Ухвала суду № 138314522, 08.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7758/26

Номер провадження 1-кс/404/2907/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУ Національної поліц1-кс/404/2907/26ії в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кропивницької окружної прокуратури в Кіровоградській області ОСОБА_4 , внесене у кримінальному провадженні №12026121010001351, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда Знам`янка Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

1.Суть клопотання.

Слідчий СВ Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури в Кіровоградській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , 18.11.1969 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1186 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 947 057,91 грн., в межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання слідчий посилється на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому. Долучив до матеріалів справи повідомлення про підозру та документи на підтвердження майнового стану підозрюваного. Пояснив, що при визначенні розміру застави, сторона обвинувачення виходить із розміру заподіяних збитків.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на свою невинуватість. Пояснив, що органом досудового розслідування не враховано умови виконання енергосервісних договорів. Розмір застави є непомірним, оскільки все його рухоме і нерухоме майно перебуває під арештом в рамках іншого кримінального провадження, яке розглядається Фортечним районним судом міста Кропивницького. Наявність даного кримінального провадження позбавляє мождливості взяти кредит в банку для можливості внесення застави, корпоративні права юридичних осіб також арештовані. Крім того, просив у разі застосування до нього певного запобіжного заходу та визначення обов`язків, не обмежувати його пересування, оскільки має договірні зобов`язання не лише в Київській області, тому є необхідність пересуватися в межах України.

Щодо себе вказав, що перебуває у цивільному шлюбі, уродженець міста Кропивницького, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є фізичною особою - підприємцем, директором ряду юридичних осіб, заощадження відсутні, на утриманні неповнолітніх, осіб похилого віку не має, однак має доньку, 22 роки, яка навчається, середньомісячний дохід в розмірі орієнтовно 50 000-60 000 грн. Всі процесуальні обов`язки виконує в повному обсязі в межах розгляду іншого кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання, подав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що підозра є неогрунтованою у зв`язку з різною кримінально-правовою оцінкою тотожних фактичних обставин справи та вцідсутністю складу кримінальних правопорушень; судово-економічні експертизи проведено не об`єктивно, а розмір майнової шкоди розраховано невірно та документально не підтверджуються; відсутні обгрунтовані ризики, не враховано обставини, визначені ст. 178 КПК України; розмір застави необгрунтовано, не проаналізовано майновий та сімейний стан підозрюваного, не обгрунтовано доцільність застосування вищого ніж передбачено п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави.

Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити в задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що підозра є необґрунтованою, економія була досягнута в режимі роботи об`єктів. Зазначив, що підозрюваний здав свій паспорт тому не може покинути країну. Долучив до матеріалів клопотання характеризуючи дані підозрюваного, документи на підтвердження виконання договірних зобов`язань та коригування актів виконання зобов`язань за 2019-2023 роки.

Захисник ОСОБА_5 погодилась з думкую інших захисників, просила відмовити в задоволенні клопотання. Зазначила, що сторона обвинувачення не пояснила, чому має бути застосовано запобіжний захід у вигляді застави, даний вид запобіжного заходу підміняє збитками. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 перебуває на розгляді у Фортечному районному суді м.Кропивницького, ОСОБА_8 прибуває на всі виклики, переважно приймає участь особисто у залі суду, при цьому в 2026 році не відбулось жодного засідання через поведінку прокурора (неявка до суду, зміна прокурорів, які в подальшому заявляють клопотання про ознайомлення з матеріалами, не зважаючи на те, що входять в групу процесуальних прокурорів). Ризики є необґрунтовані. Просила відмовити в задоволенні клопотання, в разі якщо суд прийде до висновку про застосування запобіжного заходу, просить застосувати поруку.

