Ухвала суду № 138319994, 17.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.07.2026

Справа № 334/7017/26

Провадження № 1-кс/334/1859/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні у залі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя клопотання Старшого слідчого СВ Мелітопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Костів Валківського району Харківської області, який перебуває на посаді номера обслуги 2 гранатометного відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання Старшого слідчого СВ Мелітопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.

Клопотання погоджено керівником Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 .

Обґрунтовуючи своє клопотання слідчий зазначає, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №21 від 21.01.2023 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_6 , який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 09.12.2022 №347-рс, зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду номера обслуги 2 гранатометного відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Отже, з 21.01.2023 року, ОСОБА_6 вважається таким, що прийняв справи та посаду та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

03.06.2023 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив розташування підрозділу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

15.07.2026 о 11:01 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, старшим слідчим СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Слідчий вважає, що обставини, які викладені у клопотанні та долучені письмові докази відповідають нормам національного та міжнародного законодавства для звернення до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий просив суд задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Доводив суду наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування саме такого запобіжного заходу, з підстав вказаних у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснював, що прийняв рішення самовільно покинути місце служби через негідне ставлення до нього як до бійця, приниження його честі та гідності. Також доводив суду, що у нього не має наміру переховуватися від органів досудового слідства, прокурора або суду, а тим паче впливати на свідків або вчиняти інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 запевняв суд, що не буде відлучатися від органів досудового розслідування та суду, та у разі обрання йому запобіжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою, буде намагатися приїжджати до суду або виходити на відеоконференцзв`язок.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого та доводила, що слідчим та прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, як наголосив КСУ у червні 2026 року, закон не може ставити військових у гірше процесуальне становище порівняно з цивільними особами лише через факт їхньої служби. Автоматичний арешт прирівнював їх до особливо небезпечних злочинців, що дискримінує за сферою діяльності. А звідси, безальтернативний захід запобіжного заходу визнаний неконституційним, тому, у разі вирішення судом про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави у межах, передбачених Законом.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріали кримінального провадження, оцінивши докази у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Нормативними вимогами частини 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За змістом частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

У свою чергу вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Імперативними положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлена свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Нормою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м`які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків та його належної поведінки.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №21 від 21.01.2023 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_6 , який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 09.12.2022 №347-рс, зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду номера обслуги 2 гранатометного відділення гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Отже, з 21.01.2023 року, ОСОБА_6 вважається таким, що прийняв справи та посаду та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

03.06.2023 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив розташування підрозділу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

15.07.2026 о 11:01 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, старшим слідчим СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків, матеріалами проведеного службового розслідування, іншими матеріалами кримінального провадження.

Отже, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин.

Слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років. З огляду на тяжкість інкримінованого правопорушення та можливі наслідки у разі визнання його винним, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вчинити спробу ухилитися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання. ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану на території України, з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, може виїхати за межі України. У зв`язку з цим правоохоронні органи фактично позбавлені можливості затримати підозрюваного та, відповідно, притягнути його до кримінальної відповідальності. Це створює реальні ризики того, що підозрюваний переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд зазначає, що даний ризик залишається актуальним, з огляду на встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні - а саме, шляхом усного допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд має право обґрунтовувати свої висновки виключно тими показаннями, які були безпосередньо сприйняті ним під час судового засідання. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд не вправі посилатися у судовому рішенні на показання, надані свідком під час досудового розслідування слідчому чи прокурору.

Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на подальших стадіях, зокрема під час судового розгляду - до моменту безпосереднього отримання судом свідчень та їх дослідження.

Ризик того, що ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення, доводиться тим, що кримінальне правопорушення скоєне фактично у березні 2023 року. До теперішнього часу до військової частини не прибуває, проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, на даний час продовжує вчиняти злочин, на службі характеризується посередньо. Тобто, вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень в т.ч. проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_6 .

Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_6 , що він буде з`являтися до органів досудового розслідування, прокурора або суду за першою вимогою, оскільки місце проживання підозрюваного знаходиться в іншій області. Через порушення логістичного сполучення між Харківською областю(місцем проживання підозрюваного) та Запоріжжям (місцем досудового розслідування та суду) виникають ризики прибуття підозрюваного до слідчого, прокурора або суду.

Крім того, як пояснив слідчий у судовому засіданні, щодо підозрюваного ОСОБА_6 необхідно провести медичну експертизу, яка потребує безпосередньої участі підозрюваного.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, застосування заходів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечить виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Слідчий також наголошував, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Проте, рішенням Другого сенату КСУ № 4-р(ІІ)/2026 від 24 червня 2026 року визнано неконституційним безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у дезертирстві (ст. 408 КК України) та низці інших військових злочинів під час дії воєнного стану.

Тому, суд враховує норми статті 183 КПК України, де за правилами частини 3 вказаної статті, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що з урахуванням встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 для гарантування виконання покладених на нього обов`язків, останньому необхідно визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом для особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Під час досудового розслідування строк дії ухвали про тримання під вартою становить до 60 днів. Якщо цього часу недостатньо, прокурор має право звернутися з клопотанням про його продовження. При цьому загальний сукупний строк тримання під вартою не може перевищувати строків розслідування, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Слідчий та прокурор наголошували на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.09.2026 року, тому, суд вважає за необхідне зазначити, що термін застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати з часу фактичного затримання ОСОБА_6 з 15.07.2026 року з 11 год.01 хв., до 15.09.2026 року часу закінчення строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання Старшого слідчого СВ Мелітопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, р/р UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №1-кс/334/1859/26, ЄУН 334/7017/26.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, в межах строку досудового розслідування.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування;

3) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується підозрюваний.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1