Рішення № 138318469, 17.07.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/919/26

РІШЕННЯ

іменем України

"17" липня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Ротар М.М. за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

у березні 2026 року, через систему «Електронний суд», ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №546233-КС-002 про надання кредиту від 09.08.2025 року в розмірі 122791,20 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №546233-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 09 серпня 2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) щодо укладення договору №546233-КС-002 про надання кредиту. У цей же день, ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору, на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6288, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено. Таким чином, 09 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено вищевказаний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 44000 гривень 00 копійок на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. Строк повернення кредиту 24.01.2026 рік. .

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договору кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 44000 гривень 00 копійок, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , який позичальником вказаний при заповненні анкетних даних в особовому кабінеті.

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором №546233-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за договором №546233-КС-002 про надання кредиту в розмірі 122791,20 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 37840,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 56571,20 грн, заборгованість по відсоткам відповідно до ст..625 ЦПК 22000 ,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 6380,00 грн.

З врахуванням викладеного, позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 09 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, за клопотанням позивача, витребувано докази у банківської установи.

11 червня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому останній зазначив, що не погоджується з нарахуванням відсотків за ст..625 ЦК України, оскільки це заборонено законом, вважає незаконним стягнення комісії, оскільки позивачем не доведено правомірність її нарахування, вважає, що нараховані проценти є надмірними порівняно з сумою отриманих кредитних коштів, розрахунок заборгованості не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, відсутні докази фактичного перерахування кредитних коштів. При цьому відповідач визнає суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 37840 грн.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просив суд: врахувати надані пояснення та відмовити повністю ТОВ «Бізнес Позика» у задоволенні позову до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором.

11 червня 2026 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшла відповідь позивача ТОВ «Бізнес Позика» на відзив, в якому зазначає, що не погоджується з доводами та запереченнями викладеними стороною відповідача у відзиві на позовну заяву.

Щодо перерахування кредитних коштів за кредитним договором зазначає, що номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за кредитним договором був вказаний позичальником під час заповнення анкетних даних в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 44000 гривень 00 копійок шляхом перерахування на банківську картку позичальника. До позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі «Platon» та яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником ТОВ «ПрофітГід», який надає послуги на підставі договору про надання послуг. Щодо наданих стороною позивача документів первинної бухгалтерської документації (бухгалтерського обліку) зазначає, що наданий позивачем разом з позовною заявою доказ (докази) перерахування кредитних коштів у вигляді довідки з платіжної системи, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором, разом з іншими доказами по справі, а саме кредитним договором, доказами перерахування кредитних коштів, є належними, допустимими та достатніми доказами перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором та існування у відповідача заборгованості за кредитним договором.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором позивач зазначає, розмір та тип процентної ставки визначений договором, процента ставка нараховується кожен день на залишок заборгованості за тілом кредиту , а також вказує, що якби позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі. Однак, невиконання (неналежне виконання) позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту. На підтвердження того, що у відповідача відсутня заборгованості за кредитним договором та що відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договору графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона відповідача таких доказів суду не надала. Щодо доданого до позовної заяви детального розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором вказує, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з обставинами та матеріалами справи. Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані та відображені у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором розрахована з врахуванням всіх платежів відповідача за кредитним договором. Якщо сторона відповідача вважає, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором є начебто необґрунтованим та таким, що начебто не узгоджується з обставинами та матеріалами справи, вона не була позбавлена можливості у відповідності до принципу змагальності сторін, надати суду свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем його проживання, причину неявки суду не повідомив.

Суд ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві проти цього не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у заявах по суті спору, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

09.08.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №546233-КС-002 про надання кредиту.

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 44 000 гривень 00 копійок на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Відповідно до п.2.3 зазначеного Договору, строк, на який надається кредит - 24 тижнів.

Згідно п.2.4 вказаного Договору, стандартна процентна ставка за кредитом - в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.2.5 зазначеного Договору, комісія за видачу кредиту - 8800 гривень 00 копійок. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно п.2.6 вказаного Договору, комісійна винагорода, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за договором через веб-сайт кредитодавця або через особистий кабінет становить не більше 0,65% від суми платежу, що вноситься позичальником. При цьому, кредитодавець забезпечує позичальнику можливість безкоштовного здійснення переказу коштів (без стягнення комісійної винагороди) способами оплати, визначеними кредитодавцем. Інформація про такі способи оплати розміщена на сайті кредитодацем за посиланням: http://my.tpozyka.com.

