Ухвала суду № 138316402, 24.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12119/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, з неповною вищою освітою, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12024181010000319 від 06.02.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

В обґрунтування вказано, що у провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 12024181010000319 від 06.02.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396 КК України.

У межах зазначеного вище кримінального провадження 28.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у набутті, володінні та розпорядженні майном, шляхом вчинення правочину з таким майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2026 у справі № 757/4915/26-к до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28.02.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 115 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 382 720 000 грн.

17.02.2026 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 28.03.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 757/14916/26-к продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 12 місяців, тобто до 28.12.2026.

На даний час у сторони обвинувачення наявна необхідність у продовженні строку дії раніше обраного запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки обґрунтовано існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які під час здійснення досудового розслідування жодним чином не зменшилися, а навпаки збільшилися, зокрема з огляду на повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а саме:

- переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень;

- незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Будь-який інший, більш м`який, запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, продовження злочину, в якому підозрюється, ризику впливу на свідків, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та особливо ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

Захисник, адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості ризиків. Просив запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Правове обґрунтування

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному за інкриміновані злочини у разі доведення його вини, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відтак саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та таким, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Обставини, встановлені слідчим суддею

У провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 12024181010000319 від 06.02.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 4 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396 КК України.

28.01.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у набутті, володінні та розпорядженні майном шляхом вчинення правочину з таким майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується сукупністю доказів, зібраних під час досудового розслідування та долучених до клопотання, зокрема висновками експертів за результатами проведення судових технічної, фотопортретної та молекулярно-генетичної експертиз, протоколами обшуків, оглядів речей і документів, протоколами пред`явлення для впізнання, показаннями свідків, відомостями інформаційних баз даних щодо підозрюваного та пов`язаних з ним осіб, матеріалами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, матеріалами, отриманими від компетентних органів Сполучених Штатів Америки та Департаменту поліцейського співробітництва, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2026 у справі № 757/4915/26-к до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28.02.2026 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 115 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 382 720 000 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2026 у справі № 757/10647/26-к строк дії цього запобіжного заходу продовжено до 28.03.2026 включно.

Постановою заступника Генерального прокурора від 17.02.2026 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 28.03.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2026 у справі № 757/14916/26-к строк досудового розслідування продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 28.12.2026.

Мотиви слідчого судді

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінка наданих слідчому судді доказів на цьому етапі здійснюється не в контексті доведення винуватості або невинуватості особи, а з метою встановити, чи є підозра обґрунтованою настільки, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За змістом п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми для засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994). У п. 48 рішення від 13.11.2007 у справі «Чеботарь проти Молдови» Європейський суд з прав людини зазначив, що для виправдання арешту з обґрунтованої підозри у розумінні підпункту «с» п. 1 ст. 5 Конвенції поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою; метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або розвіяти підозру.

Виходячи з фактичних даних, наведених у доданих до клопотання матеріалах, слідчий суддя робить висновок про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

У кримінальному провадженні тривають слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, спрямовані на забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування. З огляду на їх кількість і складність завершити ці дії у строк дії попередньої ухвали об`єктивно неможливо. Обставин, які свідчили б про безпідставне затягування розслідування, слідчий суддя не встановив; водночас наявні обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, а саме: складність кримінального провадження; значний обсяг необхідних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, методика та тактика проведення яких передбачають поступовість і своєчасність та виключають можливість їх одночасного проведення; територіальна віддаленість місць проведення значної частини слідчих (розшукових) дій і місцеперебування частини свідків від місцезнаходження органу досудового розслідування.

Щодо наявності ризиків

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тяжкість можливого покарання є обставиною, яка за практикою Європейського суду з прав людини сама по собі є належним елементом при оцінці ризику переховування. З моменту затримання співучасника - ОСОБА_9 (27.12.2025) ОСОБА_6 вживав ретельних заходів конспірації: змінював мобільні термінали та місця перебування, тривалий час не залишав житла, що свідчить про високу ймовірність спроб переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Слідчий суддя також ураховує, що ОСОБА_9 , який фактично керував протиправною діяльністю ОСОБА_6 , з травня 2024 року перебуває у міжнародному розшуку за ініціативою компетентних органів Сполучених Штатів Америки, а з метою ухилення від кримінальної відповідальності інсценував на території України власну смерть та організував виготовлення підроблених офіційних документів, що тривалий час перешкоджало встановити його особу і місцезнаходження. З урахуванням спільної злочинної діяльності підозрюваних існує обґрунтована ймовірність використання ОСОБА_6 аналогічних способів переховування. Крім того, у 2024 році ОСОБА_6 придбав за одержані злочинним шляхом кошти житловий будинок у Закарпатській області, поблизу державного кордону України зі Словаччиною, що об`єктивно полегшує можливе залишення підконтрольної Україні території як через пункти пропуску через державний кордон, так і поза межами таких.

Ризик знищення, приховання або спотворення речей і документів. Стороною обвинувачення не встановлено всіх обставин, що мають значення для досудового розслідування, і не виявлено всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, не встановлено всього кола співучасників, які брали участь у набутті та подальшому розпорядженні майном, одержаним злочинним шляхом, а також повного переліку такого майна. Не відшукано та не вилучено речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема легалізованого майна та документів щодо нього, технічних засобів, за допомогою яких ОСОБА_6 і його співучасники здійснювали протиправне заволодіння даними та коштами юридичних осіб, розташованих на території Сполучених Штатів Америки, а також технічних засобів, за допомогою яких велося обговорення злочинних планів щодо легалізації такого майна. За умови обрання щодо ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу він, знаючи про відомі слідству обставини, матиме змогу вільно спілкуватися з невстановленими співучасниками, координувати їх дії, спрямовувати щодо приховання, знищення та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше розслідування.

Ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного. ОСОБА_6 , усвідомлюючи обсяг доказів своєї винуватості, які значною мірою ґрунтуються на показаннях свідка, тривалий час обізнаного з його протиправною діяльністю, а також знаючи орієнтовне коло осіб, яких стороні обвинувачення необхідно допитати як свідків, за умови обрання більш м`якого запобіжного заходу матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб шляхом погроз, умовлянь чи підкупу, схиляти їх до давання неправдивих показань або відмови від давання показань. Більшість потенційних свідків - цивільні особи, які за протиправно одержані кошти фактично забезпечувалися підозрюваним, у тому числі реєстрували на своє ім`я майно, придбане за такі кошти, що суттєво підвищує ризик впливу на них. Слідчий суддя також ураховує положення ч. 4 ст. 95 КПК України, за якими суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, безпосередньо сприйнятих у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, унаслідок чого ризик впливу на свідків зберігається не лише на стадії досудового розслідування, а й до моменту безпосереднього отримання судом їх показань під час судового розгляду.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_6 , перебуваючи поза межами дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, матиме змогу доводити до відома невстановлених співучасників детальні відомості про обставини кримінального провадження та обсяг зібраних доказів, які стали йому відомі у зв`язку з участю в ньому. Це може призвести до знищення наявних у таких осіб доказів протиправної діяльності - засобів збереження електронної інформації, листування між співучасниками, документів щодо легалізованого майна та його фіктивного відчуження, фото- та відеофайлів - і суттєво ускладнити ідентифікацію співучасників, якими здійснювалася легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, та підроблення офіційних документів.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється. Протиправна діяльність, у якій підозрюється ОСОБА_6 , мала тривалий і системний характер, була організованою, технологічно забезпеченою і спрямованою на отримання значного прибутку. Удосконалення способів учинення злочинних дій, створення угруповання «Digital 8», а також подальша легалізація одержаних коштів свідчать про стійку злочинну спрямованість підозрюваного. За таких обставин існує реальний ризик продовження протиправної діяльності, зокрема у сфері приховання та легалізації активів, одержаних злочинним шляхом.

Наведене свідчить про наявність усіх ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вірогідність настання яких є високою. Достатніх стримувальних чинників, які б свідчили про протилежне, у матеріалах провадження не встановлено. Ризики, покладені в основу первинного застосування запобіжного заходу, не зменшилися; з огляду на повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, ці ризики набули додаткової ваги.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість заявлених ризиків спростовуються наведеним. Стороною захисту не подано доказів на підтвердження неможливості перебування підозрюваного під вартою, зокрема за станом здоров`я. Обраний запобіжний захід за своїм характером є винятковим і застосовується лише за умови, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить дієвості кримінального провадження. З огляду на обсяг ризиків та обставини кримінального провадження застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу цієї мети не досягне.

Щодо розміру застави

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. Виняток становлять випадки, передбачені частиною четвертою цієї статті, до яких обставини цього кримінального провадження не належать.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мангурас проти Іспанії» та «Істоміна проти України») гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого до суду, а не компенсацію можливих втрат. Розмір застави визначається з урахуванням особи підозрюваного, його активів та зв`язків з особами, які мають забезпечити його явку, і повинен бути таким, за якого перспектива втрати застави у разі неявки буде достатнім стримувальним чинником, здатним унеможливити перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні. За певних обставин обґрунтованим є врахування також розміру шкоди, у заподіянні якої особа підозрюється.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому за загальним правилом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України у виняткових випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, підозрюваною у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Загальна вартість майна, яке стало об`єктом легалізації ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, згідно з розрахунками сторони обвинувачення становить 29 778 774,65 грн, що у понад 19 668 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Компетентними органами Сполучених Штатів Америки задокументовано протиправне заволодіння грошовими коштами у сумі не менше 100 000 000 доларів США, вчинене учасниками угруповання, до якого причетний ОСОБА_6 . З огляду на тяжкість і специфіку інкримінованого діяння, дані про особу підозрюваного, розміри легалізованого майна та рівень майнового стану ОСОБА_6 (у тому числі майна, оформленого на пов`язаних з ним осіб) застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ним покладених обов`язків і не буде достатнім стримувальним чинником для запобігання наявним ризикам.

За таких обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави доцільно визначити в розмірі 115 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 382 720 000 (триста вісімдесят два мільйони сімсот двадцять тисяч) грн. Такий розмір застави з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, обсягу легалізованого майна та даних про особу підозрюваного є розумним, не є завідомо непомірним і достатньою мірою гарантує виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків у разі звільнення з-під варти після її внесення. Обраний розмір застави відповідає позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішеннях у справах «Мангурас проти Іспанії» та «Коваль проти України».

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_6 необхідно покласти обов`язки: не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, які є власниками майна, зазначеного у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 , та зі свідком ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

За наведених обставин клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню частково - в частині продовження строку тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 22.05.2026 включно

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 115 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 382 720 000 (триста вісімдесят два мільйони сімсот двадцять тисяч) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_6 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із особами, які є власниками майна, зазначеного у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 , та свідком ОСОБА_10 ;

-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком до 22.05.2026 включно.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 31.03.2026 о 08:50 год.

Слідчий суддя ОСОБА_11