ОСОБА_9 - голова правління громадської організації «Українська асоціація енергосервісних компаній», ОСОБА_10 міський голова міста Славутич, ОСОБА_11 , директор товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙАТ ЕСТЕЙТ», член ГО «Українська асоціація енергосервісних компаній»; ОСОБА_12 ГО «Української асоціації енергосервісних компаній» підтримали свої заяви про бажання взяти на поруки ОСОБА_8 , вказали, що розуміють свою відповідальність у разі взяття ОСОБА_8 на поруки, готові забезпечити його явку до органу досудового розслідування або суду на першу про те вимогу. При цьому їм відомо, у вчиненні яких кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_8 і яка відповідальність передбачена за такі кримінальні правопорушення та, відповідальність за невиконання поручителями взятих на себе зобов`язань.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчим відділом Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121010001351 від 23.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

23.06.2026 ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до якої ОСОБА_8 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм слубовим становищем, вчинене у особливо великому розмірі, в умовах воєнного стану, та в складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офційних документів завідомо неправдивих відомостей.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_8 , перебуваючи на посадах генерального директора ТОВ "Енерго-Тех-інвест", директора ТОВ "ЕскоПрофіт", директора "Гіга Джоуль", тобто будучи службовою особою, в розумінні ч. 3 ст. 18, примітки 1 до ст. 364 КК України, діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок безпідставного зайвого перерахування бюджетних коштів, діючи з корисливим мотивом, підготував, підписав і скріпив печаткою юридичних осіб, надавши таким чином статус офіційного документа, Акти про виконання зобов`язань за енергосервісними договорами № 2190 від 05.11.2029, № 72 від 13.11.2026, №2209 від 07.11.2019, № 646 від 24.04.2019, укладеними з управлінням освіти Кропивницької міської ради, зазначивши у них завідомо неправдиві відомості щодо досягнутого рівня фактичної економії в грошовому виразі за результатами здійснення енергосервісу, здійснив їх відпавку на адресу управління освіти міської ради міста Кропивницького, та як наслідок отримав безпідставно нараховані грошові кошти.

Тим самим , управлінню освіти Кропивницької міської ради заподіяно збитки внаслідок необгрунтованого перерахування коштів на загальну суму 3 947 057,91 грн.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 си. 366 та ч. 5 ст. 191 КК Українни підтверджуються сукупністю зібраних доказів, зокрема: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 17.07.2023, висновками експерта за результатами проведення седово-економічної експертизи №966/25-27 від 26.12.2025, № 997/25-27 від 17.04.2026, № 996/25-27 від 18.11.2025, № 998/25-27 від 28.01.2026, висновками експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № СЕ26-95/Л/2/2 від 23.02.2026, № СК26-68/Л/2/2 від 21.01.2026

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_8 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідча суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_8 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Наведені стороною захисту доводи щодо відсутності складу кримінальних правопорушень, суперечностей між різними кримінальними провадженнями, різної кримінально-правової оцінки аналогічних фактичних обставин, а також правових висновків господарських судів підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду по суті, не можуть бути предметом остаточного вирішення слідчою суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу та самі по собі не спростовують існування обґрунтованої підозри у розумінні практики ЄСПЛ.

Відтак, доводи захисників про необгрунтованість аргументів слідчого/прокурора про обгрунтованість повідомленої їх підзахисному підозри спростовуються вищевикладеним.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, покарання за вчинення якого передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з вимогами ст.ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_8 має вік 56 роки, проживає в цивільному шлюбі, за неспростовних доказів має доньку, яка навчається, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, відтак міцні соціальні зв`язки наявні.

Крім того, ОСОБА_8 має подяку за неоціненну допомогу під час повномаштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, яку він надав військовій частині та Збройним Силам України, користується авторитетом та повагою у інших учасників енергосервісного ринку, колег та контрагентів, про що свідчать пояснення, надані у судовому засіданні особами, що готові взяти ОСОБА_8 на поруки.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обгрунтовує тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), 2005, § 58).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, розмір шкоди, яка буде стягнута за вироком суду у разі доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, очікування можливого суворого вироку може мати значення, тому ризик переховування імовірний.