Відповідно до п.2.7 зазначеного Договору, загальний розмір наданого кредиту - 44000 гривень 00 копійок.

Згідно п.2.8 вказаного Договору, строк дії договору - до 24.01.2026 року.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Договору, технологія (порядок) укладення договору: Договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п.4.1 вказаного Договору, кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній в п.2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений в розділі 12 Договору.

Відповідно до п.4.2 зазначеного Договору, позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п.10.2 Договору, починаючи з першого дня користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п.4.2.2 та Додатку №1 до Договору.

У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Згідно п.4.2.1 вказаного Договору, у разі, якщо погашення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.4.2.2 та Додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховується відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.10.2 договору.

Відповідно до п.7.5 зазначеного Договору, у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.11.3 зазначеного Договору, підписуючи цей договір, позичальник підтверджує, зокрема, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не заперечує факт укладення та підписання саме договору № 546233-КС-002 про надання кредиту від 09.08.2025 року.

Як вбачається з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, складеного ТОВ «ПрофітГід», останнє підтвердило ТОВ «Бізнес Позика», в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04 листопада 2020 року та на підставі інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача з призначенням переказу - перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №546233-КС-002 від 09.08.2025. Сума переказу 44000 грн.

Відповідно до виписки за договором за період 09.08.2025-12.08.2025, що надана АТ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на картку НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 09.08.2025 року зараховано переказ у сумі 44000 гривень.

Отже, позивач ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконав у повному обсязі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 після отримання від позивача ТОВ «Бізнес Позика» кредитних коштів у загальній сумі 44000 гривень 00 копійок, належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, який складений ТОВ «Бізнес Позика» за період з 09.08.2025 р по 16.02.2026 року, ОСОБА_1 за даним кредитним договором здійснив наступні оплати: 09.08.2025 року у сумі 9020 грн, 07.09.2025 року у сумі 7000 грн. У подальшому, відповідач платежі не здійснював, внаслідок чого станом на 15.02.2026 року мав заборгованість у загальній сумі 122791,20 грн, з яких: 37840,00 грн - заборгованість за кредитом; 56571,20 грн - заборгованість за процентами, які нараховані у період з 09.08.2025 року по 24.01.2026 року включно; 22000,00 грн - заборгованість по процентам за ст.625 ЦК України, заборгованість за комісією 6380 грн.

Оцінюючи поданий позивачем ТОВ «Бізнес Позика» розрахунок заборгованості за кредитним договором з точки зору допустимості та належності, суд враховує, що такий був проведені із застосуванням відповідних розрахунків, належним чином обґрунтований та мотивований.

При цьому, відповідачем ОСОБА_1 здійснені позивачем ТОВ «Бізнес Позика» розрахунки заборгованості за кредитним договором заперечуються в частині заборгованості по відсоткам відповідно до ст..625 ЦК України в розмірі 22 000 грн. та комісії в розмірі 6380 грн. При цьому відповідачем не подано контр розрахунку заборгованості по нарахованим процентам в розмірі 56571,20 грн, яку він вважає завищеною.

Твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), суд не приймає до уваги, оскільки ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою та не відкривав відповідачу рахунку для погашення кредитної заборгованості.

Одночасно, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, виходячи із сум складових заборгованості за договором №546233-КС-002 про надання кредиту від 09.08.2025 року, вимоги щодо стягнення яких заявлено позивачем ТОВ «Бізнес Позика», загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором становить 100791,20 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 37840,00 грн, заборгованості по процентам 56571,20 грн, заборгованості за комісією 6380 грн.

Одночасно суд звертає увагу, що відповідно до ст.4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у сумі 22000 гривень 00 копійок.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором №546233-КС-002 про надання кредиту, який був укладений 09.08.2025 року між ним та ТОВ «Бізнес Позика», як в обумовлені договором строки, так і після їх закінчення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у загальній сумі 100791,20 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 37840,00 грн, заборгованості по процентам 56571,20 грн, заборгованості за комісією 6380 грн.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №5415 від 27.02.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог.

Так, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2183,17 грн (пропорційно до. розміру задоволених позовних вимог, який становить 82%).

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239), заборгованість за договором №546233-КС-002 про надання кредиту від 09 серпня 2025 року у сумі 100 791,20 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 37 840,00 грн, заборгованості по процентам 56 571,20 грн, заборгованості за комісією 6 380 грн, а також судовий збір 2183,17 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено 17 липня 2026 року.

Суддя М.М. Ротар