддя Є.М. Андрощук