Рішення № 138315496, 17.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5816/24

Провадження № 2/362/292/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ФК Управління активами» - адвокат Кожем`яченко Ю.М. звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором позики № 3691117 від 16.12.2020 року в розмірі 15 171,50 грн., з яких: 9500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5671,50 грн. сума заборгованості за відсотками та понесені судові витрати у розмірі 242,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3691117, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 9500,00 грн., на строк 30 днів, тобто до 15.01.2021 року, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором позики, надав відповідачу грошові кошти. Відповідач свої зобов`язання за укладеним договором не виконував, заборгованість не погашав.

У подальшому, 21.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК Управління активами» укладено договір факторингу №2106, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача за договором позики № 3691117 від 16.12.2020 року. Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15 171,50 грн., з яких: 9500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5671,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2024 року позовну заяву ТОВ «ФК Управління активами» залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків в ухвалі, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали (а.с.50-51).

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ «Укрсиббанк» інформацію, що містить банківську таємницю відносно ОСОБА_1 (а.с. 72-74).

29.12.2025 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що дійсно, ним було укладено договір позики № 3691117 від 16.12.2020 року, за умовами якого він отримав грошові кошти в сумі 9500 грн., шляхом зарахування на платіжну картку. Проте, сам факт перерахування коштів на картку не доводить, що відповідач погодився на процентну ставку 1,99% в день та порядок нарахування процентів, заявлений позивачем. ТОВ «ФК Управління активами» не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач здійснив акцепт/підписання електронного договору саме в тій редакції умов, яку подано до суду. Заявлений позивачем розрахунок процентів є спірним та потребує перевірки, оскільки не підтверджений первинними документами та деталізацією. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення договірних процентів, визнати недоведеними умови договору щодо процентної ставки 1,99% в день та відмовити у стягненні процентів, здійснити перерахунок процентів з врахуванням сум погашення заборгованості (а.с. 77-78).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 5).

ОСОБА_1 , належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, клопотань із процесуальнх питань до суду не направляв.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив на позовну заяву, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 16.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3691117, відповідно до п. 1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с.11).

Відповідно до п. 2 договору, сума позики складає 9500,00 грн., строк позики становить 30 днів, до 15.01.2021 року, знижена процентна ставка/день становить 0,83%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день складає 2,70%.

Відповідно до п. 4.2 договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

Цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника (п. 5 договору).

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором О2Сх63wmQU.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК Фінекспрес» від 15.08.2024 року зазначено про прийняття до виконання платіжної інструкції від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а саме: 16.12.2020 року на суму 9500,00 грн., за номером платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 36).

Факт переказу коштів також підтверджується довідкою та випискою АТ «Укрсиббанк» від 22.01.2026 року, що була отримана на вимогу ухвали суду від 01.12.2025 року, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Банк підтвердив, що 16.12.2020 року відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню коштів в сумі 9 500,00 грн. на карту № НОМЕР_2 (а.с. 81-84).

21.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК Управління активами»було укладено Договір факторингу №2106, згідно якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (а.с. 16-24).

Відповідно до реєстру прав вимог №1 від 21.06.2021 року від 16.10.2025 року, ТОВ «ФК Управління активами»набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3691117(а.с. 30-32).

Відповідно до розрахунку заборгованості, за період з 16.12.2020 року по 15.01.2021 року заборгованість за кредитним договором № 3691117становить 15 171,50 грн., з яких: 9500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5671,50 грн. сума заборгованості за відсотками(а.с. 12-14).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ізст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 6 ч. 1 ст.3цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Законує оригіналом такого документа.

Матеріалами справи підтверджено та визнано сторонами, що 16.12.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3691117.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК Управління активами» надало суду копію зазначеного вище договору позики №3691117 від 16.12.2020 року.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Вказаний договір позики підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором О2Сх63wmQU, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, у якому втілюється воля останніх.

Матеріали справи не містять відомостей та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання грошових коштів у позику. Зазначений договір недійсним не визнано.

Отже, встановлено, що вказаний договір позики №3691117 від 16.12.2020 року, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 16.12.2020 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами, що не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи відповідача про непогодження ним процентної ставки у розмірі 1,99 % на день, порядку нарахування процентів, а також про недоведеність позивачем факту акцепту відповідачем електронного договору в редакції, поданій до суду. Відповідачем не надано іншого варіанту чи примірника договору, відмінного від договору, поданого позивачем, в якому б зазначалась інша відсоткова ставка процентів.

Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджується, що відповідач при укладенні договору погодився з його істотними умовами, у тому числі щодо розміру процентної ставки та порядку нарахування процентів. Взяті на себе зобов`язання останній не виконав, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також контррозрахунку розміру заборгованості також не надано.

З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №3691117 від 16.12.2020 року.

Визначаючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що сторонами не заперечується факт часткового погашення ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 2 301,65 грн.

Одночасно, наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить відомостей про врахування часткового погашення відповідачем заборгованості у сумі 2 301,65 грн. За таких обставин суд вважає за необхідне врахувати зазначений платіж при визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 12 869,86 грн. (15 171,50 грн. - 2 301,65 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК Управління активами»підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 054,67 грн., виходячи із суми позовних вимог, які судом задоволено частково.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», статтями 512, 514, 516, 525, 526, 612, 625, 639, 1046, 1047, 1049, 1055, 1077 ЦК України, статтями 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» заборгованість за договором позики № 3691117 від 16.12.2020 року в сумі 12 869,86 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» судовий збір у розмірі 2 054,67 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», ЄДРПОУ: 35017877, адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98А, прим. 70.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , можливе місце проживання: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 17.07.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко