Ухвала суду № 138318633, 13.07.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1313/26 Провадження № 2/486/1528/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м.Південноукраїнська, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дмітрішина О.В. звернулася до суду з позовом до ЦНАПу м.Південноукраїнська, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності.

В позовній заяві позивач просить визнати право власності за позивачем на приміщення 16 за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши надану позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору додано платіжну інструкцію від 23.06.2026 року на суму 665,60 грн. та платіжну інструкцію від 01.04.2026 року на суму 665,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим не зазначена вартість приміщення 16 за адресою: АДРЕСА_1 та не визначена ціна позову.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

При цьому документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Натомість з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не визначено ринкової вартості приміщення, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, згідно з яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

В даному випадку, відсутні підстави вважати, що на день подання позову позивач позбавлений можливості замовити оцінку приміщення за наявними документами та встановити його ціну на день звернення до суду.

З огляду на наведене, ненадання позивачем ринкової вартості нерухомого майна унеможливлює визначитися з ціною позову та розміром судового збору, який слід сплатити позивачем за подання даного позову.

Судовий збір має бути сплачений згідно платiжних реквiзитів для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA408999980313151206000014476, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином враховуючи вище вказане, позивачу слід провести оцінку нерухомого майна для визначення ціни позову та сплатити судовий збір, з урахуванням ціни позову, докази чого надати суду.

Крім того, слід зазначити, що частина перша статті 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати за ним право власності на приміщення 16 за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на неможливість зареєструвати право власності на це приміщення. При цьому не наведено обґрунтування того, яке право позивача було порушено, що є недотриманням пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Крім того, заявляючи вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, представником позивача притягнуто у якості відповідача ЦНАПу м.Південноукраїнська, однак зі змісту позовної заяви не зрозуміло як вказаний відповідач має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За даних обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг м.Південноукраїнська, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Волощук