Слідча суддя враховує, що відносно підозрюваного здійснюється розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025121010000149 за обвинученням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст 28 ч. 1 ст. 366 КК України. В даному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КК України. Доказів порушення обов`язків стороною захисту не надано. ОСОБА_8 процесуальні обов`язки виконує добросовісно, на всі судові засіданні з`являється, попри фактичне проживання у Київській області прибуває до суду в Кропивницький, однак судові засідання не відбуваються з причин, пов`язаних саме з поведінкою прокурора. Такі пояснення захисників і підозрюваного стороною обвинувачення не спростовані у судовому засіданні. Також слідча суддя суддя враховує, що ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 07.11.2025 у задоволенні клопотання прокурора про продовження дії процесуальних обов`язків ОСОБА_8 відмовлено через недоведеність підстав. Як зазначив суд, обвинувачені як в ході досудового розслідування так і в ході судового розгляду без дозволу суду не відлучалися за межі України, покладені на них обов`язки під здійснення досудового розслідування та судового розгляду останні виконували належним чином, до того ж їх паспорти для виїзду за межі території України та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну вже здані на зберігання до відповідних органів державної влади, що виключає можливість виїзду їх межі території України.

Враховуючи тяжкість покаранння, особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв`язків, слідча суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування має мінімальний рівень інтенсивності.

Ризик впливу на свідків на даний час не доведений, оскільки не підтверджується матеріалами клопотання. До матеріалів клопотання не долучено протоколи допитів свідків у даному провадженні, слідчим не доведено, що підозрюваному відомі свідки, їх анкетні дані та засоби з`язку.

Як зазначає слідчий у клопотанні, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний схильний до протиправних дій внаслідок своїх корисливих спонукань, тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Однак, доказів на встановлення даних обставин, слідчим не надано. ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність обвинувачення в іншому кримінальному правопорушенні за відсутністі вироку суду не може свідчити про схильність підозрюваного до протиправних дій.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно змісту ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Слідчий/прокурор просять застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1186 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 947 057,91 грн.

Прокурор, обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави у такому розмірі пояснив наявністю встановленого розміру збитків в кримінальному провадженні.

З даного приводу, слідча суддя зазначає наступне.

Гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), 2018, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) [ВП], 2010, § 78; «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), 1968, § 14).

Відповідно до ст. 182 КПК України застава є запобіжним заходом, метою якого є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а не способом забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, чи гарантією майбутнього виконання цивільного позову.

Законодавець не пов`язує розмір застави із сумою інкримінованих збитків. Навпаки, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя зобов`язаний враховувати обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, а також встановлені ризики. При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених процесуальних обов`язків та не може бути завідомо непомірним для особи.

Отже, саме по собі посилання прокурора на те, що сума застави відповідає розміру збитків, не узгоджується із правовою природою цього запобіжного заходу та не є критерієм, визначеним кримінальним процесуальним законом.

Крім того, прокурор просить визначити заставу у розмірі, що перевищує граничні межі, встановлені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для осіб, підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого злочину. Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України визначення застави у розмірі, який перевищує встановлені законом межі, допускається лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у межах, визначених законом, не здатна забезпечити виконання особою покладених процесуальних обов`язків.

Однак прокурором не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про наявність такого виключного випадку. Крім того, з клопотання не вбачається, що стороною обвинувачення проаналізовано майновий стан підозрюваного, можливість внесення застави в такому розмірі. Розмір завданих збитків не є достатнім обґрунтуванням для виходу за межі, прямо визначені законом, оскільки розмір шкоди не є тотожним критерію ефективності застави як запобіжного заходу.

Слідча суддя критично оцінює надані прокурором витяги з інформаційно-аналітичної системи YouControl щодо юридичних осіб, у яких підозрюваний є засновником, учасником або керівником.

Сам по собі факт участі особи у статутному капіталі юридичної особи або виконання функцій її керівника не свідчить про наявність у такої особи грошових коштів чи іншого ліквідного майна, достатнього для внесення застави у запропонованому прокурором розмірі.

При цьому прокурором не надано жодних фінансових документів щодо діяльності зазначених юридичних осіб, відомостей про їх прибутковість, рух коштів, розмір дивідендів, фактичне отримання підозрюваним доходів від здійснення господарської діяльності чи можливість відчуження корпоративних прав у короткий строк для внесення застави.

Таким чином, надані витяги з інформаційної системи YouControl підтверджують виключно наявність корпоративних зв`язків підозрюваного з окремими юридичними особами, однак не є належними та достатніми доказами його майнового стану в розумінні ч. 4 ст. 182 КПК України та не можуть слугувати підставою для висновку про реальну можливість внесення застави у запропонованому прокурором розмірі.

Стороною захисту надано виписки з банківських рахунків ОСОБА_8 які свідчать про відсутність на банківських рахунках коштів, для можливості внесення застави. Згідно довідок АТ "Комерційни банк "Глобус" ТОВ "Арматок" та ТОВ "Енерго-Тех-Інвест" станом на 29.06.2026 мають кредитну заборгованість.

Наявний у власності ОСОБА_8 транспортний засіб MERCEDES-BENZ ATEGO 1222L, д.н.з НОМЕР_1 перебуває в заставі на підставі договору застави транспортного засобу № 61/24-F-3-1 від 23.07.2024.

Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.07.2026, на належне на праві власності ОСОБА_8 нерухоме майно накладено арешт на підставі ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 27.03.2025 .

За таких обставин визначення застави без встановлення реальної можливості її внесення фактично перетворювало б цей запобіжний захід на приховану форму тримання особи під більш суворими обмеженнями та не відповідало б принципу пропорційності втручання у права особи.

Отжео, матеріали клопотання не містять належних доказів майнового стану підозрюваного, його фінансової спроможності внести запропоновану суму застави. За таких обставин визначення застави у запропонованому прокурором розмірі не відповідало б вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України щодо її непомірності для підозрюваного та фактично нівелювало б право особи на застосування альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідча суддя виходить із того, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити не лише наявність обґрунтованої підозри та хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а й недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Як убачається з матеріалів клопотання, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування від органу досудового розслідування та суду.

Безумовно, тяжкість інкримінованого злочину, значний розмір заподіяних збитків, а також суворість передбаченого законом покарання можуть об`єктивно збільшувати ризик ухилення від кримінальної відповідальності. Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення та суворість можливого покарання не можуть бути самостійною та достатньою підставою для застосування більш суворого запобіжного заходу без наведення інших конкретних обставин, які підтверджують реальність такого ризику.

Крім того, слідча суддя бере до уваги, що кримінальне провадження, з матеріалів якого виділено дане провадження, здійснюється протягом тривалого часу, більшість доказів уже зібрана, проведено відповідні експертні дослідження, а обвинувальний акт щодо частини епізодів уже перебуває на розгляді суду. За таких обставин прокурором не наведено конкретних обставин, які б свідчили про існування реальної потреби у застосуванні саме застави як більш суворого запобіжного заходу.

Оцінюючи ступінь ризику переховування, слідча суддя враховує, що він не є значним та може бути усунений шляхом покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин слідча суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є достатнім та пропорційним для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків і запобігання встановленому ризику, а тому у задоволенні клопотання прокурора про застосування застави слід відмовити.

З врахуванням вищевикладеного, клопотання підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання поклавши на нього наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з Київської області, де він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватись як особисто так і через третіх осіб у спілкуванні зі свідками у кримінальному провадженні.

Початок дії строку застосованого відносно підозрюваного особистого зобов`язання обчислювати з дня винесення цієї ухвали, тобто з 08.07.2026.

Строк обов`язків встановити у межах існуючого двохмісячного строку досудового розслідування, тобто до, 23.08.2026.

Підозрюваному ОСОБА_8 роз`яснити, що в разі невиконання перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, а на стадії перебування справи у провадженні суду, на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1