Ухвала суду № 138311737, 19.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/18056/26-к

1-кс-22389/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 04.06.2025 під час обшуку, у кримінальному провадженні № 72025001120000012 від 15.01.2025,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001120000012 від 15.01.2025, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 04.06.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- акта надання послуг № Д000000005 від 30.09.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.;

- акта надання послуг № Д000000003 від 31.07.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.;

- договору купівлі-продажу № 8046/2024/4530666 від 03.05.2024 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 1 арк.;

- мобільного пристрою Samsung IMEI НОМЕР_1 ;

- ноутбука Lenovo ThinkPad X1 Carbon 6th Gen, P/n SI 10Q79177 Factory IDJHEGI.

Заявник вважає, що вилучене майно утримується слідчим безпідставно, оскільки арешт на вказане майно не накладався, у зв`язку з чим просить зобов`язати слідчого повернути вилучене майно.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 щодо задоволення скарги заперечував, оскільки дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення речей та документів, які просить повернути особа, яка звернулась зі скаргою, надано 22.05.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, тому вказане майно не має статусу тимчасово вилученого.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши скаргу, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001120000012 від 15.01.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

22.05.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/20647/25 частково задоволено клопотання детектива Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_8 , надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , з метою виявлення та вилучення: первинних фінансово-господарських документів з реквізитами ТОВ «ПРЕСТИЖ ФРУТ КОМПАНІ» (КОД ЄДРПОУ 42487484), ТОВ «ФРУКТУС НОБІЛІС» (КОД ЄДРПОУ 39757146), ТОВ «ЛЕТКОМ» (код ЄДРПОУ 43600963), ТОВ «АЙКВО ТРЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 43334164), ТОВ «САНТУРІЯ (код ЄДРПОУ 44137437), ТОВ «ВІНЕФ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43697350), ТОВ «CAФPA (код ЄДРПОУ 39732273), за період з 01.01.2021 по 01.12.2024, а саме:

- договори. угоди, контракти, специфікації, додаткові угоди та додатки до них в тому числі щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, видаткові накладні, транспортні документи всіх видів (товарно-транспортні накладні, коносаменти, маніфести, залізничні накладні), акти прийому-передачі, рахунки фактури. рахунки на оплату, документи, які підтверджують проведення розрахунків (банківські виписки), відомості та підтверджуючі документи щодо складського обліку товарно-матеріальних цінностей;

- синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік (журнали-ордери та відомості, оборотні відомості, картки рахунків, обороти по рахунку) з розшифровкою дебетових та кредитових оборотів по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» із зазначенням кореспондуючих бухгалтерських рахунків, дати та суми операції, реквізитів первинного документу, за яким господарська операція проведена в обліку, 281 «Товари на складі», оборотно - сальдові відомості, рахунки, субрахунки та документи бухгалтерського обліку;

- договори про відступлення права вимоги, договори переуступки права вимоги, договори поворотної фінансової допомоги, договори безповоротної фінансової допомоги;

- чорнові записи, печатки, штампи, банківські картки, довіреності на отримання готівкових коштів в установах банків, бланки з відбитками печаток, комп`ютерну техніку, флеш накопичувачі, мобільні телефони, якщо на них міститься інформація щодо діяльності ТОВ «ПРЕСТИЖ ФРУТ КОМПАНІ» (КОД ЄДРПОУ 42487484), ТОВ «ФРУКТУС НОБІЛІС» (КОД ЄДРПОУ 39757146), ТОВ «ЛЕТКОМ» (код ЄДРПОУ 43600963), ТОВ «АЙКВО ТРЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 43334164), ТОВ «САНТУРІЯ (код ЄДРПОУ 44137437), ТОВ «ВІНЕФ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43697350), ТОВ «CAФPA (код ЄДРПОУ 39732273).

04.06.2025 під час проведення обшуку, на підставі вказаної ухвали слідчого судді, стороною обвинувачення, вилучено майно, яке належить ОСОБА_6 .

За викладених обставин убачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано частиною першою статті 306 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Частиною другою статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до частини першої статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно зі статтею 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до статті 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно з частиною першою статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним частиною другою статті 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого, дізнавача та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

У разі відсутності підстав вважати вилучене майно таким, що містить інформацію про факти підготовки, координування спланованих дій та вчинення кримінальних правопорушень, тобто, що є предметом кваліфікації у кримінальному провадженні, вони мають бути повернуті власнику.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з тим, слідчий суддя, при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Така позиція також узгоджується із частиною п`ятою статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями; третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25.10.2012).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Судовим розглядом установлено, що серед вилучених під час проведення обшуку 04.06.2025 речей, на підставі ухвали слідчого судді від 22.05.2025, були: акт надання послуг № Д000000005 від 30.09.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.; акт надання послуг № Д000000003 від 31.07.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.; договір купівлі-продажу № 8046/2024/4530666 від 03.05.2024 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 1 арк., про які прямо не вказано у резолютивній частині, але які були вилучені детективом.

Відтак, вилучене майно, а саме: акт надання послуг № Д000000005 від 30.09.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.; акт надання послуг № Д000000003 від 31.07.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.; договір купівлі-продажу № 8046/2024/4530666 від 03.05.2024 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 1 арк. є тимчасово вилученим майном, а тому має застосовуватися порядок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 169 КПК України, та процедура за частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Органом досудового розслідування не надано відомостей та не долучено доказів, в яких наводилися б підстави для подальшого утримання зазначеного вище майна, дозвіл на вилучення якого ухвалою слідчого судді від 22.05.2025 не було надано та що на нього було накладено арешт як на тимчасово вилучене, відповідно до частини п`ятої статті 171 КПК України.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені частиною третьою статті 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

При ухвалені даного рішення слідчий суддя наголошує, що обов`язок доведення існування тієї обставини, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним частиною другою статті 167 КПК України, покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність в матеріалах судового провадження за скаргою даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_6 належним йому майном.

За вказаних обставин позиція органу досудового розслідування щодо неповернення переліченого вище майна його законному володільцю спростовується, тобто за встановлених обставин убачається, що вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 167 КПК України, що як наслідок свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у неповерненні майна, що вилучено під час проведення обшуку 04.06.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , яку необхідно усунути шляхом зобов`язання повернути вилучене майно власнику, відповідно до пункту 3 частини першої статті 169 КПК України.

Інше майно, вказане у прохальній частині скарги, а саме: мобільний пристрій Samsung IMEI НОМЕР_1 ; ноутбук Lenovo ThinkPad X1 Carbon 6th Gen, P/n SI 10Q79177 Factory IDJHEGI, поверненню не підлягає, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вказані речі, вилучені відповідно до протоколу обшуку від 04.06.2025, підпадають під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2025 у справі № 761/20647/25, на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук. Відтак, вказані вилучені речі не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 169 КПК України, та процедура за частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

Керуючись 1-35, 100, 107, 160-174, 236, 303, 305-307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати слідчих Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001120000012 від 15.01.2025, повернути ОСОБА_6 тимчасово вилучене майно, вилучене 04.06.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- акт надання послуг № Д000000005 від 30.09.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.;

- акт надання послуг № Д000000003 від 31.07.2024 на ім`я ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ПРОВАЙДЕР» на 1 арк.;

- договір купівлі-продажу № 8046/2024/4530666 від 03.05.2024 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 1 арк.

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1