Ухвала суду № 138320031, 16.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/7965/26 1-кс/335/2701/2026

16 липня 2026 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62026080100002674 від 15 квітня 2026 року, за підозрою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпра, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 за погодженням процесуального керівника звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026080100002674 від 15.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Володимирського міського суду Волинської області від 03.02.2026 командира військової частини НОМЕР_1 зобов`язано невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі у зазначеній військовій частині, а ОСОБА_4 прибути до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.

На виконання вказаного судового рішення наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2026 № 48 солдата ОСОБА_4 зараховано на продовольче забезпечення до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 23.02.2026 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації інженерної роти військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме дезертирстві, тобто нез`явленні після призначення військовослужбовця вчасно на службу з метою ухилитись від проходження військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

За фактом вчинення зазначеного кримінального правопорушення, 15.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Посилаючись на дані про особу підозрюваного та обсяг пред`явленої підозри, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор. Просили врахувати, що ОСОБА_4 не оспорює обґрунтованості пред`явленої підозри, однак має намір продовжити військову службу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим. Просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити. Водночас, якщо слідчий суддя дійде висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, просили визначити підозрюваному заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя встановив таке.

СУ ГУНП України в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026080100002674 від 15.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

15.07.2026 слідчим СУ ГУНП України в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 складено та погоджено з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 повідомлення про підозру у вказаному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, що кваліфікується як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження № 62026080100002674 від 15.04.2026, встановив достатність підстав вважати висунуту ОСОБА_4 підозру обґрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти, ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї ж статті, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підставою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає наявність ризиків, визначених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, знищення, спотворення речей, документів, що мають важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також неможливість застосування до нього альтернативних запобіжних заходів. З цими доводами прокурора частково погоджується і суд.

Дійсно, на даний час досудове розслідування не завершене, а саме не допитані всі свідки події, що не виключає можливості впливу підозрюваного на них. Зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, не виключається і ризик переховування останнього від органу досудового розслідування і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та вчинення ним іншого кримінального правопорушення. На користь зазначеного висновку свідчить і те, що ОСОБА_4 згідно з довідкою про звільнення ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з 13.12.2025 по 04.02.2026 перебував під вартою та був звільнений на підставі ухвали Володимирського міського суду Волинської області від 03.02.2026 та вибув до ВЧ НОМЕР_1 . Водночас, до вказаної військової частини прибув 15.02.2026. Після поновлення його на службі 15.02.2026 на виконання вищезазначеної ухвали суду, якою закрите кримінальне провадження щодо нього за ч. 5 ст. 407 КК України, 23.02.2026 самовільно залишив місце служби, тобто через невеликий проміжок часу з моменту поновлення на службі, і надалі переховувався від органів військового командування тривалий час аж до моменту його затримання 15.07.2026.

Крім того, судом при вирішенні даного питання враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, згідно із санкцією ч. 4 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Також слідчим суддею згідно з положеннями ст. 178 КПК України враховуються дані про особу підозрюваного, його молодий вік, те, що є військовослужбовцем, його стан здоров`я (згідно з медичною характеристикою від 28.02.2026 за медичною допомогою не звертався; згідно з відповіддю КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР від 27.05.2026 № 2238-див, ОСОБА_4 з 2024 року неодноразово оглядався лікарем-наркологом, востаннє 13.12.2025, виставлено діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, епізоди інтоксикації).

Слідчим суддею враховується сімейний стан, за яким підозрюваний розлучений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, а також майновий стан підозрюваного, а саме, що він офіційних доходів наразі не має. Згідно з долученою до матеріалів кримінального провадження довідкою з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_4 в порядку ст. 89 КК України не судимий, проте, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.

Аналіз вищенаведених обставин та даних про особу підозрюваного дає підстави для висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в клопотанні та прокурор під час його розгляду.

Водночас, ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилався слідчий та прокурор, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження не містять посилання на речі і документи, які не досліджено органом досудового розслідування та які може знищити, спотворити чи приховати підозрюваний. Клопотання у цій частині носить абстрактний характер та обґрунтовано лише загальним посиланням на можливість вчинення підозрюваним вказаних дій.

Також на виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Втім, слідчий суддя вважає неможливим застосувати менш суворий запобіжний захід, зокрема, домашній арешт, оскільки підозрюваний хоча і має зареєстроване місце проживання у місті Запоріжжі, проте, тривалий час переховувався від військового командування, незважаючи на те, що невдовзі після звільнення з місця попереднього ув`язнення мав обов`язок продовжити військову службу, що було умовою його звільнення відповідно до вищезазначеної ухвали суду.

Інші більш м`які запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, на переконання слідчого судді, не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено вище, слідчий суддя доходить висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 цієї статті передбачені винятки, за яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Зокрема, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.

Взявши до уваги особистість підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого діяння, що викладені в повідомленні про підозру, а також з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає можливим визначити останньому розмір застави у мінімальному розмірі для цієї категорії злочину.

За змістом ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, який обчислюється з моменту затримання підозрюваного, і строку досудового розслідування конкретного кримінального провадження.

Як зазначено вище, повідомлення про підозру складене 15.07.2026. Отже, строк досудового розслідування з урахуванням даних обставин завершується 15.09.2026, водночас, визначений вищезазначеною нормою максимальний строк утримання під вартою завершується 13.09.2026. Тому строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 слід обчислювати з 15.07.2026 до 13.09.2026.

Підсумовуючи все вищевикладене, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на вказаний строк із можливістю внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з 15 липня 2026 року до 13 вересня 2026 року включно, з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 х 80), що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок за такими реквізитами: код отримувача (ЄДРПОУ) 26316700; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA928201720355289002015001205. В призначенні платежу вказати: вид платежу застава за ОСОБА_4 , справа 335/7965/26 (1-кс/335/2701/2026), Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну власного місця проживання та/або місця роботи (військової служби); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти.

Роз`яснити ОСОБА_4 обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки їх невиконання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 16 липня 2026 року.

Повний текст ухвали оголошений 20 липня 2026 року о 16:45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1