Ухвала суду № 138316135, 17.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8971/26

Номер провадження 2/205/5528/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., ознайомившись з матеріалами заяви адвоката Просяник Надії Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Просяник Н.П. в інтересах ОСОБА_1 через канцелярію суду звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 року, цивільну справу №205/8971/26, провадження №2/205/5528/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В. та передано судді канцелярією суду 15.07.2026 року.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Як вбачається із позовної заяви, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Разом з тим, у своєму позові позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій.

Вирішуючи питання звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, предметом якого є розірвання шлюбу, суд зазначає наступне.

Позивач посилається на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, на підтвердження надавши до матеріалів позовної заяви посвідчення учасника бойових дій.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно з яким учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та позивачем у цій справі, однак предметом позову є розірвання шлюбу, тому позовна заява у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.

Оскільки спір у справі винник не з розгляду питання щодо соціального захисту прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій, суддя доходить висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про розірвання шлюбу сплачується ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн за реквізитами Новокодацького районного суду міста Дніпра, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр));Судовий збір, за заявою ___ (ПІБ), Новокодацький районний суд міста Дніпра, та надати суду докази сплати судового збору, або надати докази звільнення від сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на зазначене, судді дійшов висновку про необхідність залишення без руху даної заяви з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків заяви.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву адвоката Просяник Надії Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати заявнику п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г.В. Дорошенко