Постанова № 138319438, 15.07.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3604/26

Провадження № 3/577/1107/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2026 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.

адвоката Сидоренка В.В.

розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, місце роботи не встановлено, РНОКПП: не виявлено,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №693493 від 15.06.2026 року ОСОБА_1 15 червня 2026 року о 10 год. 25 хв. за адресою: м. Конотоп, вул. Інтернатна, 66 керував т/з з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотестер №6820 та в медичному закладі Конотопської ЦРЛ у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Порушник ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Адвокат Сидоренко В.В. в судовому засіданні просив закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП. Надав пояснення, в яких, крім іншого, зазначив, з протоколом не згодні, вважають його не обгрунтованим, а викладені в ньому обставини такими, що не відповідають дійсності. З відеозапису можна бачити, що поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі. Після того як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, поліцейський відразу почав складати протокол про адміністративне правопорушення, що є порушенням порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, повинно судом оцінюватися критично наявне в матеріалах справи письмове направлення на проходження даного огляду з тих підстав, що з оглянутого відеозапису не вбачається, що воно було запропоновано та вручено особі, а саме ОСОБА_1 до складання протоколу про адміністративне правопорушення. Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол за статтею 130. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні. Вимога працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння має бути чіткою та зрозумілою для сприйняття. Саме по собі запитання поліцейського, без вимоги пройти такий огляд, не може бути розцінено як вимогу працівника поліції у розумінні п.2.5 ПДР. При цьому поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 те, що відмова від проходження огляду прирівнюється за наслідками до керування транспортним засобом в стані сп`яніння. Факти справи у їх сукупності, вказують на те, що ОСОБА_1 невірно оцінював правові аспекти своїх дій. Ця помилка свідчить про вади розуміння і, відповідно, вади волі (мотив невиконання вимог закону і бажання вчинити дії спрямовані на це). Ці сумніви в справі за ст. 62 Конституції України належить трактувати в користь ОСОБА_1 відповідно до принципу суб`єктивного ставлення у вину. Із відеозапису подій можна бачити про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Поліцейські не встановлювали у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння до надання пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння. Не було встановлено будь-якої поведінки ОСОБА_1 , що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 адекватно реагував на питання працівників поліції, його розмова є логічною, спокійною, відповідає характеру подій. Будь-яких проявів неадекватної поведінки він не припустився. За наведених обставин, у конкретному випадку, можна говорити, що зазначення працівниками поліції ознак сп`яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи. Таким чином, працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння. Ознаки алкогольного сп`яніння, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення відрізняються від тих ознак, що вказані в акті огляду. З відеозапису можна бачити про відсутність таких ознак сп`яніння, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: почервоніння обличчя, нестійка хода. Перед тим, як звинуватити водія у вживанні спиртних напоїв, поліцейський спитав у ОСОБА_1 чи вживав він спиртні напої, той відразу відповів, що не вживав. Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те ознак, відмова від проходження медичного огляду правових наслідків не породжує. У даному випадку поліцейський пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, називаючи довільні ознаки такого сп`яніння, яких у водія транспортного засобу візуально не було. Таким чином, поліцейський називав ОСОБА_1 довільно ознаки сп`яніння, яких у нього, як можна бачити з відеозапису, не було, поліцейський не міг забезпечити проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу через відсутність в наявності технічного приладу, пропонував проходження огляду, а не вимагав, що створювало у водія помилкове уявлення про право вибору. Таким чином, матеріали справи у якості доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП містять лише недопустимі і недостовірні докази. Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду не надано. Також просить визнати акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на медичний огляд водія на стан сп`яніння недопустимими доказами.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції направлено такі докази, які досліджені під час розгляду справи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №693493 від 15.06.2026 року, який містить виклад раніше вказаних обставин, складений інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Салогуб Р.Р. (а.с.1);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2)

- направлення на медичний огляд на стан сп`яніння (а.с.3);

- відеозапис (а.с.5).

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння визначена «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджено наказом МВС України 07.11.2015 року (п.п. 1-7 розділу ІХ) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (п.п. 3-8).

Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. (ч. 2 ст. 266 КУпАП). У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Огляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і проводиться в присутності поліцейського (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Суд також враховує, що згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст. 255 КУпАП.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №693493 від 15.06.2026 року. ОСОБА_1 даному протоколі розписався, заперечень чи зауважень щодо викладених у протоколі обставин ним не було зазначено (а.с.1).

Диском із відеозаписом на якому зафіксовано події вчинення адміністративного правопорушення та відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. А саме, згідно відеозапису від 15.06.2026 року зафіксовано факт керування ОСОБА_1 , а потім відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі. (а.с.5).

Суд вважає, що на відеозаписах зафіксована чітка послідовність подій, які відбувались 15.06.2026 року, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, поліцейський Конотопського РВП ГУНР в Сумській області Салогуб Р.Р. в судовому засіданні пояснив, що 15.06.2026 року о 10:25 год. було зупинено ОСОБА_1 та було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. Після чого було складено адмінпротокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також суд вважає, що доводи сторони захисту не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , який отримав посвідчення водія, повинен знати Правила дорожнього руху, зокрема вимоги п. 2.5 ПДР та наслідки їх невиконання передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських, працівник поліції чітко і зрозуміло пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, або проїхати в медичний заклад для проведення огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 на пропозиції працівника поліції пройти огляд відмовився, просив цього не робити, постійно телефонував комусь та просив подзвонити працівникам поліції та допомогти вирішити питання.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про недопустимість акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на медичний огляд на стан сп`яніння. Той факт, що долучене до матеріалів справи направлення у медичний заклад складено формально і не вручено ОСОБА_1 та невідповідність ознак алкогольного сп`яніння, зазначених в акті огляду, ознакам зазначених в протоколі не є беззаперечним доказом порушення з боку працівника поліції, не спростовує порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР та не тягне за собою безумовного закриття справи, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_1 , відповідно до встановленого порядку, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, наявні у справі докази, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що долучені до матеріалів справи відеозаписи беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують відомості викладені в протоколі та вину правопорушника.

Докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Під час розгляду справи судом адвокат Сидоренко В.В. не навів переконливих доводів, які б свідчили про відсутність як і події, так і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Перевіривши сукупність доказів по справі, вважаю, що викладеними матеріалами справи поза всяким сумнівом доведено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Таким чином, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, суд доходе висновку, що дії ОСОБА_1 , містять ознаки саме такого правопорушення, та його дії необхідно кваліфікувати саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (рахунок отримувача - UA628999980313090149000018001; отримувач коштів ГУК у Сумській обл/Сумська обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО) -899998; Призначення платежу 21081300; Код класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: С. В. Галян