Рішення № 138316417, 17.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/33877/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до договору кредитної лінії №00-9933975 від 28.08.2024, укладеного між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит в розмірі 8000,00 грн, строком на 360 днів (до 23.08.2025). 16.04.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал, право вимоги за кредитним договором №00-9933975 від 28.08.2024 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 23662,40 грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14062,40 грн - заборгованість за процентами; 1600,00 грн - комісія.

Ухвалою суду від 25.11.2025 відкрито провадження у цивільній справі №127/33877/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, було визначено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Копія ухвали суду від 25.11.2025 направлена позивачу ТОВ «Юніт Капітал» та відповідачу ОСОБА_1

20.03.2026 представником відповідача - адвокатом Сікорською І.С. подано відзив. 23.03.2026 - подано відповідь на відзив представником позивача Куксою К.О.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 279 ч. 5 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 28.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9933975, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 8000,00 грн, строком на 360 днів (до 23.08.2025) (п. п. 1.2, 1.3). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На період строку, визначеного у п. 1.3 договору, нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою - 0,94% від суми кредиту за кожен день користування ним (п. 1.5.1). За умови договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 20,00% від суми кредиту, що становить 1600,00 грн (п.1.6). Загальна вартість кредиту - 36672,00 грн (п. 1.9).

П. 2.2 договору встановлено, що сторони дійшли згоди, що договір укладається в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

28.08.2024 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема, основні умови кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Також сторони узгодили графік щомісячних платежів за договором, який містить інформацію про дату видачі кредиту - 28.08.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 360 днів (тобто до 23.08.2025), сума погашення кредиту - 8000,00 грн, проценти за користування кредитом - 26736,00 грн, комісія за надання кредиту - 1600,00 грн, загальна вартість кредиту - 36336,00 грн.

Згідно довідки ТОВ «Макс Кредит» про ідентифікацію, клієнт, з яким укладено договір №00-9933975 від 28.08.2024, ідентифікований ТОВ «Макс Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснено: одноразовий ідентифікатор - 20012; час відправки ідентифікатора позичальнику - 28.08.2024 о 20:18:11; номер телефону - НОМЕР_1 .

На виконання умов договору ТОВ «Макс кредит» 28.08.2024 перерахувало грошові кошти в сумі 8000,00 грн на банківську карту ОСОБА_1 , про що зазначається у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» та додатком до підтвердження.

До матеріалів справи додані Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Макс Кердит».

16.04.2025 між ТОВ «Макс кредит» і ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал, право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Макс кредит», перейшло до ТОВ «Юніт Капітал», в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9933975 від 28.08.2024. Зазначене підтверджується копією договору факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025, копією акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025, копією витягу з реєстру боржників за договором факторингу №16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025.

Договір факторингу не визнаний недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно ст. 204 ЦК України договір є дійсним і враховується судом.

Із детального розрахунку заборгованості за договором, складеного ТОВ «Макс Кердит» встановлено, що за боржником ОСОБА_1 за період з 28.08.2024 по 16.04.2025 обліковується заборгованість в сумі 23662,40 грн, з яких 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14062,40 грн - заборгованість за процентами, 1600,00 грн - комісія.

Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк» від 23.01.2026 на ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 28.08.2024 було перераховано 8000,00 грн, що також підтверджується випискою за договором б/н за період з 28.08.2024 до 02.09.2024.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов`язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконував належним чином умови договору про надання кредиту, тому права позивача підлягають захисту.

10.09.2025 між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 витрати на правничу допомогу розраховуються таким чином: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-9933975 від 28.08.2024 (2 год.) - 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника за договором кредитної лінії №00-9933975 від 28.08.2024 (2 год.) - 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації (1 год.) - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації (1 год. ) - 500,00 грн.

До матеріалів позову додана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І.

Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядається, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участі в судовому засіданні при розгляді справи, позов подано до суду в системі "Електронний суд", суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача на правничу допомогу неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 1054, 639, 629, 628, 526, 527, 530, 207 ЦК України,

Законом України «Про електронну комерцію»,

Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»,

ст.ст. 13, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9933975 від 28.08.2024 в розмірі 23662 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 к., з яких 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14062,40 грн - заборгованість за процентами, 1600,00 грн - комісія,

а також стягнути 2422,40 грн судового збору і 4000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, м. Київ, бульвар Л.Українки, 34, офіс 333;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено 17.07.2026.

Суддя О.О. Венгрин