Рішення № 138311347, 09.07.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/701/26

Провадження № 2/700/641/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №700/701/26, провадження №2/700/641/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , представника позивача адвоката: Євича Сергія Петровича до Лисянської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичного факту,

установив:

До Лисянського районного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичного факту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат по матері ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина яка складається із квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцям ОСОБА_2 за законом та прийняв спадщину. Інші спадкоємці на вказану спадщину не претендують.

Крім того, згідно свідоцтва про народження його матір`ю є ОСОБА_3 , а померла ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про народження покійного брата , його мати є ОСОБА_5 . У різних документах по батькові мати писалася по різному. У зв`язку з тим, що спадкодавець помер, відновлення документів, що посвідчують юридичний факт є неможливим, тому необхідно встановити факт родинних стосунків. За таких обставин вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, Лисянської селищної ради у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Лиснка Лисянського району, Черкаської області помер ОСОБА_2 . Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.02.2020 року.

Вирішуючи питання про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд виходить з наступного.

Зокрема, у свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_2 від 03.06.1972 року вказано прізвище ім`я по батькові матері як ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 11.06.1965 року прізвище ім`я по батькові матері вказано як ОСОБА_5 .

Згідно довідки виконавчого комітету Лисянської селищної ради №726 від 08.06.2026 року, вказано, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 по день смерті проживала зі своїм сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .

Згідно довідки селищної ради про склад сім`ї від 13 жовтня 2020 року № 3743, що міститься у спадковій справі вказано, що померлий ОСОБА_2 є братом ОСОБА_1 .

Вказаний факт родинних відносин підтвердили і допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У зв`язку з тим, що спадкодавець помер, відновлення документів, що посвідчують юридичний факт є неможливим, необхідно встановити факт родинних відносин.

Від встановлення вказаного факту родинних відносин спадкодавцю залежить реалізація права позивачів на спадщину за законом та подальше розпорядження спадковим майном.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що обставини, які викладені позивачами у позовній заяві знайшли своє підтвердження у наданих суду доказах, а тому суд вважає за можливе встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом по матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Щодо визнання права власності на спадкове майно суд виходить з наступного.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишив, інших спадкоємців, що мають право на обов`язкову частку в спадку немає.

Бажаючи прийняти спадкове майно, позивач у встановлений строк звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадкового майна, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав, у зв`язку не належним підтвердженням факту родинних відносин. Із заявами про відмову від спадщини до нотаріальної контори позивач звертався.

За матеріалами аналізу останньої судової практики щодо визнання права власності в порядку спадкування, суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак вказує на те, що позовна вимога саме про визнання права власності на спадкове майно є одним із ефективних і поширених способів захисту у справах щодо спадкових відносин. При цьому, відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не є підставою для відмови у позові як було раніше, а суд має оцінити, чи дійсно є підстави для визнання права на спадкове майно у судовому порядку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Право власності на квартиру за померлим не зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, проте факт належності йому майна підтверджується договором дарування квартири від 12 квітня 1995 року посвідченого нотаріально.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до приписів статті 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємцям).

Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

Статтею 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на те, що позивач прийняв спадщину, тому за ними необхідно визнати право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 328, 392, 1216, 1225, 1261, 1268, 1296 ЦК України , суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 липня 2026 року.

Суддя С. Д. Пічкур