Рішення № 138310785, 17.07.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/5849/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії №254150039220 від 04.05.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період навчання з 01.09.1983 по 29.06.1990, згідно диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1990, який видано Казанським державним університетом імені Улянова-Леніна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач безпідставно не врахував період навчання позивача з 01.09.1983 по 29.06.1990 в Казанському державному університеті імені Улянова-Леніна.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що період навчання перевищує термін, встановлений освітніми програмами. Нормативні терміни навчання на денній (очній) формі у вищих навчальних закладах (інститутах, університетах, академіях) становили 5 років найпоширеніший (стандартний) термін навчання для більшості гуманітарних, економічних, природничих та класичних університетських спеціальностей. Зазначений період навчання необхідно підтвердити уточнюючою довідкою, так як є імовірність що період навчання переривався.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив зарахувати до загального стажу період навчання та період роботи до 01.01.1992.

Згідно з принципом екстериторіальності засобами заява позивача та надані документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. За результатами розгляду звернення було винесено рішення від 04.05.2026 №254150039220 про часткову відмову у перерахунку пенсії, в якому вказано, що не взято до уваги диплом НОМЕР_1 від 29.06.1990 року за період навчання з 0.09.1983 по 21.06.1990, оскільки період навчання перевищує термін, встановлений освітніми програмами. Зазначений період навчання необхідно підтвердити уточнюючою довідкою.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (статті 8 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно зі статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Судом встановлено, що відповідачем на враховано період навчання з 01.09.1983 по 21.06.1990 відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1990, оскільки термін навчання перевищує термін встановлений законодавством.

Відповідно до копії диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1990 позивач в 1983 році вступив до Казанського державного університету імені В.І. Ульянова-Леніна і в 1990 році закінчив повний курс названого університету за спеціальністю астрономія.

Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 21.06.1990 присвоєно кваліфікацію астроном.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до положень Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно з п. 23 Порядку №637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу диплом серії НОМЕР_1 від 29.06.1990, відповідно до якого позивач в 1983 році вступив до Казанського державного університету імені В.І. Ульянова-Леніна і в 1990 році закінчив повний курс названого університету за спеціальністю астрономія.

На вказаному дипломі містяться печатки та підписи відповідальних осіб (представника державної екзаменаційної комісії, ректора, секретаря), а також вказаний його реєстраційний номер.

Відповідні записи також внесені до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 30.10.1990.

Отже, період навчання позивача підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 29.06.1990, в якому зазначено період навчання позивача за спеціальністю та здобута ним кваліфікація.

Разом з цим, висновки пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 1983 року по 1990 рік, відповідно до наданого диплому, ґрунтуються на тому, що період навчання перевищує термін, встановлений освітніми програмами.

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем не вказано який саме термін встановлено освітнім програмами, окрім того, законодавство не передбачає будь-яких обмежень щодо максимальної тривалості періоду навчання, який включається до страхового стажу, за умови його підтвердження належними та допустимими доказами.

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до частини третьої статті 44 №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин щодо призначення та проведення пенсійним органом перевірки обґрунтованості видачі та достовірності документів наданих позивачем разом із заявою для призначення пенсії.

Покладання в даному випадку на позивача обов`язку подання уточнюючої довідки законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, прийняте рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №254150039220 від 04.05.52026 про часткову відмову у перерахунку пенсії не ґрунтується на нормах законодавства, а тому підлягає скасуванню як протиправне. З метою захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1983 по 21.06.1990 відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1990, який видано Казанським державним університетом імені Улянова-Леніна.

При цьому, суд зазначає, що зарахуванню підлягає період до 21.06.1990 включно, а не до 29.06.1990, оскільки рішення про присвоєння кваліфікації Державною екзаменаційною комісіє прийнято 21.06.1990, а період навчання зараховується до дати прийняття рішення екзаменаційною комісією про присвоєння кваліфікації.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №254150039220 від 04.05.2026 про часткову відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1983 по 21.06.1990 відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1990, який видано Казанським державним університетом імені Улянова-Леніна.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 13322403 ).

Повне судове рішення складено 17.07.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА