Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/124/26
(ЗАОЧНЕ) №пр. 2/384/206/2026
30 червня 2026 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Галицького В.В.,
зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
26.03.2026 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Вільшанського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 24.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 775262, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4500 грн. Відповідач не виконав свої зобов`зання. 24.03.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал» уклали Договір факторингу №ККЛУ24032021. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №775262 від 24.05.2020 року. Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №775262 від 24.05.2020 року у розмірі 14760 грн., витрати щодо сплати судового збору та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.
Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини:
Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що 24.05.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту №775262, з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит у сумі 4500 грн., строком на 30 днів, стандартна процентна ставка 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
23.06.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір до договору №775262 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 24.05.2020 року, яким продовжено строк договору №775262 від 24.05.2020 року до 24.07.2020 року, із процентною ставкою 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
30.07.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено додатковий договір до договору №775262 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 24.05.2020 року, яким продовжено строк договору №775262 від 24.05.2020 року до 30.08.2020 року, із процентною ставкою 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
24.05.2020 року ТОВ «Лінеура Україна» перераховано відповідачу грошову суму 45000грн. на платіжну картку, що підтверджено листом ТОВ «УПР» вих. №1-1002 від 10.02.2026 року.
Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої зобов`язання, передбачені умовами договору про надання фінансового кредиту №775262 від 24.05.2020 року та здійснило перерахунок коштів на вказані відповідачем в заявці реквізити банківської картки.
Крім того, факт перерахування коштів в сумі 4500 грн. на рахунок ОСОБА_1 підтверджується довідкою АТ КБ «Приват банк» від 087.05.2026 року №20.1.0.0.0/7-260504/85277-БТ, яка надана на виконання ухвали суду.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №775262 від 24.05.2020 станом на 23.03.2021 року відповідач має заборгованість в загальній сумі 14760 грн., яка складається: заборгованість за тілом кредиту 4500 грн., заборгованість за відсотками 10260 грн..
Відповідно до договору факторингу № ККЛУ - 24032021 від 24.03.2021 року ТОВ «Лінеура України» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право вимоги коштів у боржників, в тому числі до ОСОБА_1 ..
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ - 24032021 від 24.03.2021 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14760 грн.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору відповідачем. Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідач не заперечив та не спростував.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, Акт №1594 наданих послуг від 09.03.2026 року, детальний опис наданих послуг від 09.03.2026.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн..
Частиною 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79018, НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») 14760 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. заборгованості за договором №775262 від 24.05.2020 року, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 4500 грн., заборгованість за відсотками 10260 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79018, НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя:
Судове рішення № 138317029, Вільшанський районний суд Кіровоградської області було прийнято 30.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 384/124/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: