Рішення № 138313575, 15.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

15.07.2026 Справа № 363/3853/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

22 червня 2026 року заявник звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Заяву мотивовано тим, що заявник є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між його батьками у 1989 році, коли заявнику було дев`ять років, він не підтримував зв`язку з батьком.З метою отримання документів, необхідних для підтвердження свого походження, заявник намагався через портал «Дія» отримати витяг про народження батька, однак отримав відмову у зв`язку з тим, що актовий запис про його народження складено на території росії, а обмін відповідною інформацією між Україною та російською федерацією відсутній. Під час збору документів заявнику стало відомо про наявність розбіжностей у відомостях Державного реєстру актів цивільного стану щодо його родичів по батьківській лінії. Зокрема, у записі про смерть дідуся його прізвище зазначено як « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 », а у записі про смерть прабабусі її прізвище та по батькові вказано як « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_5 ». Крім того, у поновленому актовому записі про народження прабабусі, складеному у 1961 році, її зазначено як ОСОБА_6 , а дата народження вказана як ІНФОРМАЦІЯ_2 замість ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначені розбіжності виникли внаслідок різного перекладу прізвища та по батькові з російської мови українською, а також допущених під час поновлення актових записів технічних помилок.

З метою усунення виявлених розбіжностей заявник звернувся до Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області із заявою про внесення відповідних змін до актових записів. Листом від 13 червня 2026 року № 191/22.15-24 йому було відмовлено у внесенні змін у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують родинні відносини між його батьком ОСОБА_2 та особами, щодо яких просилося внести виправлення, що унеможливлює їх належну ідентифікацію. Заявник зазначив, що отримати свідоцтво або витяг про народження батька неможливо, оскільки актовий запис про його народження знаходиться на території російської федерації, а обмін відповідною інформацією між державами не здійснюється. У зв`язку з цим підтвердити родинні відносини в адміністративному порядку він не має можливості. Необхідність встановлення факту родинних відносин заявник обґрунтовує потребою документально підтвердити своє походження та родинні зв`язки з дідом і прабабусею по батьківській лінії для оформлення відповідних документів, а також для подальшої реалізації права на репатріацію до Держави Ізраїль відповідно до Закону про повернення 1950 року. Для цього йому необхідно підтвердити своє єврейське походження, яке пов`язується з його дідом та прабабусею по батьківській лінії. Оскільки зазначені особи померли, у відповідних актових записах наявні розбіжності, а отримати необхідні документи або усунути такі розбіжності в неможливо, заявник просить суд встановити факт родинних відносин між ним, його дідом та прабабусею.

Процесуальні дії та рішення у справі.

29 червня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку окремого позовного провадження.

Позиція учасників процесу.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав заяву, надав оригінали на дослідження, просив суд встановити факт родинних відносин, оскільки через розбіжності в актових записах та неможливість отримати документи про народження батька він не може підтвердити своє походження. Після звернення до органу ДРАЦС щодо виправлення помилок у документах йому відмовили через відсутність документів, які підтверджують родинний зв`язок. Тому заявник звернувся до суду, щоб підтвердити спорідненість із батьком, дідом і прабабусею, що необхідно для оформлення документів та підтвердження єврейського походження з метою репатріації до Ізраїлю.

У судове засідання представник заінтересованої особи не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань сторони відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.06.1980 року, батьками ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано 25.04.1989 року.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 14.10.2004 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 46 років.

Згідно заяви про внесення виправлень у записи актів цивільного стану від 10.06.2026 року, ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського ВДРАЦС у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з проханням про внесення виправлення у актовий запис про смерть ОСОБА_8 від 16.07.1992 року у частині виправлення прізвища, по-батькові та дати народження ОСОБА_5 .

Відповідно до відповіді Вишгородського ВДРАЦС у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.06.2026 року, для розгляду справи про внесення змін заявником, який є спадкоємцем померлого, мають бути надані документи, що підтверджують родинні стосунки між заявником та особою щодо якої будуть вноситись зміни, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання. В переліку документів, наданих заявником, відсутні документи, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 (батьком заявника) та особами щодо яких мають вноситись зміни, що унеможливлює ідентифікувати ОСОБА_5 як бабусю заявника, ОСОБА_8 як дідуся заявника.

Відповіддю ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 01.06.2026 року №К/7/8010-7-26/8010.14/32-26 та копією заяви про видачу паспорта ОСОБА_2 , де зазначений батько ОСОБА_8 , копією архівної довідки від 02.06.2026 року №04-16/456-1, копією акту про народження від 21.08.1946 року №821 ОСОБА_8 , виданого Державним архівом Полтавської області, відповіддю з «Дія» від 14.05.0126 року щодо відмови у видачі витягу про народження ОСОБА_2 , оскільки останній народився в росії, підтверджується спорідненість заявника із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

Із актового запису про народження відділу реєстрації актів цивільного стану по Лубенському району міськрайонного управління юстиції Полтавської області № 290 від 16.10.1961 року ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначено Батько ОСОБА_9 , матір ОСОБА_10 .

Застосовані норми права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В постанові від 11 лютого 2022 року у справі №947/22756/19 (провадження №61-249св21) Верховний Суд зазначає, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Мотиви і висновки суду.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одна від одної (пряма лінія споріднення), а також між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія споріднення). До прямої лінії споріднення належать, зокрема, відносини між батьками і дітьми, дідом (бабою) та внуком (внучкою), прадідом (прабабою) та правнуком (правнучкою). До бічної лінії споріднення належать, зокрема, відносини між рідними братами і сестрами, дядьком (тіткою) та племінником (племінницею), двоюрідними братами і сестрами. Ступінь споріднення визначається кількістю народжень, що відділяють одного родича від іншого.

Таким чином, родинні відносини (споріднення) є кровним зв`язком між фізичними особами, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав та обов`язків. Правове значення має як пряме, так і непряме (бічне) споріднення.

Факт родинних відносин може підтверджуватися будь-якими належними та допустимими доказами, які містять відомості про походження осіб або їх сімейні зв`язки, зокрема актовими записами цивільного стану, архівними документами, особовими справами, рішеннями судів, погосподарськими книгами, виписками з домових книг, листуванням, сімейними фотографіями, іншими письмовими доказами, а також показаннями свідків.

Судом установлено, що заявник є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надані заявником докази, а саме свідоцтво про його народження, копія заяви про видачу паспорта ОСОБА_2 , архівна довідка та поновлений актовий запис про народження ОСОБА_8 , відповідь Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області, а також інші письмові докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_2 , а відтак дідом заявника по батьківській лінії.

Крім того, досліджені судом докази підтверджують, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначена в актовому записі про смерть, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначена у поновленому актовому записі про народження, є однією і тією ж особою. Наявні розбіжності у написанні прізвища, по батькові та дати народження самі по собі не спростовують тотожності особи, оскільки підтверджуються іншими дослідженими судом доказами та пояснюються особливостями перекладу з російської мови, а також поновленням актових записів у різний час.

Встановлення зазначених фактів має для заявника юридичне значення, оскільки є необхідним для документального підтвердження його походження та родинних зв`язків із дідом і прабабусею по батьківській лінії, усунення розбіжностей у записах актів цивільного стану, оформлення відповідних документів, а також реалізації права на репатріацію до Держави Ізраїль відповідно до Закону про повернення 1950 року.

Оцінивши надані докази у їх сукупності відповідно до вимог статей 7681 ЦПК України, суд доходить висновку, що факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_8 , а також факт тотожності особи ОСОБА_5 і ОСОБА_6 знайшли своє належне підтвердження під час судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення зазначених юридичних фактів, а встановлення таких фактів безпосередньо впливає на можливість реалізації прав заявника, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Встановлення факту родинних відносин для заявника має юридичне значення, оскільки йому необхідно реалізувати свої спадкові права.

Суд вважає доведеним у судовому засіданні факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є онуком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , по лінії батька, а також, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 і ОСОБА_6 - є однією особою та приходяться матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , а тому і прабабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , по лінії батька, оскільки це підтверджує сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку, встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановити заявник, підтверджується наданими письмовими доказами та документами, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин.

Встановити факт, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (поновлений актовий запис про народження від 21 серпня 1946 року № 821), який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , є дідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , по лінії батька.

Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (актовий запис про смерть № 169 від 04 травня 1975 року), яка є матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є однією і тією ж особою, а також що ОСОБА_5 є прабабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , по лінії батька.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 22201070, адреса: Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 6А.

Суддя С.В. Олійник