Рішення № 138310690, 17.07.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1068/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щербанюка Олександра 35" до Чернівецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щербанюка Олександра 35" (далі позивач) просить:

- визнати незаконною бездіяльність Чернівецької міської ради, яка полягає в не розгляді заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35», про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду на черговій сесії Чернівецької міської ради розглянути питання про надання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

1.2. Ухвалою суду від 12.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20.05.2024 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35», через ЦНАП Чернівецької міської ради, до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

2.2. Однак, пунктом 8.1. рішення 52 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання № 1940 від 04.09.2024 року повернуто на доопрацювання пункт 4 проекту рішення стосовно надання об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Щербанюка Олександра, 35, орієнтовною площею 0,1300га, в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03).

2.3. Позивач вважає, що вимоги ст. 123 ЗК України зобов`язують Чернівецьку міську раду розглянути заяву ОСББ «Щербанюка Олександра 35» у місячний строк і дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. Чинним законодавством не передбачено такого результату розгляду заяви (клопотання) як повернення на доопрацювання.

Окрім цього вказує, що зазначена заява ОСББ «Щербанюка Олександра 35» до цього часу не розглянута, що порушує вимоги ч.3 ст.123 ЗК України та свідчить про бездіяльність Чернівецької міської ради.

Позиція відповідача

2.4. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.5. Так, з метою вирішення питання щодо надання позивачу за їх заявою адміністративної послуги у вигляді надання /відмови дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул.Щербанюка Олександра,35, для розгляду на пленарному засіданні ради, яке мало відбутись у вересні 2024 року Департаментом урбаністики та архітектури на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради 14.08.2024 року було оприлюднено проєкт рішення «Про постійне користування земельними ділянками».

2.6. Пунктом 4 вказаного проєкту рішення пропонувалось: «4.Надати об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул.Щербанюка Олександра, 35, орієнтовною площею 0,1300га, в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСББ «Щербанюка Олександра 35», зареєстрована 21.05.2024р. за №24/01-08/1-2025.

2.7. Згідно з розпорядженням Чернівецького міського голови та на підставі статей 42, 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» скликано 52 сесію Чернівецької міської ради на 04 вересня 2024 року о 10.00 в сесійній залі міської ради.

Згідно з розпорядженням Чернівецького міського голови до порядку денного цієї сесії включено зазначений вище проєкт рішення під №4 та інших питань порядку денного.

На пленарному засіданні міської ради, яке відбулось 04.09.2024 року депутатами було вирішено зазначений проєкт рішення під №4 повернути на доопрацювання.

2.8. Вказує, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

2.9. З огляду на вищевказане вважає, що в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність, що полягає у не вирішенні питання надання адміністративної послуги у вигляді надання/відмову дозволу на розроблення проєкту землеустрою земельних ділянок комунальної власності.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що 20.05.2024 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35», через ЦНАП Чернівецької міської ради, до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

3.2. Департаментом урбаністики та архітектури на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради 14.08.2024 року було оприлюднено проєкт рішення «Про постійне користування земельними ділянками».

Пунктом 4 вказаного проєкту рішення пропонувалось: « 4.Надати об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул.Щербанюка Олександра,35, орієнтовною площею 0,1300га, в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСББ «Щербанюка Олександра 35», зареєстрована 21.05.2024р. за №24/01-08/1-2025.

3.3. Проте, пунктом 8.1 витягу з рішення 52 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №1940 від 04.09.2024 року вирішено повернути на доопрацювання пункт 4 проекту рішення стосовно надання об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Щербанюка Олександра, 35, орієнтовною площею 0,1300га, в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03).

3.4. Листом від 18.09.2024 Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомлено позивача про результати звернення за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул.Щербанюка Олександра, 35, орієнтовною площею 0,1300га, в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03). Додатково повідомлено, що розгляд даного питання можливий за надання відповідних пропозицій постійною комісією з питань земельних відносин, архітектури та будівництва Чернівецької міської ради.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Згідно із статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (частина друга статті 4 ЗК України).

4.2. Статтею 40 ЗК України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

4.3. У відповідності до частини 3 статті 4 Закону України від 14.05.2015 №417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», - якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

4.4. У відповідності до термінології визначеної статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4.5. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (стаття 92 ЗК України).

У відповідності до ч. 2 статті 92 ЗК України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

4.6. До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (стаття 38 ЗК України).

4.7. Так, предметом спірних правовідносин є бездіяльність Чернівецької міської ради щодо не розгляду заяви об`єднання співвласників багатоквартирного будинку про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, а відтак, суд надасть оцінку таким діям суб`єкта владних повноважень через призму верховенства права.

4.8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.9. Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

4.10. Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За положенням статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 ЗК України).

4.11. Згідно статті 123 ЗК України - надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

4.12. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

4.13. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

4.14. За частиною 3 статті 123 ЗК України - відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

4.15. За визначенням статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

4.16. Статтею 5 цього ж закону визначено, що система місцевого самоврядування включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську раду;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- органи самоорганізації населення.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

4.17. Частинами 1,2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Отже, орган місцевого самоврядування та виконавчий орган органу місцевого самоврядування є різними органами.

4.18. У відповідності до статті 144 Конституції України, - органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

До того ж, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

4.19. Частиною 12 статті 123 ЗК України визначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вирішуючи спір по суті, суд робить наступні висновки.

4.20. З аналізу наведених вище норм чинного законодавства висновується, що відповідач повинен був у місячний строк розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Водночас, відповідачем 04.09.2024 було прийнято рішення про повернення на доопрацювання пункту 4 проекту рішення стосовно надання об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою вул. Щербанюка Олександра, 35, орієнтовною площею 0,1300га, в постійне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) без зазначення обґрунтування та підстав такого повернення.

Листом від 18.09.2024 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив позивача, що розгляд даного питання можливий за надання відповідних пропозицій постійною комісією з питань земельних відносин, архітектури та будівництва Чернівецької міської ради.

4.21. З огляду на встановлені обставини суд зауважує, що згідно ст. 123 ЗК України за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл на розроблення такого проекту або відмову у його наданні.

При цьому, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має містити мотиви прийняття такого рішення, тобто визначені законом підстави для відмови у наданні дозволу.

Єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу, визначеною частиною 3 статті 123 ЗК України, є невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

4.22. Таким чином, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 17.04.2018 у справі № 819/1430/17, від 19.06.2018 у справі № 806/2687/17, від 21.02.2019 у справі № 826/17241/14, від 29.10.2020 у справі № 0640/3541/18.

4.22. У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.

Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини третьої статті 123 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

4.23. Викладене свідчить на користь того, що стаття 123 ЗК України покладає на відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, обов`язок прийняття в місячний строк певне рішення за наслідками розгляду клопотання заявника - надати дозвіл або відмовити у його наданні, з викладом підстав для відмови.

Правовий висновок аналогічного змісту викладений Верховним Судом у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а.

4.24. Надаючи оцінку рішенню 52 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання № 1940 від 04.09.2024 року, яким повернуто на доопрацювання пункт 4 проекту рішення стосовно надання об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 420/6028/19 у подібних правовідносинах до цієї справи зробив такий висновок, що положення Регламенту міської ради визначають саме процедуру прийняття або відхилення міською радою проектів рішень, але його приписи не звільняють орган місцевого самоврядування, як суб`єкта розпорядження землями, від обов`язку навести відповідне мотивування прийнятого рішення у відповідності до положень чинного законодавства. За відсутності такого мотивованого рішення, касаційний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що таку ситуацію необхідно оцінювати як протиправну бездіяльність. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 420/6027/19.

4.25. Таким чином, за результатами розгляду заяв про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орган місцевого самоврядування приймає лише одне із рішень: або позитивне рішення щодо задоволення заяви, або рішення про мотивовану відмову в задоволенні заяви.

Чинним законодавством не передбачено такого результату розгляду заяви (клопотання) як повернення на доопрацювання.

Водночас, будь-яких підстав для відмови позивачу у задоволенні заяви від 20.05.2024 матеріали судової справи не містять. Факту прийняття позитивного рішення щодо заяви позивача в матеріалах судової справи також відсутні.

Тобто, в спірній ситуації відповідач за наслідками розгляду заяви позивача не прийняв жодного рішення - ні про надання дозволу, ні про відмову в його наданні, з наведенням мотивів.

Окрім того, у спірних правовідносинах в суду відсутні дані щодо зауважень у відповідача до повноти наданих позивачем разом із заявою від 20.05.2024 року документів. Суду не надано доказів протилежного.

Натомість відповідач поставив на пленарний розгляд сесії міської ради вказану заяву позивача та провів голосування щодо неї.

У цьому випадку суд зазначає, що положення Земельного кодексу України, що статті 118, що статті 123 (частина третя) не передбачають випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення.

Аналогічна правова позиції викладена Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі № 621/1349/17.

4.26. Втім, на дату звернення до суду з адміністративним позовом відповідач не прийняв передбаченого законом рішення за результатами розгляду вказаного проекту за заявою від 20.05.2024 року.

Оскільки відповідач не навів жодних мотивів та обґрунтувань з посиланням на відповідні норми права, з яких виходив при розгляді заяви позивача від 20.04.2025, внаслідок чого, поведінка відповідача в межах спірних правовідносин не відповідає вимогам закону та порушує права й законні інтереси позивача на отримання такого дозволу або обґрунтованої відмови у його наданні з наведенням мотивів.

4.27. Таким чином, суд встановив, що відповідачем не прийнято на пленарних засіданнях міської ради в місячний строк, з дня звернення позивача із заявою (20.05.2024), відповідного рішення про надання Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, або про відмову з викладом підстав для відмови.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява ОСББ «Щербанюка Олександра 35» належно не розглянута Чернівецькою міською радою, а таку ситуацію необхідно кваліфікувати як протиправну бездіяльність міської ради щодо прийняття передбаченого земельним законодавством рішень за такими заявами.

4.28. Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У даному ж випадку, відповідач не прийняв рішень за результатами розгляду заяви позивача і тривалість його бездіяльності, яка становить понад рік, замість передбаченого законом строку, не може мати жодного розумного виправдання.

4.29. Отже, з врахуванням положень частини другої статті 9 КАС України, з огляду на вище викладені судом висновки щодо суті та предмету спору між сторонами, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради, яка полягає в не розгляді заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35», про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Поряд з цим, щодо способу відновлення порушеного права позивача, суд зазначає таке.

4.30. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

4.31. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

4.32. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

4.33. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п.36-39).

4.34. Суд враховує, що дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше, після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

4.35. В спірному випадку Чернівецька міська рада не прийняла ні позитивного рішення, ні негативного рішення за заявою позивача від 20.05.2024. Тобто відповідач взагалі не висловив свого мотивованого висновку щодо наявності чи відсутності в позивача за поданою ним заявою та долучених до неї додатків умов для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно у суду немає підстав давати оцінку по суті заяви позивача від 20.05.2024 та долучених до неї додатків на предмет дотриманням позивачем умов передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування зобов`язаний реалізовувати надані йому повноваження у спосіб, встановлений законом, із застосуванням норм законодавства, чинних на час вирішення відповідного питання регулювання земельних відносин.

4.36. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 819/654/17, від 11.11.2020 у справі № 822/89/18.

4.37. З огляду на те, що відповідач не висловив свою мотивовану позицію щодо того чому позивачем не виконано усі визначені законом умови, необхідні для одержання позитивного рішення, суд вважає, що в даному випадку для відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про надання Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прийняти відповідне мотивоване рішення по суті порушеного у ньому питання.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5.3. Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

5.4. При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.5. Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів в повному об`ємі правомірності своїх дій.

5.6. За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

6.4. Доказів понесення інших витрат суду надано не було.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щербанюка Олександра 35" до Чернівецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною бездіяльність Чернівецької міської ради, яка полягає в не розгляді заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35», про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

3. Зобов`язати Чернівецьку міську раду на черговій сесії Чернівецької міської ради розглянути заяву про надання Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: вул. Щербанюка, 35 в м. Чернівці площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з урахуванням висновків суду.

4. Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щербанюка Олександра 35» за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Щербанюка Олександра 35" (вул. О.Щербанюка, 35, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 45594124);

Відповідач - Чернівецька міська рада (пл.Центральна, 1, м.Чернівці, код ЄДРПОУ 36068147).

Суддя О.В. Анісімов